Табачник закликає не влаштовувати "полювання на політичні погляди"

Міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник на засіданні Верховної Ради закликав не влаштовувати "полювання на політичні погляди". Про це він сказав, коментуючи заяву депутата від БЮТ Віктора Тарана-Терена, який процитував статтю міністра "Від Ріббентропа до Майдану", де Табачник заявляв про відсутність будь-яких підстав для існування Української держави і стверджував, що галичани не є етнічними українцями.

Звертаючись до міністра, Таран-Терен, сказав: "Як ви живете при такій роздвоєності – вранці працюєте міністром, а ввечері – шовіністом?", пише ТСН.

У відповідь Табачник наголосив, що написав статтю, яку цитує депутат, 2008 року. "Припиніть спекуляції. Кожна людина, незалежно від її посади, має право на свої політичні погляди. Я сказав, що, посідаючи офіційну посаду, буду чітко виконувати вимоги законів, Конституції і законодавства України, що я і роблю", - підкреслив Табачник.

При цьому він додав: "А влаштовувати полювання на політичні погляди три-чотирилітньої давнини, коли кожен з нас, перебуваючи в опозиції, може дозволити собі гостру критику існуючої системи влади, - це не сприяє порозумінню в суспільстві, і це абсолютно ніяким чином не має жодного відношення до роботи міністра освіти".

Нагадаємо, процитована опозицією стаття Дмитра Табачника "Від Ріббентропа до Майдану. Парадоксальні наслідки сталінської зовнішньої політики" була оприлюднена російським виданням "Известия" у вересні 2009 року:

"…Галичани практично не мають нічого спільного з народом Великої України ні в ментальному, ні в конфесійному, ні в лінгвістичному, ні в політичному плані. У нас різні вороги і різні союзники. Більш того, наші союзники і навіть брати – їхні вороги, а їхні "герої" (Бандера, Шухевич) для нас – вбивці, зрадники і посібники гітлерівських катів", - стверджував автор.

"Якщо гіпотетично Москва… офіційно денонсує радянсько-німецький договір про ненапад (до речі, що і так фактично втратив силу 22 червня 1941 року) і секретний протокол до нього, а також усі подальші двосторонні договори і міжнародні угоди, які фіксують і закріплюють територіальні зміни, що випливають з даного протоколу, то Росія не зазнає практично жодних територіальних втрат. Українській державі… доведеться відмовитися від усіх територій за Збручем (які повинні повернутися до Польщі), від Північної Буковини і Південної Бесарабії (необхідно повернути Румунії), від Закарпаття (до 1939 року входило до складу Чехословаччини, у 1939-1945 роках належала Угорщині. Сучасна українська держава за перспективами виживання можна порівняти з Польщею 1939 року", - писав Табачник у своїй статті.