У Національному музеї у Львові експонуватимуть ікону „Страсті Господні”

18 квітня у Національному музеї у Львові ім. А.Шептицького відбудеться урочиста презентація ікони „Страсті Господні” першої половини ХVІ ст. з церкви Успіння Богородиці з с. Мігова Старосамбірського району. Ікона надійшла до музею 1966 р. з науково-пошукової експедиції за участі В.Свєнціцької, П.Лінинського, М.Батога та М. Бартиша. Першу атрибуцію та детальний інвентарний опис пам’ятки здійснила В.Свєнціцька. Про це ZAXID.NET повідомили у Національному музеї у Львові.

Нещодавно завершилась реставрація цієї пам’ятки, що здійснювалась з кінця 2006 - до початку 2008 рр. у майстерні темперного малярства науково-дослідного реставраційного відділу музею художником-реставратором Валентиною Плахтиною під керівництвом Володимира Мокрія.

За іконографічними та стилістично-малярськими особливостями ця ікона "вписується" у першу половину ХVІ ст. До середини ХVІ ст. збереглись лічені приклади пам’яток цього типу (відомі з ХV ст.), а отже, маємо право віднести її до найдавніших українських ікон "Страстей Господніх".

Композиція ікони з Мігова відповідає виробленій іконографічній схемі, однак має свої відмінності. Центральний сюжет - "Розп’яття" - обрамлений по периметру меншими сценками-клеймами, вгорі традиційно розміщеними у два ряди. Розповідь у клеймах ведеться послідовно, зліва направо, від "В’їзду в Єрусалим" до "Бичування", далі - правою стороною вниз до сцени "Несення хреста", а від неї - до середника; відтак дія поступово переходить на лівий бік до "Зняття з хреста", "Покладення до гробу" і вниз до "Воскресіння" та "З’явлення Христа жінкам-мироносицям". Усього налічується 19 клейм, причім в одному нерідко поєднуються два епізоди, як, наприклад, у "В’їзді в Єрусалим" за стінами міста показана сценка змови жидів, а у сюжеті "Пилат вмиває руки" зображено розмову Христа з Пилатом. Кожна зі сцен надзвичайно жива і динамічна. У засобах виразності активну роль відіграють насичені, яскраві кольорові плями, рівно ж, як і чітка графіка.

З майстерні, де створювались "Страсті" з Мігової, вийшли іконостасні комплекси з Поляни, Трушевич, Березова. Більшість цих ікон належить Національному музею у Львові ім. А.Шептицького, окремі пам’ятки зберігаються у музеях Польщі. Вони складають важливу частину спадщини українського іконопису того часу.

У Національному музеї вже стає традицією у Великодній час репрезентувати особливо цінні з історико-мистецького огляду, але досі маловідомі пам’ятки іконопису на тему Страстей Господніх.