США не мають чіткого уявлення, яким може бути завершення війни в Україні, – NYT

Президент США Джозеф Байден пообіцяв підтримувати Ізраїль та Україну стільки, скільки буде потрібно. Обидві війни у країнах, ймовірно, перебувають на критичному переломному етапі. Впродовж останніх днів Байден брав участь у публічній демонстрації труднощів комунікації з найскладнішими союзниками Америки – президентом України Володимиром Зеленським та прем'єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньяху. Про це пише головний кореспондент The New York Times у Білому домі Девід Сенгер.

За словами журналіста, проблема ускладнюється тим, що у Вашингтоні немає чіткого уявлення про те, як саме може виглядати прийнятне завершення війни в Україні або в Газі. Офіційно Україна все ще говорить про повну перемогу, а Ізраїль – про «повне знищення» ХАМАСу.

«У Вашингтоні ці заклики звучать все більш нереалістично. Росія, схоже, знову наступає. Заклик до повної поразки ХАМАСу звучить як виправдання вічної війни. Насправді ізраїльські офіційні особи публічно заявили, що війна в Газі, швидше за все, триватиме до кінця року, якщо не довше. Тож пан Байден взявся за кризове управління, намагаючись запобігти найгіршому, навіть якщо він не може відповісти на питання, як саме закінчуються ці війни», – пише Девід Сенгер.

Білий дім з мінімальними поясненнями для громадськості підтвердив, що Байден зробив виняток у забороні бити американською зброєю по території Росії. Як зазначає NYT, Байден встановив таке правило на початку війни, щоб «уникнути Третьої світової війни». Девід Сенгер пише, що це може перерости в пряму американську конфронтацію з ядерним супротивником. За його словами, Володимир Зеленський розпочав кампанію публічного тиску, щоб змусити Байдена пом'якшити обмеження на постачання американської зброї через кордон до Росії.

«Зеленський ще наполегливіше повторював те, що говорив американським посадовцям, які приїжджали з візитом, зокрема держсекретареві Ентоні Блінкену, який відвідав Київ. Блінкен повернувся переконаним і під час зустрічі з Байденом він, Джейк Салліван, радник з питань національної безпеки, а також міністр оборони Ллойд Остін переконали Байдена в необхідності зняття обмеження принаймні в прикордонних районах навколо Харкова. Інакше, як попередили вони, Росія цілком може повертати значні частини території, з якої її вигнали восени 2022 року», – пише кореспондент NYT.

Він зазначає, що хоч Москва погрожує фатальними наслідками, але такий виняток на використання зброї може бути не останнім. Блінкен натякнув, що американська стратегія протистояння Росії буде адаптуватися до змін на полі бою. Однак речник Ради національної безпеки Джон Кірбі сказав, що політика США проти «ударів на великі відстані всередині Росії не змінилася».

За словами Девіда Сенгера, радники Байдена у приватних розмовах визнають, що американські та українські пріоритети розходяться: якщо Україні нічого втрачати від ескалації у відносинах з Росією, то Білий дім переймається через ймовірне розгортання ядерної зброї. Натомість Зеленський вважає ядерні страхи перебільшеними.

Після того, як Байден дозволив обмежені удари по території Росії, він виступив з планом миру для звільнення заручників і припинення бойових дій в Газі. Девід Сенгер вважає, що для американського президента нетипово розголошувати деталі ізраїльського плану, але в цьому був сенс: Байден звернувся до прем'єр-міністра Беньяміна Нетаньяху після того, як той місяцями не дослухався до американських прохань розробити план евакуації сотень тисяч палестинських цивільних до початку військових операцій. Нетаньягу не погодився на план Байден, але й не заперечив його.

Шалом Ліпнер, старший науковий співробітник аналітичного центру «Атлантична рада», вважає, що час грає не на користь Байдена. На думку науковця, на передвиборчих виступах та з'їзді Демократичної партії можуть бути протести прогресивного крила його партії, які вважають, що Сполучені Штати повинні були відрізати Ізраїлю всі наступальні озброєння після того, як зростала кількість жертв серед мирного населення. Девід Сенгер додає, що Байден є рішучим прихильником Ізраїлю впродовж останніх 50 років, але зараз в США інша стратегія, ніж в Ізраїлю.