У Львові поставили виставу за п'єсою ув'язненого Олега Сенцова

П'єсу «Номери» режисер Олег Сенцов написав ще до ув'язнення, але її зміст виявився пророчим. Йдеться про людей, яких називають не іменами, а цифрами. За командою вони їдять, п'ють, виконують безглузді накази, бо «так заповів великий Нуль».

Рукопис Олега Сенцова отримав Міжнародний Конгрес PEN, який у ці дні триває у Львові, і передав львівському режисеру Олексію Кравчуку. Він із командою акторів театру ім. Лесі Українки та студентів здійснив постановку першої дії п'єси.

«П'єса унікальна. Тому що я спочатку знав постать Сенцова, що це людина заарештована. Але коли почав читати його драматургію, вона неймовірно сучасна і стосується будь-якої країни, де людина перестає бути людиною, де давлять якісь механізми політичні, влади і людина, як така, зникає, вона перетворюється просто на номер», – ділиться емоціями режисер Олексій Кравчук.

Театрали за допомогою мультимедійних засобів обіграли простір старого трамвайного депо.

«Прекрасне приміщення, яке надається до всього. Прекрасний простір, я його дуже люблю», – зізнався художник-постановник Олексій Хорошко.

Після постановки читав свої вірші Сергій Жадан. Їх, як і весь вечір, присвятили Олегу Сенцову і всім полоненим українцям.

Допоки про політв'язнів пам'ятають, є шанс на звільнення. Утім такі вечори не менш потрібні і для нас, вільних, але збайдужілих, вважає Сергій Жадан.

«Нам це теж потрібно. Багато хто виключився, багато хто розслабився, багато хто вважає, що зараз можна зосередитися на з'ясуванні стосунків між собою, у той час, коли зовнішній ворог ніде не зник і ми всі далі залишаємося об'єктом його агресії, його злочинності», – пояснив Сергій Жадан.

Вибухом наприкінці концерту став неймовірно енергетичний етно-гурт «ДахаБраха».

Театрали, літератори, музиканти в унісон, кожен у свій спосіб, передавали звісточку з підтримкою тим, хто нині за ґратами.

«Людина не повинна відчути, що вона там залишилася одна, на самоті, вона постраждала за нашу країну і країна має піклуватися за неї, допомагати, це обов'язок будь-якої нормальної людини, нормального громадянина», – вважає музикант етно-гурту «ДахаБраха» Марко Галаневич.