У Львові на Марсовому полі поховали 25-річну «госпітальєрку» Ірину Цибух

У понеділок, 3 червня, у Львові на Марсовому полі поховали парамедикиню батальйону «Госпітальєри» 25-річну Ірину Цибух. Військова загинула 29 травня на Харківському напрямку, а 1 червня їй мало виповнитися 26 років.

Спочатку парастас і прощання родини та близьких з Іриною Цибух відбулися у храмі Андрія Первозванного, як ішлося в її заповіті. Під час прощання співали українські пісні, які любила Ірина. За її побажанням, усі присутні були в камуфляжі або у вишиванках. Також Ірина Цибух просила не приносити на її похорон квітів.

Прощання рідних з Іриною Цибух у храмі Андрія Первозванного (фото Укрінформу)

За словами священника отця Андрія, Ірина Цибух змалечку брала активну участь в житті парафії, організовувала різноманітні події, грала в театральному гуртку при храмі.

Після цього траурний кортеж вирушив до Гарнізонного храму, де з Іриною Цибух попрощалися побратими, колеги, містяни. Бандуристка Марина Круть виконала для дівчини останню пісню – «Воля». А на площі перед храмом поставили банери із фотографіями Ірини Цибух та з рядками із її прощального листа.

З Гарнізонного храму поховальна церемонія у супроводі оркестру та під звуки українських пісень вирушила до Марсового поля на Личаківському цвинтарі, де Ірину Цибух поховали серед героїв.

Прощалися із 25-річною парамедикинею під звуки оркестру та українські пісня, що вона любила (фото Марії Масюк/ZAXID.NET)

В останню путь Ірину Цибух проводжали сотні людей (фото Марії Масюк/ZAXID.NET)

Ірина Цибух спочиватиме поміж героїв на Марсовому полі (фото Марії Масюк/ZAXID.NET)

Ірина Цибух народилась у Львові, закінчила школу №91, вивчала журналістику в НУ «Львівська політехніка». До початку повномасштабного вторгнення працювала продюсеркою та менеджеркою реформи «Суспільного», а також реалізовувала освітні проекти у віддалених селах Донецької та Луганської областей, знімала документальні фільми.

З 2015 року Ірина Цибух волонтерила. Пройшла навчання у медичному загоні спецпризначення «Білі берети», відбула кілька ротацій на Донбасі як військова парамедикиня. Згодом приєдналась до батальйону «Госпітальєри», що займається медичною евакуацією поранених військовослужбовців із гарячих точок фронту.

У 2018 і в 2021 році Ірина Цибух стала переможницею національного конкурсу «Честь професії» в номінаціях «Найкраща публіцистика в локальному медіа» і «Найкращий репортаж в локальному медіа» відповідно.

У лютому 2022 року вона знову долучилась до «Госпітальєрів», де згодом очолила 5-й екіпаж.

Ірина Цибух брала участь в обороні Київщини, Донеччини – від Вугледару до Лиману, Авдіївки, Мар’їнки, Бахмута, Серебрянського лісу. Останнім часом дівчина працювала на Харківському напрямку, де загинула 29 травня.

Львів'янці Ірині Цибух - назавжди 25

16 листопада 2023 року, до Дня телебачення, радіо та зв’язку президент України Володимир Зеленський особисто вручив Ірині Цибух орден «За заслуги» ІІІ ступеня. У березні 2024 року вона стала лауреаткою премії «УП 100. Сила жінок».

1 червня 2024 року Ірині Цибух мало виповнитись 26 років.