У селі Угли на Рівненщині розпочали пошуково-ексгумаційні роботи
Українські і польські дослідники шукають масове поховання вбитих у 1943 році селян
У понеділок, 23 березня, на Рівненщині розпочали пошукові роботи на місці ймовірного поховання мешканців села Угли – українців і поляків, яких масово вбили 12 травня 1943 року. Роботи в Сарненській громаді проводить КП «Доля» у партнерстві з польськими фахівцями з Поморського медичного університету. Про це повідомило міністерство культури України.
«Україна і Польща спільно працюють, аби належно вшанувати памʼять жертв та розширити довіру між нашими народами для встановленням правди про складні сторінки спільної історії українців і поляків», – зазначив заступник міністра культури України Іван Вербицький.
Запит про проведення робіт в селі Угли ініціювала голова товариства «Польсько-українське примирення» Кароліна Романовська. У міністерстві зазначають, що пошукові роботи є першим етапом, він триватиме тиждень. Далі знайдені рештки загиблих ексгумують, ідентифікують та перепоховають.
Радіо «Свобода» з місця події повідомило, що пошуківці вже натрапили на людські останки. Але вони не з місця масового поховання, а з поодиноких могил, ймовірно, старого цвинтаря.
«За результатами пошукових робіт буде вирішено подальший хід експедиції. Якщо буде віднайдене місце поховань, будуть подані документи до державної міжвідомчої комісії на отримання дозволу на перепоховання і буде вирішений подальший розвиток подій», – прокоментував журналістам керівник меморіально-пошукового центру «Доля» Святослав Шеремета.
Що сталося у селі Угли на Рівненщині у 1943 році
Ініціаторка розкопок Кароліна Романовська дізналася про трагічні події від рідних мешканців села Угли, яким вдалося звідти втекти навесні 1943 року. З їхніх слів, 12 травня 1943 року на село напали озброєні чоловіки і вбили понад 70 мешканців. Серед убитих – не лише поляки, але й українці. Прадід Романовської, який був війтом в селі у період німецької окупації, поховав убитих на колишньому німецькому цвинтарі. Тому пошукові роботи проводять саме там.
Марія Наливайко, яка походить з українсько-польської родини Абрамовичів, під час тих трагічних подій мала 2 роки, мама накрила її своїм тілом і таким чином врятувала. Про те, що сталось, вона пізніше дізналась від родичів. Жінка розповіла Радіо «Свобода», що чула різні версії про те, хто напав на поляків в Углах: це могли бути «бандерівці», енкаведисти, які перевдягалися у форму УПА, банди, які грабували людей, радянські партизани. Марія Наливайко встановила неподалік місця, де поховали жертв, памʼятну табличку з викарбуваним 51 прізвищем вбитих селян.
Тим часом Інститут національної пам’яті Польщі налічує кількість жертв в Углах від 60 до 104 і вважає, що до цієї трагедії причетні упівці сотні Никона Семенюка («Яреми»). Про це село згадує у спогадах командир УПА «Буг» Василь Левкович.
«Є різні версії подій. Є спогади безпосередньо ветеранів УПА, зокрема полковника Левковича, який говорить, що не було жодного завдання вбивати поляків. Це питання до істориків, чи це були підрозділи УПА, чи радянських диверсійних груп, чи червоних партизанів, чи підрозділи місцевих селян», ‒ прокоментував Святослав Шеремета.
Українські історики наголошують, що перед Другою світовою війною у Сарненському і Костопільському повітах був сильний вплив комуністів, які проводили антипольську пропаганду серед здебільшого православних українців, сіяв ненависть між поляками і українцями, вдаючись до диверсій.
Нагадаємо, у 2026 році Україна та Польща планують ще кілька пошуково-ексгумаційних робіт на території обох країн. Зокрема, у селах Гута Пеняцька на Львівщині, Острівки та Воля Островецька на Волині, а також продовжити дослідження у колишньому селі Пужники на Тернопільщині. У 2025 році пошукові роботи провели на території села Юречкова у Польщі, а ексгумаційні – у селі Пужники (Тернопільщина) та на Збоїщах (Львів).