Цинізм і Варварство прикриті Святотатством

трохи емоційних означень

БлогиМакс Лан , 17 червня 2015 5902
Макс Лан
Пересічний Львів’янин

Інші блоги автора

Вночі пиляли дерева коло Юра. Хтось, ніхто. Без документів, дозволів, підписів і печаток. Зате з благословення...

Аргументи не діють. Вуха не чують. Бо ж Церква свята - а значить за означенням права.

Чому цинізм? Коли на гроші волонтерів країна веде війну і кожен зі свідоміших нас в той чи інший спосіб її веде - наприклад роблячи своїм коштом ремонт в лікарні де лежать поранені воїни - виявляється в міста є 32 мільйони, які запросто можна закопати в дорогу під пам'ятник. Просто взяти і закопати. Ми ж багата країна - ми можемо собі дозволити. І місто в нас багате, а ми щедрі люди. Нам наплювати на реальні потреби. Наприклад, що в райвідділах міліції буквальні діри в стінах. Але ж ми так хочемо пишатись.

Також цинізмом є те, що законність та процедури виявились порожнім звуком для тих, хто голосно ратував за європейські цінності. На словах ми/вони за одне - насправді ж, коли щось "дуже треба" чи "дуже хочеться" - ми за зовсім інше. Прозорість, процедура, повага до альтернативної думки, компроміс - слова без значень.

Чому варварство? Варвар - це той хто не бачить цінності й краси в речах і тому радо їх руйнує. На їх місце він ставить щось, що на його думку виглядатиме дорого і помпезно. Пооббивати ліпнину і поставити майже таку ж але з пінопласту. Виходить кіч і несмак. Занедбаний сквер міг бути прекрасним. Зрештою, він був прекрасний. Старі дерева розташовані тими хто знався на створенні парків та міських атмосфер.

Але для варвара це не достатньо круто, тому не важливо. Важливо поставити пафосний пам'ятник в стилістиці лєнінів - помпезний, нелюдський, бездушний. Те що такі пам'ятники в світі (до якого ми наче так хочемо рухатись) давним давно не актуальні, і нічого крім поганого смаку не проголошують - варвар не бачить. Він переконує себе - "ми робимо щось на віки, для нащадків, щоб увіковічнити пам'ять Митрополита у відповідний його величі величний спосіб". І пафосом виражає свою убогість.

Святотатство - голосне слово. Той хто збирається зрубати бабла рубаючи сквер і прикривається пам'яттю Митрополита чи святістю Церкви - чинить його. Хто проклинає і виголошує путінцями своїх співміщан які мають лишень іншу думку чи бачення - його чинить. Хто проповідує про закон і любов, а сам шантажує і рейдерсько захоплює - чинить його.

Так і живемо. Чудові львів'яни. Які думають що вже практично в Європі, а під вишиванками ховають своїх коханих совкових демонів...

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Інші блоги автора

powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук