Споживчий кошик – 2. Одяг
«Хочеться купити дорожче, але якісне вбрання, щоб потім не переробляти, не носити по майстернях, але розумієш, що не можеш цього купити, ні для себе, ні для дітей», – пані Наталя, мати двох дітей...
Весна. Якщо не завтра, то за тиждень стане тепліше. Чи не кожному хочеться одягнути щось новеньке. Проте більшість з нас йде на ринок не через те, що бажає «обновок». Просто є нагальна потреба «поновити гардероб». Просто кажучи, купити нові речі, бо старі вже ні на що не годяться. Загальновідому аксіому - чим менше речей маєш, тим швидше вони зношуються - ще ніхто не скасував.
Спробуємо порахувати, скільки коштуватиме мінімальний набір сезонного (весняно-осіннього) одягу для молодої сім'ї (чоловік, жінка і дитина від 3 до 6 років). Про пенсіонерів мови навіть не ведемо. Вони доношуватимуть до останнього «одяг своєї молодості». Інакше не виживуть. Нові речі їм не «по кишені».
«Краківський ринок» та ринок «Галицьке перехрестя» вважають найбільш «толерантними» до гаманця львів'ян. Саме туди йдуть ті, кому не по кишені «Південний». Ці ринки - не для вибагливих. Хоча більшість знаходить тут все необхідне: на колір, смак, фасон.
При підрахунку обираємо лише ті речі, яких реально потребуємо і які можемо назвати сучасними чи класичними. На одяг та взуття, яке після першого прання чи дощу «розлізуться» або втратить свою форму, уваги не звертаємо.
Вказані нижче суми - середня нижня та середня верхня ціна.
Чоловік
Джинси - 55-170 грн.
Взуття демісезонне - 120-250 грн.
Светр - 65-80 грн.
Верхній одяг (куртка) - 130-200 грн.
Сорочка - 30-60 грн.
Всього: 400-760 грн.
Звичайно, не завжди щовесни купується увесь мінімальний набір одягу. Але рано чи пізно доведеться щось купувати. Якщо хочете купити щось дорожче (бо якісне чи модне, наприклад, взуття), то на решті гардеробу доведеться або економити, або не купувати взагалі. Незважаючи на те, що запропоновані ціна і якість не завше співпадають, виходу нема. Часто купуєш, незважаючи на запевнення продавця («та от купила і вже третій сезон чоловік носить; я ще й батькові подібні черевики взяла»), скажімо, так зване односезонне взуття, бо «ходити ж у чомусь треба».
«Асортимент на львівських ринках приблизно однаковий, але одні й ті ж самі речі на «Краківському», «Південному» та «Добробуті» коштують різні гроші. Ціни на «Краківському» - нижчі, а асортимент практично однаковий. То навіщо платити більше», - пояснив мені свою присутність на «Краківському ринку» 35-річний Іван.
Жінка
Джинси - 60-120 грн.
Взуття - 110-220 грн.
Светр - 50-120 грн.
Спідниця - 80-120 грн.
Куртка - 100 -160 грн.
«Водолазка», або тонкий светрик - 30-50 грн.
Всього: 430-790 грн.
«Я молода жінка. Мені хочеться виглядати не гірше від своїх ровесниць. Мені потрібно мати щось «новеньке», не можу ж я в одному й тому приходити на роботу чи на рантку з подругами. Це не лише необхідність - придбати щось новеньке, це й враження про мене інших людей. Є класичні речі, які протягом кількох років можна носити, прикрасивши чимось, а є «модний» одяг, який стає морально застарілим через невеликий проміжок часу», - пояснює мені постійний покупець одягу на «Краківському», 28-річна Марина.
Дитина від 3 до 6 років
Джинси - 45-70 грн.
Взуття - 60-140 грн.
2 пари колготок - 5-20 х 2 = 10-40 грн.
Верхній одяг - 65-100 грн.
Светр - 30-65 грн.
2 кофтинки - 20-40 х 2 = 40-80 грн.
Штанці або платтячко - 30-100 грн.
Всього: 280-595 грн.
З дитиною складніше. Вона росте, їй необхідно все і відразу, бажано у кількох екземплярах. Хоча б два комплекти одягу для садочка і, як мінімум, два для дому і виходу.
«Хочеться купити дорожче, але якісне вбрання, щоб потім не переробляти, не носити по майстернях, але розумієш, що просто не можеш цього купити, ні для себе, ні для дітей, - сумно поділилася пані Наталя, у якої двоє діток. - Хочеться купити дітям більше фруктів, овочів, якісь ігри-іграшки, пензлики, фарби, хочеться, щоб вони були добре одягнені. Але одного «хочеться», ой, як мало. Я вже не говорю про вчасну сплату комунальних послуг».
Майже риторичне питання: як за мінімальну чи середньостатистичну зарплатню у 515 чи 1 295 грн (за інформацією головного управління статистики у Львівській області Державного комітету статистики України, номінальна середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника у січні 2008 року становила 1 294,74 гривні - ZAXID.NET) відповідно можна придбати собі мінімально необхідний набір одягу, прохарчуватися, мати можливість доїхати на роботу, зрештою, «почувати себе людиною».
Для когось прийнятним є варіант «придбати лише половину від необхідного», але кого ми дуримо? Я говорю відверто: у нас немає можливості нормально одягатися і нормально харчуватися одночасно. Лише коли маєш можливість якось викручуватися з ситуації (хтось шиє, хтось доношує за рідними, хтось одягається у секонд-хенді, хтось, окрім основної роботи, підробляє), лише тоді одне й інше - під силу. І мова не йде про марнотратність чи бажання придбати «модну» річ (уявлення про «модні речі» та ціни на них на львівських ринках досить специфічне). Такі речі коштують значно більші гроші, аніж можуть собі дозволити більшість з нас.
Та давайте все підрахуємо:
- 515 + 515 (дві мінімальні зарплати чоловіка й жінки) = 1 030 грн в місяць. На мінімальний набір одягу для чоловіка, жінки та дитини піде 400 + 430 + 280 = 1 110 грн. На кращий одяг можна не розраховувати, навіть якщо збирати на сезонні закупи зарплатню за два-три місяці.
- 1295 + 1295 (дві середньостатистичні зарплати чоловіка й жінки) = 2 590 грн. Як бачимо, ситуація ніби змінюється на краще. Принаймні, складається таке враження. Та коли купувати одяг на цих ринках за ціною, вищою від середньої, то виходить 760 + 790 + 595 = 2 145 грн. Далеко не втекли: добре одягатися і харчуватися за такої зарплатні не вийде.
Звичайно, можна спробувати одягатися в магазинах «Все за 55 грн» чи на секонд-хенді (хоча секонд-хенд - це окрема тема, яка вартує окремої статті). Але це ситуації докорінно не міняє. Від цього оте «відчути себе людиною» не з'явиться.
Згадалася «піраміда Маслоу»: доки не задоволені первинні потреби, про самовираження та культурний розвиток говорити важко.
Довідка ZAXID.NET
Державним бюджетом України на 2008 рік із 1 січня прожитковий мінімум на одну людину встановлено на рівні 592 грн на місяць, мінімальна зарплата - 515 грн.