У річницю Революції Гідності у Львові відкрили виставку речей майданівців і світлин

Працівники Львівського історичного музею в останні дні революції зібрали експонати на Майдані. Особисті речі майданівці та світлини демонструють на виставці у Музеї визвольної боротьби України.

Саме 21 листопада чотири роки тому почався Євромайдан. 21 листопада 2014 року люди вийшли на майдан Незалежності через те, що було зірвано підписання угоди про асоціацію із Євросоюзом. Далі було жорстоке побиття студентів, цього українці вже не змогли пробачити. І вже наступного дня тисячі, потім мільйони з’їхалися у Київ з усієї України на безстрокову акцію протесту. Січень і лютий сколихнув мирну Україну смертями 98 майданівців.

Ірина Ільків, сестра Героя Небесної Сотні Володимира Бойківа, згадує, що брат не часто ходив на Майдан, 18 лютого пішов туди востаннє.

«Він не зміг уже лежати на канапі, зібрався і пішов і в той же вечір загинув від кулі снайпера», ‒ згадує Ірина Ільків.

Наприкінці Революції Гідності працівники Львівського історичного музею поїхали на Майдан збирати експонати. Їх демонструють на виставці у Музеї визвольної боротьби України. Це каски, дерев'яні щити, протигази.

«Основа виставки ‒ це речі, які були зібрані 22-26 лютого 2014 року. До Львівського історичного музею ми направду привезли дві машини експонатів», ‒ розповіла кураторка виставки Світлана Кочергіна.

А ще вивісили світлини, які особливі ще й тому, що більшість із них зробив Герой Небесної Сотні Микола Паньків.

Свої речі музею віддав Тарас Рак, який був медиком на Майдані. Згадує, беркутівці намагалися поцілити саме у медиків і журналістів, які мали відповідні маркування.

«Це якраз вже зручна мішень: білий халат, червоний хрест. Добивають тих, хто доносить істину, і тих, хто буде рятувати поранених. Так що нічого в тому дивного немає, класична війна», ‒ каже Тарас Рак.

Чотири роки по тому у родичів Героїв Небесної сотні біль не змалів, але вірять: жертви були не даремні.

«Жертва наших родичів, з одного боку, була для нас, простих людей, не даремна, тому що ми прокинулися від сну і зрозуміли, що багато чого ми можемо досягнути тільки тоді, коли будемо боротися. Звичайно, розчарування дуже велике, бо дії влади не виправдали нашого сподівання, але будемо боротися і надалі», ‒ каже сестра Героя Небесної Сотні Ірина Ільків.

Ярослав Грицак з погляду історика оцінює, що вдалося і чого ще не досягнув Майдан:

«Україна мала відбитися від берегу «російського миру» і добитися до берегу Європи. От відбитися від берега «російського миру» вдалося, тобто ми розірвали, не як сусіди ‒ історично розірвали з Росією, і, думаю, до цього вже політично не вернемося. Натомість, нам не вдалося добитися до європейського берега. З двох причин: перш за все європейський берег сам зникає, не відомо, що з ним далі буде, але також, що дуже важливо, Україна ще не виконала найпотрібніші реформи», ‒ коментує доктор історичних наук Ярослав Грицак.