Субтропіки ніктофобії

Майбутнє – це завжди велике западло, яке примушує завжди знаходитися в реалі, бути уважним. Якийсь відсоток народу ніколи не витримує такого експірієнсу і пускається в ретрозапливи за вже знайомими з дитинства орієнтирами.

Малочисельна львівська інтелігенція так серйозно намагалася плюнути на могилу постмодернізму, що забула взути бахіли. Піонери револьверної демократії забагато в дитинстві читали Жюля Верна. Діти лейтенанта Шмідта забагато в дитинстві дивились містера Хічкока, щоб зняти усю пінку з цих днів.

Ці дні минають під трендом ретро-стайлу. Бренди стріляють бомки на ниві економічної кризи. Останню кришує якийсь дуже розумний конспіролог, який і зніме всю пінку цих клінчових днів. Перерозподіл власності - закономірний процес. З перерозподілом ідей - децельна баста.

Децельна баста у вигляді ретро-стайлу бовваніє над Європою та іншими капіталістичними совками. Територія колишнього Союзу відзначається панічною тягою до тотемів, символів і знаків комуністичної епохи. Територія теперішнього Євросоюзу відзначається модною ретро-затяжкою і збоченим розумінням хіпстерства. Християни прагнуть повернутись до цнотливості перших спільнот. Справжні українці до фолькльору. Буддисти хочуть повернутись у нірвану. Тільки мусульманам не має куди вертатись і тому вони йдуть вперед. В Європу і Америку. Всі шукають щось стабільне, справжнє, живе, незамулене, чисте, світле.

Світле майбутнє заховалося в минулому. В позі ембріона. В дитинстві, яке часто плутають з інфантильністю. Заховалось там, де музика була прикольніша. Хавка - натуральна. Пиво без консервантів. Ковбаса дешева. І дівчата по 2.20.

Нові проблеми виникають від к-ті шпигунських і мєнтовських серіалів на екранах, які безпомічно намагаються копіювати тільки 2-ва фільми: про Штірліца і про Жеглова. Більш-менш вдалою спробою була «Ліквідація», якби не її фінішний запор. Нові проблеми виникають від модності ностальгійних ретроефемів, де крутять совковий репертуар, який все ж на 7 черепків вищий, ніж теперішня попса. А комедії Гайдая - смішніші за усі варіанти самого вдома.

Самі вдома залишились і хобіти Євросоюзу. Їх плейси накрила тотальна музація з кліпсових берегів 80-х. Кожна більш-менш мейнстрімова банда, що хоче зрубати на меломанах бабла, шариться лабіринтами пост-панку, нью-вейву, дрім-попу, шугейзу чи сінті-попу в надії відшукати якесь хітове натхнення чи просто стирити якийсь хід (все залежить від таланту). Хід днів крапаль минулих вимірювався в моді на арт-краут-прог-рок або дискові 70-ті, чи гаражні, сьорфні чи психоделійні 60-ті.

Ті дні, які іменуються кризою, лишають ніби 2-ва варіанти ніби ескапізму: або назад в тепле минуле, або вперед в жорсткий реал. Цей варіант може привести в майбутньому серйозні соціальні бунти, про які вже говорять та прогнозують в нас. А Ісландія вже пробує на зуб свою хайтечне майбутнє.

Майбутнє - це завжди велике западло. Западло примушує завжди знаходитися в реалі, бути уважним. Якийсь відсоток народу, як правило, ніколи не витримує такого експірієнсу і пускається в ретрозапливи за вже знайомими з дитинства орієнтирами.

Орієнтирами телевізії, астрології, музики, гороскопів, книг, чужих думок. Орієнтирами, що розкажуть і покажуть, як краще сховатись від розстріляного дитячими тирами майбутнього западла.

На альбомі російського репера Віса Віталіса «Делай что должен» (2008) відбувається одна невесела штука. На тлі семплів з культового фільму «Гостя з майбутнього», там, де Аліса в 1984 році розповідає усім про їх футуризм, звучить відеонарізка з інформаційних повідомлень телеканалів про чеченську війну та загибель «Курська». Звучить «прєкрасноє дальока - нє будь ко мнє жестоко» і на виході маємо ще одне «втрачене покоління».

Ще одне втрачене покоління може відбутись і під час цієї кризи. Тільки сумнівно, що в український музиці знайдеться щось подібне до німого крику Віса Віталіса.

P.S.

Осінь в Пекіні цього року була особливо поетичною:

сови в під'їздах

залишені до ранку

на зберігання

не мають потреби згадувати

минуле

ви

згадаєте усе

коли побачите у під'їзді сову

залишену до ранку

на зберігання

Оскільки на ютубі чомусь не має Mazzy Star «Mary Of Silence», слухаємо модних бруклінців Chairlift «Planet Health» (www.youtube.com/watch?v=uVDAJuOdurQю).