У Львівській обласній клінічній лікарні пацієнтів оперують наосліп

Учора у відділення судинної хірургії Львівської обласної клінічної лікарні привели пацієнта на обстеження. Та з’ясувати причину нездужання лікарі не встигли – комп’ютерного томографа у відділенні нема, ангіограф уже місяць не працює. У чоловіка раптово виникла тромбоемболія легеневої артерії і лікарям не вдалося його врятувати. Загибель пацієнта стала однією з головних причин прес-конференції, яку 10 травня скликали судинні хірурги.

Журналісти дізналися про кілька шокуючих випадків, причиною яких стала відсутність необхідного обладнання у лікарні. Окрім вчорашньої смерті, ще один пацієнт із захворюванням коронарних судин і ураженням сонних артерій отримав інсульт, поки чекав на ангіографію. Наступного тижня з дитячої лікарні в судинну хірургію мають перевести 4-річну дитину, яка вже перенесла інсульт і в якої постійно тримається високий тиск. У неї є патологія однієї нирки. Аби врятувати орган, конче потрібна складна операція, яку без ангіографа провести неможливо.

Завідувач кафедри № 2 Львівського національного медуніверситету ім. Д. Галицького, професор Ігор Кобза 10 травня на прес-конференції розповів журналістам й про інші кричущі випадки, в яких доводиться працювати хірургам.

«Останній місяць судинні хірурги практично оперують пацієнтів наосліп, опираючись на свій досвід. Там зробимо розріз, у другому, третьому місці ще один і може натрапимо на судинку, яка створює проблему. А що робити? Як рятувати пацієнта? Ангіограф, який міг би чітко показати судинному хірургу, в якому місці є проблема, вже місяць не працює. Хворі, чекаючи обстежень, помирають або отримують інші важкі захворювання. Є патології, особливо при захворюваннях артерій, коронарних судин серця тощо, коли пацієнту негайно треба робити обстеження, встановлювати причину і відразу брати на операційний стіл. У нас це зробити неможливо через відсутність відповідної апаратури», - каже професор Ігор Кобза.

За словами професора, 10 травня лише у відділенні судинної хірургії лікарні провели 20 операцій, половину пацієнтів мали б обстежити на ангіографі або оперувати їх під контролем ангіографії.

Цей апарат конче потрібний і кардіохірургам. Кардіохірург Тарас Рудик повідомив, що у п’ятницю, 11 травня, планували робити мініінвазивну операцію на серці - багатосудинне шунтування. Та через неробочий ангіограф змушені іти на відкриту операцію, яка є значно травматичнішою для пацієнта.

«Без цього апарата неможливо чітко визначити стан коронарних артерій при ішемічній хворобі серця, від якої в Україні найбільше помирає людей, виявити патологію хребцевої артерії чи патологію дрібних гілочок судин нижніх кінцівок тощо», – каже професор.

Без ангіографа не може працювати і Центр трансплантації нирки.

За словами лікарів, на ангіографі можна не лише остежувати пацієнтів, перевіряти, як пройшла та чи інша операція, а й лікувати. Скажімо, у жінок виникла кровотеча. Її можна швидко зупинити, заемболізувававши судину за допомогою ангіографа. Така ж ситуація і при кровотечах, що виникають у ділянці малого таза під час травм, пухлинах у печінці, селезінці, у місцях, до яких важко дістатися.

Якщо обстежити великі судини можна на УЗД-апараті, то для дрібних судин конче потрібний ангіограф.

Відомий судинний хірург, професор Ігор Кобза

Слід зауважити, що Львівська обласна клінічна лікарня надає високоспеціалізовану допомогу. У ній проводять унікальні операції на судинах, серці тощо, які роблять не у всіх обласних центрах, а нерідко й такі, які в Україні не робить ніхто, і вона не має свого комп’ютерного томографа (КТ). Той що є в лікарні – приватний. І ангіограф, який вийшов з ладу, належить не лікарні, а благодійному фонду. За обстеження на ньому, як повідомили ZAXID.NET медики, що працюють з ангіографом, хворі змушені були платити, хто скільки міг: хто 500 грн, хто 2000 грн. Тих, хто не мав грошей взагалі, обстежували безкоштовно.

Серед лікарів побутує думка, що лікарня не зацікавлена у тому, аби мати свій ангіограф, бо тут планують поставити приватний, на якому будуть заробляти гроші. А як бути хворим, у яких грошей нема?

«На сайті Prozorro хірурги побачили повідомлення, що обласна лікарня оголосила тендер і вже визначено переможця на закупівлю двох ангіографів. Апаратура вже цього року нібито мала бути у лікарні. Ми полегшено зітхнули, нарешті зможемо повноцінно працювати. З такою апаратурою й якість проведення операцій і на серці, і на судинах значно вища. Але виявляється, дарма раділи – лікарня не отримає жодного ангіографа», - каже професор Ігор Кобза.

Один з ангіографів у рамках медичної реформи планують відправити у Дрогобич.

«Про це я дізнався випадково, коли лікарі з Дрогобича звернулися до мене з проханням, допомогти їм навчитися працювати на ангіографі. Згодом про те, що ангіограф скерують у Дрогобич, говорила в одній із телепередач директор департаменту охорони здоров’я ЛОДА Ірина Микичак. Виходить, дороговартісну апаратуру відправляють в Дрогобич, де ще не вміють на ній працювати, а в обласній лікарні, де хірурги можуть виконувати надскладні операції, маючи цю апаратуру, пацієнтів позбавляють цієї допомоги. Де логіка?», - каже Ігор Кобза.

За його словами, судинні хірурги відділення готові допомогти колегам з Дрогобича освоїти цю апаратуру. Але спершу їх слід навчити працювати на ній, обстежувати, оперувати пацієнтів, а пізніше вже закуповувати для них дороговартісне обладнання.

Зараз медики пишуть листи у всі інстанції ( депутатам обласної ради, керівництву ЛОДА, МОЗ, прем’єр-міністру) з проханням зробити так, аби лікарня, яка надає високоспеціалізовану медичну допомогу, була забезпечена відповідною апаратурою, вчасно діагностувала пацієнтів і надавала їм якісну допомогу.

ZAXID.NET поцікавився у в.о. гендиректора Львівської обласної клінічної лікарні Михайла Гички, як сталося так, що лікарня провела торги з закупівлі ангіографів, а апаратура дісталася іншим.

«Депарамент охорони здоров’я ЛОДА вирішив, що торги з закупівлі ангіографів має провести обласна лікарня, але це аж ніяк не означало, що два ангіографи закуповуються для обласної лікарні. Гроші на ці ангіографи виділили з державного і обласного бюджетів(50х50). Загальна вартість ангіографів - понад 49 млн грн. Аби придбати два ангіографи, бракує 3 млн. грн. Нині розмовляв з представниками фірми-переможця, вони вже замовили для Львівщини два ангіографи і готові чекати до кінця року, поки в обласному бюджеті з’являться кошти, з яких доплатять їм ті 3 млн. грн. Один ангіограф піде однозначно в Львівський обласний кардіоцентр, а другий, думаю, буде в обласній лікарні. Знаю, що на нього моляться кардіохірурги, судинні хірурги. Не може лікарня третього найвищого рівня надання медичної допомоги бути без ангіографа», - сказав Михайло Гичка.