У Львівській політехніці відкрили ще одну лабораторію напрямку інтернет речей
У цій лабораторії студенти навчатимуться, а також розроблятимуть власні проекти
Друга за рахунком, але від того не менш потужна – у НУ «Львівська політехніка» відкрили ще одну лабораторію для спеціалізації «Інтернет речей».
Студентка Яна демонструє пристрій, який називається ардуїно-контролер. Такі ґаджети студенти розробляють на лабораторних роботах.
«Він має ультразвуковий датчик, який виявляє перешкоди на дорозі і може відповідно змінювати свій маршрут. Наприклад, роботопилосос – ви, напевне, знаєте. Вони працюють майже за таким самим алгоритмом і виявляють перешкоди на своєму шляху», — пояснює студентка другого курсу програми «Інтернет речей» Яна Ящук.
А Роман нещодавно став бакалавром зі системної інженерії. Його проект – прилад для контролю вологості повітря.
«Зараз 65% вологість повітря. Ми вкажемо бажану вологість повітря – до прикладу, 90%. Він вмикається. І як тільки набереться 90% вологості, він вимкнеться», — розповідає бакалавр системної інженерії Роман Грицьків.
Інтернет речей – наука про розумні пристрої. Звичні речі стають частиною мережі Інтернет і отримують через це нові функції.
«Наприклад, електромережі. Ми не чекаємо, коли вони вийдуть із ладу і люди залишаться без світла. Ми запускаємо в повітря дронів, вони літають навколо мереж, оглядають їх. І в медицині теж використовується подібний підхід. Наприклад, інсулінові датчики чи кардіостимулятори. Вони коли передбачають погіршення стану пацієнта, вони надсилають дані лікарю», — додає головний архітектор рішень компанії Sigma Software Максим Ковтун.
У новій лабораторії можна створювати розумні речі від написання коду до виготовлення прототипу.
«Тут проектувати будуть, починаючи від корпуса самого пристрою, закінчуючи друкованими платами», — розповідає завідувач кафедри комп'ютеризованих систем автоматики Адріан Наконечний.
До створення лабораторії, вартістю понад 20 тисяч доларів, доєдналися 7 українських ІТ-компаній.
«Філософія — побудувати таку еко-систему освітню, яка має вплив на зміну освіти, зміну системи, де наблизити нові технології до студентів», — пояснює віце-президент компанії SoftServe Олег Денис.
«Реформа освіти має не тільки йти зверху, а й знизу. Ми як працедавці знаємо, що очікуємо від студентів», — вважає співвласник і директор компанії Perfectial Андрій Скоропад.
Це не перший і, запевняють, не останній проект ІТ-роботодавців.
«Лабораторії — це можливість і знання нові, які студенти отримують на наших оновлених програмах, щоб потім застовувати на лабораторних практиках. Заберіть це, і ви отримаєте велику кількість теоретиків, а нам потрібні, звичайно, практики», — каже виконавчий директор Lviv IT Cluster Степан Веселовський.
Перш за все, лабораторія слугуватиме для навчання. Та в ній студенти можуть розробляти власні проекти.
«Можна самому проектувати і виготовляти деталі для розумних пристроїв. Для цього в лабораторії є лазерний гравер і 3D принтер. Для розвитку навиків у програмуванні, у роботі з сенсорами та контролерами – робомашини», - каже Ігор Саламін, Head of Human Capital у PLVision.
Нагадаємо, у квітні цього року в Львівській політехніці відкрили першу лабораторію для проектування роботів. А також у вересні минулого року створили навчально-науковий центр електроприводів та систем автоматизації.