Таксі. За що і як ми платимо?

Треба було мені відвезти речі з площі Ринок на вулицю Франка. Підійшла до таксі, та коли назвала адресу, таксист процитував фразу з фільму «Діамантова рука»: «У нас люди в булочную на такси не ездят!»

Те, що у Львові існує транспортна проблема, - факт відомий. Чи не кожен день ми зранку пробуємо «втиснутися» у маршрутку, чекаємо на потрібний трамвай, стоїмо у корках... Для частини львів'ян у таких випадках альтернативою є таксі. Але якою альтернативою і яким коштом?

Чого чекає споживач, коли викликає таксі? По-перше, що таксі до нього швидко приїде. По-друге, що воно швидко довезе його до потрібного місця. По-третє, що ціна за послугу буде прийнятною. Звісно, посмішка і подяка за те, що скористалися послугами цієї фірми, зайвими не будуть. Це, так би мовити, - теорія.

На практиці усе виглядає дещо інакше. Значна частина львівських таксистів (не кажу, що всі) не виконують і не намагаються виконувати навіть ці мінімальні вимоги.

Хто платить, той музику не замовляє

Перший дискомфорт починаєш відчувати з моменту виклику радіотаксі. Зробивши замовлення, щоб чимшвидше доїхати на роботу, ти сидиш і чекаєш. 15, 20, 25 хвилин... Зрештою набираєш оператора і чуєш: «Вибачте, таксі ось-ось буде у вас». Це «ось-ось» триває ще хвилин десять. Ти починаєш нервово думати: краще було «зловити» машину на вулиці, бо те, зради чого ти викликав таксі - не спізнитися, вже не здійсниться. Хоча й «замовлення на вулиці» має свою специфіку.

Перше - це негласні правила таксистів, на які ніхто не має впливу. Поясніть мені, як має поводитися людина, яка з-посеред таксівок вибрала машину, в якій хоче їхати, а їй кажуть, що сісти у цю машину не можна, оскільки тепер не її черга? У таку ситуацію я потрапила особисто, коли оминула машину з водієм, який нещодавно під час поїздки облаяв мене з ніг до голови. Я підійшла до другої у черзі машини та пояснила таксистові, що не хочу їхати з тим водієм, оскільки вже мала з ним неприємний досвід спілкування. Таксист заявив, що він розуміє мене, але у них свої правила, і потрібно дати заробити всім.

А історія трапилася така. Я їхала у справах на Городоцьку до міського управління ДАІ. Сказавши водію потрібну адресу, сіла у крісло та втупилася у годинник: часу було обмаль. Водій, не спитавши, чи я не заперечую, запалив цигарку, розпочав розмову по мобільному і... повернув у зовсім інший бік. Я намагалася «сигналізувати», що ми не туди їдемо. Таксист запевнив, що він краще знає і продовжив телефонне спілкування, вставляючи через кожне цензурне слово мат.

Ми продовжували їхати у зовсім іншому керунку і вже почали доїжджати до Левандівки. Я не витримала і, підвищивши голос, сказала, що він таки їде зовсім не туди. І чи нормальним є при мені палити й матюкатися. Таксист виявився дуже-дуже-дуже нервовим, він почав обкладати мене матюками, сказав, що це його машина, і його справа, як розмовляти по телефону зі своїми друзями, і що їде, як я просила, до МРЕВ. Я випалила: «Який МРЕВ? Мені треба в ДАІ!» З нервів вигукнула, що дуже добре, що я туди їду, бо там відбуватиметься нарада щодо таких таксистів, як він (це була не зовсім правда, бо та нарада стосувалася водіїв маршруток), і зараз запишу його номери та поскаржуся правоохоронцям.

Почувши цю історію, таксист зі стоянки таки погодився зі мною і запевнив, що вони (водії з цієї стоянки таксі) проведуть з хамом «виховну роботу», «аби клієнтів не відпугував».

Друге. Про які права споживача ми говоримо, коли я підходжу до таксі в центрі міста (біля ринку «Добробут») і кажу, що мені треба на кінець вулиці Зеленої, а всі таксисти, що були на стоянці, відмовляються туди їхати. Без пояснень. Просто кажуть: «Та ні, я туди не поїду. Та то далеко, зараз ближчі клієнти будуть». Як це: хочу - їду, хочу - не їду?

Хоча на короткі відстані таксисти також не хочуть їхати. Треба було мені відвезти речі з площі Ринок на вул. Франка. Підійшла до таксі, та коли назвала адресу, таксист процитував фразу з фільму «Діамантова рука»: «У нас люди в булочную на такси не ездят!»

Логічне запитання: за що ми платимо оті 2,5, 3 чи 3,30 за 1 км? І то у кращому випадку. Бо лічильники, які власне і рахують гроші за кілометри проїзду, є у 1 700 з близько 3 000 львівських таксі (за інформацією голови Асоціації «Львівське таксі» Леоніда Бойка). Та й в тих, що є, лічильники вмикаються у більшості випадків, так би мовити, на вимогу пасажира. Наразі цінників, як в магазині, на проїзд у таксі немає. Лічильники встановили, за ними їздять... проте наші люди будь-яку техніку «опанують» собі на користь. Не вірите?

Таксометр «по-львівськи»

Ви не помічали, що лічильник у таксі рахує якось дивно? Ні? Тоді краще поспостерігайте за цим високотехнологічним пристроєм...

Така історія трапилася зі мною ще раніше, коли у львівських таксі ще почали встановлювати таксометри. Я викликала таксі. Слава Богу,  воно приїхало вчасно. Я сіла у машину і побачила лічильник. Навіть зраділа - перший раз їду в таксі з лічильником, тож попросила водія увімкнути апарат. «Шеф» погодився без зволікань. Ми спокійно їхали не загромадженими транспортом львівськими вулицями, тому мене здивувало, що водій не поспішає обганяти машини, намагається пригальмувати, навіть якщо на світлофорі ще горить зелене світло. Ненароком глянула на лічильник - сума, як на таку відстань, була чимала. Продовжуючи спостерігати за лічильником, зрозуміла: він нараховує за кожні кілька секунд проїзду п'ять копійок! Я повідомила водієві, що маю приїхати на певну годину. Він пришвидшив рух. У результаті вартість проїзду була більшою, ніж звично, на 6 грн.

Щодо «чесності» роботи львівських лічильників, кожен таксист має свою версію. На моє прохання ввімкнути лічильник, один водій запитав: «Та нашо вам того треба? Я ж його накручу, як захочу. От сьогодні іноземця в аеропорт віз за тарифом 4 грн за 1 км. Він нічого не зрозумів». Далі шофер оповів, як лічильники можна накрутити: «У мене тут можна виставити кілька тарифів. У нас такі є умільці, що зроблять все, що хочеш. Ми ціну самі встановлюємо, ми ж приватні підприємці, а лічильник - то так, тільки 1 000 гривень на нього викинув, а окупиться він мені за рік. Шо той лічильник тепер? Раніше їх треба було щороку опломбовувати в податковій та Держстандарті. А тепер які пломби...Таксисти, коли їх не телефоном замовляють, можуть будь-яку ціну встановити. Ви тоді можете претензії виставляти хіба до радіотаксі, не до нас. І то, якщо ви радійника при дорозі зупините, він також може свою ціну встановлювати. Хоча то все неправильно, я за те, щоб всі фірми мали одну ціну на проїзд, повинен бути якийсь порядок...»

Інший водій запевняв, що лічильник запрограмовують на фірмах, які мають відповідну ліцензію, і всі таксисти мають їх перевіряти раз на три місяці. Кому вірити?

Як би там не було, споживачі можуть розраховувати хоч на якийсь захист своїх прав лише у випадку, коли вони викликають таксі телефоном. Лише тоді фірма несе відповідальність, запевнили мене у всіх фірмах радіотаксі, які я обдзвонила. Якщо ви захочете сісти у таксі на вулиці, то водій сам визначатиме, скільки коштуватиме ваш проїзд. Підтвердженням цьому випадок, що стався 8 березня з моєю подругою. На Хмельницького, аби не чекати під дощем з дитиною маршрутку, підійшла до таксиста і спитала, скільки коштуватиме проїзд до вул. Коновальця (їхати до 7 кілометрів). У відповідь почула - 50 гривень. На запитання «Це у вас за лічильником стільки виходить?­», почула: такий у мене тариф - хоч купуй, а не хоч - «чеши на маршрутку».

Чи вигідний споживачеві лічильник?

Якщо він рахує правильно, то так. Пам'ятаю, як ми з компанією вирішили взяти таксі з Франка до Промислової. Ми підійшли до першого таксі, запитали скільки це буде коштувати. Водій назвав ціну у 25 грн. Ми сіли у таксівку, але заради цікавості попросили його ввімкнути таксометр. Таксист запитав для чого? Ми його запевнили, що заплатимо його ціну, але нам просто цікаво. Водій одразу попередив, що на лічильнику буде 17-18 грн. В кінці поїздки на лічильнику дійсно було трохи більше 17 грн. Звідки у нас такі тарифи на проїзду таксі?

Чому в тому самому Тернополі, який так само знаходиться в Україні, а не на іншому материку, можна знайти таксі, де проїзд вартує 1,6 грн (принаймні ще три тижні тому так було) за 1 км? Думаю, що і у них машини їздять на такому ж бензині, як і наші.

Пригадалося, як на одній із прес-конференцій начальник управління транспорту і зв'язку Львівської міської ради Микола Шкурган казав, що львівські таксисти мають рентабельність у 40%-50%, і влада має намір регулювати ціни, аби рентабельність становила 10%-15%, як є у цілому світі.

Тільки коли воно станеться?

Довідка ZAXID.NET

086 - мінімальний проїзд (до 4 км) - 15 грн, кожен наступний кілометр - 3 грн.

083 - мінімальний проїзд (до 5 км) - 15 грн, кожен наступний кілометр - 2,5 грн.

050 - мінімальний проїзд (до 3 км) - 12 грн, до 4 км - 15 грн, кожен наступний кілометр - 2,5 грн.

002 - мінімальний проїзд (до 5 км) - 15 грн, кожен наступний кілометр - 2,5 грн.

059 - мінімальний проїзд (до 4 км) - 15 грн, кожен наступний кілометр - 2,5 грн.

065 - мінімальний проїзд (до 4 км) - 15 грн, кожен наступний кілометр - 2,5 грн.

063 - мінімальний проїзд (до 4 км) - 15 грн, кожен наступний кілометр - 2,5 грн.

070 - мінімальний проїзд (до 5 км) - 15 грн, кожен наступний кілометр - 2,5 грн.

081 - мінімальний проїзд (до 4 км) - 15 грн, кожен наступний кілометр - 2,5 грн.

221-65-65 - мінімальний проїзд (до 4 км) - 15 грн, кожен наступний кілометр - 2,5 грн.

241-9-111 -  мінімальний проїзд (до 4 км) - 15 грн, кожен наступний кілометр - 2,5 грн.

241-91-01 - мінімальний проїзд (до 4 км) - 12 грн, кожен наступний кілометр - 2,5 грн.

239-33-33, 239-34-34 - мінімальний проїзд (до 3 км) - 12 грн, кожен наступний кілометр - 2  грн, після 20.00 - 2,20 грн.

298-75-75 - мінімальний проїзд (до 4 км) - 12 грн, кожен наступний кілометр - 2,5 грн.

220-16-16 - мінімальний проїзд (до 4 км) - 15 грн, кожен наступний кілометр - 2,5 грн.

240-55-55 - мінімальний проїзд (до 4 км) - 15 грн, кожен наступний кілометр - 2,5 грн.

292-43-43 - мінімальний проїзд (до 4 км) - 12 грн, кожен наступний кілометр - 2,5 грн.

Фото з сайту privattaxi.org.ua