У львівському трамвайному депо музика поєднала кохання, війну та міфи

Грандіозний проект, у якому поєдналися опера, експеримент та балет від фестивалю «LvivMozArt». Модерне дійство «За межі міфу. Амазонки» відлунав у львівському трамвайному депо на вул. Сахарова. Це про кохання, міфи, війну і викручування реальності.

За декорації – тюль, голограми, воєнні світлини, а також – багато світла та інсталяції. На сцені – хор, оркестр і солісти. «За межі міфу. Амазонки» – дійство, що поєднало минуле, сучасне та майбутнє. Тут і цариця Амазонок, і Ахілл, і Посланець, який спонукає слухача замислитись.

«Посланець так само може провокувати і пророкувати те, що буде в майбутньому. І так само може роздивлятися: а що може бути з минулим, чи можна було його поміняти? Чи все ж воно таке, як воно є», – пояснила акторка, що виконує роль Посланця Наталка Рибка-Пархоменко.

На сцені переплелися відчайдушні амазонки, визвольна боротьба, події в сучасному Криму, кохання.

«Я сам не знаю, що це буде. Я вам скажу, що це, як розписувати писанки. Малюєш – і не знаєш, що виходить. А коли стираєш цей віск, тоді з’являється цей малюнок», – поділився переживаннями режисер дійства Андрій Водичев.

Міфічну музику Амадея Моцарта, написану до вистави «Тамос – Цар Єгипту», поєднали з вокальними номерами. Солісти виконали недавно віднайдений твір «Амазонки» львівського сучасника Вольфганга – Юзефа Ельснера. А в основі програми — уривки з опери німецького сучасного композитора Гауке Берхайде «Споглядання муру». Він вже про амазонок Криму.

«Ми писали цей твір якраз тоді, коли відбувалася анексія Криму. В ньому ми задаємо запитання: як ті, хто поза Україною – в Німеччині, Америці – можуть дізнатися про те, що насправді тут відбувалося. Адже тоді всі медіа говорили інше», – розповів композитор із Німеччини Гауке Берхайде.

Торік Баварська державна опера замовила цей твір для Мюнхенського оперного фестивалю.

«Фестиваль «LvivMozArt» – дуже сильний вектор, дуже стрімкий. Це, як машина часу. Ми нібито стартуємо з Моцарта. І слухаємо, як вони тоді собі уявляли війну чи пристрасті. І згодом ми переносимося в ту саму точку, через 2, 5 століття. І опиняємося вже в XXI столітті, де вже сучасні події в Криму», – підсумувала ідейниця проекту, диригента Оксана Линів.

«LvivMozArt» — фестиваль, про який українка Оксана Линів – головна диригентка філармонійного оркестру в Ґраці та Баварської державної опери – мріяла чотири роки. Врешті мрія здійснилася.