У Львові вручили 75 копій ключа від синагоги людям, які популяризують єврейську спадщину регіону

У такий спосіб відзначили 75 річницю ліквідації Львівського ґетто та Янівського концтабору

У Львові вручили 75 копій ключа від синагоги людям, які популяризують єврейську спадщину регіону
У Львові 75 людей отримали символічний ключ від синагоги

У неділю, 2 вересня, у Львові на честь 75 річниці ліквідації Львівського ґетто та Янівського концтабору у великій сесійній залі Львівської міської ради відбулося відзначення організацій та ініціатив, які досліджують, зберігають та популяризують єврейську спадщину Львова та регіону. Символічною відзнакою став ключ від синагоги «Ключ від міста», як повернення пам'яті про минуле, копію якого вручили 75 людям. Про це повідомила прес-служба ЛМР.

Перший «Ключ до міста» Андрій Садовий вручив Адель Діановій, директорці Всеукраїнського Єврейського Благодійного Фонду «Хесед-Ар'є» за особистий внесок та внесок організації у багаторічне вивчення, збереженні та популяризацію єврейської історії та культури. Опісля вручили решту ключів. Повний список людей, які отриали ключ, опублікували на сайті Львівської міської ради. Від ключа лише відмовився директор Центру дослідження юдаїки і благодійної організації «Єврейське відродження» Мейлах Шейхет.

Натхненням для такого формату церемонії стала мистецька інсталяція американської скульпторки та дослідниці Рейчел Стівенс, що складається з 75-ти скляних копій ключа від синагоги. Ця інсталяція дала назву виставці «Ключ до міста», що презентувала три способи відкриття та осмислення єврейської спадщини міста Львова (виставка експонувалась в Центрі міської історії від 15 травня до 31 серпня 2018 року). Металевий оригінал ключа мисткиня знайшла на вуличному ринку у Львові. Ця знахідка є матеріальним свідченням про тих, хто був у цьому місті до нас, жив у цих будинках, ходив львівськими вулицями до шкіл, парків, театрів та синагог. Більшість єврейських святинь Львова була знищена, від них не збереглися навіть ключі.

Створення мистецької інсталяції з ключем від синагоги стало кроком до повернення пам’яті про тих, для кого він був важливим. 75 копій символізують роки забуття і важливість примноження цієї пам’яті. Скляні ключі асоціюються з яскравістю, а також крихкістю життя, яке легко розбити, і реферують до убивства євреїв в урочищі Піски біля Янівського концтабору.

На цій зустрічі кожна із 75 скляних копій цього ключа знайшла свого адресата як символ вдячності за привернення і примноження пам’яті про єврейські спільноти і їхню культуру після років забуття.

«У червні 1943 року Львів пережив повне затемнення людського духу, коли зло здобуло повну владу над серцем людини, а Бог у жахові затулив своє обличчя. Рясним було те гріхопадіння 20 століття. Гординя людська зашкалювала. Душевна мерзота хлюпала через край. У це часом важко повірити, коли бачиш, як сьогодні на тих місцях смерті буяє зелень і торжествує природа. Злочин Голокосту починався з ненависті, озброївся облудою та захлинувся насильством. Тому якщо жертви Голокосту мають нас чогось навчити, то це — остороги перед триєдиною природою зла: ненависті, облуди і насильства. Отож, по тому впізнають, що ми учні диявола, коли знайдемо в собі бодай одну з цих трьох ознак», — зазначив Мирослав Маринович, правозахисник, віце-ректор Українського католицького університету.

«Ми навіть на мить сьогодні не можемо собі уявити ту біль, приниження та горе, яке спіткало тисячі львів’ян в минулому столітті. Сьогодні ми говоримо про наших братів євреїв, яких винищили. Це треба знати. Кожен тоталітарний режим хоче затерти цю сторінку історії. Сьогодні ви тут наші почесні гості, бо ви несете світло добра і світло пам’яті. Ми сьогодні зібрались тут бити в набат, будити людей, які засинають і забувають історію. Якщо не знати історії, то вона може повторитись. Не дай Боже, щоб колись наше місто пережило таку біду — гетто, Янівський табір. Ми сьогодні будемо там разом з вами молити Бога, щоб він відвернув біду, щоб ми з вами спільно подумали, як ми маємо вшанувати усіх тих, кого нема. Ми маємо плани збудувати великий меморіал в прославу людини, гідності людини, яка має Бога в серці», — зазначив Андрій Садовий, міський голова Львова.

«Для мене честь оголосити наступних кандидатів. Їх усіх я знаю особисто вже багато років, багато з них тихою і невтомною працею долучаються до збереження єврейської спадщини на місцях, і часто вони працюють над збереженням пам’яті про європейську громаду, яка вже навіть не існує у цих місцях за останні 75 років. Зараз дуже важливо будувати краще розуміння тривалого єврейського минулого у східній Галичині. Надихайтеся їхньою роботою», — зазначила Марла Рошер Озборн, директорка громадської організації «Єврейська спадщина Рогатина».

Наступна частина програми — меморіальний концерт, який відбудеться о 15.00 в Урочищі «Піски» (вул. Омеляна Ковча) — місці, яке в часи Голокосту було однією з локацій, де проводились масові розстріли в'язнів Львівського ґетто та Янівського концтабору. На цьому місці Ukrainian Festival Orchestra під керівництвом Івана Остаповича виконає першу та третю частину симфонії № 6 «Трагічної» австрійського композитора і диригента Ґустава Малера.

На завершення програми заходів всіх охочих о 17.30 год чекатимуть на Просторі Синагог (вул. Староєврейська, 37). Там відбудеться концерт-молитва за участю вокально-інструментального ансамблю «Варнічкес» Всеукраїнського єврейського благодійного форду «Хесед-Ар'є», Сергія Гаврилюка (альт), проекту Наталії Вакшинської, Еленори Разгон (вокал).

Програма продовжиться низкою екскурсій:

  • 3 вересня о 16.00, 18.00 — екскурсії виставкою «Табір примусових робіт «Янівська» — індустрія терору» у Меморіальному музеї тоталітарних режимів «Територія Терору»
  • 4 вересня о 18.30 — міська прогулянка «Підземний світ: історія виживання в час Голокосту у львівських каналізаціях»
  • 6 вересня о 17.30 — міська прогулянка «Вулицями втраченого дитинства: Лешек Аллерханд і Голокост у Львові»

Вхід на всі події програми вільний.

Програма відбувається у рамках проекту «Lwów, לעמבערג‎, Львів, Lemberg'43: Місто, яке (не)пережило» — серії меморіальних заходів до 75 річниці ліквідації Львіського ґетто та Янівського концтабору у Львові. Координатор проекту — Меморіальний музей тоталітарних режимів «Територія Терору» у співпраці з Центром міської історії Центрально-Східної Європи. Проект реалізують за підтримки управління культури Львівської міської ради, Всеукраїнського єврейського БФ «Хесед-Арьє», БФ Брей Бріт «Леополіс» ім. Еміля Домбергера, Львівського органного залу, Львівського товариства єврейської культури ім. Шолом-Алейхема, Єврейської спадщини Рогатина.

Довідка

1943 став роком незворотних, катастрофічних змін: єврейський Львів — його люди, синагоги, будинки громади — були жорстоко знищені. У повоєнні роки пам’ять про єврейські спільноти Львова, що століттями були невід’ємною й органічною його частиною, затиралась у міському ландшафті. Сьогодні повернення пам’яті про єврейську історію та культуру міста є не лише викликом для сучасної львівської спільноти, але й змогою вибудовувати суспільний діалог про минуле Львова та бачення його майбутнього.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук