Вестернізація або смерть
IQ

Вестернізація або смерть

Більше половини українців досі перебувають в полоні непевності і хворобливих ілюзій

Петро Косач, 2 квітня 2015 3971 4

За останніми даними, лише 47% українців підтримують курс на євроінтеграцію. Ще 27% воліють зберігати геополітичний нейтралітет, 12% – приєднатися до Митного союзу і ще 13% з вибором не визначилися. З політичної точки зору, це безумовна перемога прогресивних сил, позаяк на плебісцитах важать відносні величини. Але радіти передчасно: більше половини українців досі перебувають у полоні непевності та хворобливих ілюзій.

Цивілізаційний вибір, перед яким нібито стоїть Україна, – найбільш безглузда ідея з усіх, якими була інфікована наша суспільна думка. Якщо в часи Хмельниччини це було не так очевидно, то тепер жодних сумнівів бути не може. У ХХІ столітті перед Україною є лише один магістральний шлях на захід. Ми можемо лише вибрати швидкість, з якою будемо ним рухатись. Навіть тупцяти на місці – уже не в наших силах.

А як же Росія? – Спитає скептик. Справді, про кривавий поступ «Русского міра» сьогодні говорять усі. Одні – з острахом, інші – з натхненням. Але секрет «Русского міра» полягає у тому, що його не існує. Вся російська історія – це історія запозичень, часто талановитих і творчих, але все ж таки вторинних. Вестернізована еліта Російської імперії докладала шалених зусиль, аби бути схожою на західне панство.

Радянський союз справді був альтернативою тогочасному західному суспільству. Але і соціалістична утопія народилася з бродіння західної суспільно-економічної думки, хоча й була реалізована на безпечній відстані. Та й на цивілізаційне значення СРСР претендувати не може. Експерименти не рахуються: не існує ані націонал-соціалістичної, ані маоїстської, ані пол-потівської цивілізацій.

Аби повірити у цивілізаційне значення РФ, треба все життя не виїздити з Калуги. Щойно розпався СРСР, Росія почала вестернізуватися швидше, ніж Японія в епоху Мейдзі. Причому без жодних зусиль, бо залізна завіса ховала вакуум сенсів та ідей. Концепція «Русского міра» – це фейк, дурійка для провінціалів та «соотєчєствєнніков». Така ж, як російський смартфон, виготовлений у Китаї з китайських комплектуючих.

Але можна обрати власний шлях! – Підкручує вуса патріот. Месіанство пубертатних націй зворушливе, але з дійсністю несумісне. За два десятиліття незалежності теоретики українського націоналізму не просунулися далі цитування Донцова. Тим часом світ змінився. Замість Європи вільних націй, про яку мріяли Бандера і Стецько, постав глобалізований євроатлантичний світ. І на цій великій шахівниці Україна може зайняти ту чи іншу клітинку.

Втім, у більшості випадків прихильність до «власного шляху» продиктована дуже приземленими мотивами. Два десятиліття українська еліта сповідувала філософію сумирного телятка, яке двох маток ссе. Євроатлантичній інтеграції опиралися, бо побоювалися руйнації бюрократично-олігархічного режиму, а з Москвою танцювали ленінське танго, поступово здаючи суверенітет в обмін на економічні преференції.

Але рано чи пізно телята потрапляють до різниці. Війна на сході – це плата за роки геополітичної невизначеності. Всупереч скептичним прогнозам, проект «Україна» не зазнав краху навіть після прямого військового вторгнення. Але поза межами євроатлантичного світу Україна приречена. Мрії про «нейтралітет» привабливі, але в нашій ситуації вони ледь не скінчилися демонтажем суверенітету.

Євроатлантична інтеграція – не просто військово-політичний альянс, до якого змушує російська агресія. Ми радо користуємось здобутками західного світу: високими технологіями, мистецьким продуктом тощо. Найбільш просунуті намагаються інтегруватися до Заходу індивідуально, через міграцію. А Україна залишається державою-аутсайдером. Для нас вестернізація означає те саме, що для давніх варварів – приєднання до римської цивілізації.

Впровадження європейських стандартів у політиці, економіці, освіті та інших сферах життя – не просто свідчення лояльності союзникам. Це запорука розвитку і поступу України. Ринкова економіка не ідеальна, але всі інші економічні системи ще гірші. Представницька демократія – не Царство Боже, але кращого суспільного ладу людство ще не придумало. Японці, індуси, турки – навіть неєвпропейським народам доводиться вестернізуватися, аби досягти успіху.

Існування у ролі бананової (чи то вугільно-металургійної) республіки також має певні переваги. Але їхнім бенефіціаром є корумпована політична еліта та замішаний на мародерстві бізнес. Прогресивній частині суспільства довелося зрушувати країну у західному напрямі буквально вручну. Палиця, з якою взимку 2014-го майданівець ішов на «Беркут», була важелем історичних змін. Тепер, завдяки Путіну, шляху назад в України нема.

Чи загрожує вестернізаця українській ідентичності? Аж ніяк. Вестернізацію не варто розглядати так само, як русифікацію часів Валуєвського циркуляра або Емського указу. Експансія англійської мови та інші невідворотні інвазії – це плата за синхронізацію з глобальним простором євроатлантичної культури. Причому цей простір не герметичний: навіть неєвропейські народи мають шанс зробити свій внесок.

Націоналістичний антиглобалізм – це луддизм і просто утопія, бо сховатися за національними кордонами вже не можна. Та й не треба. Вже зараз Мар‘яну Садовську у ЄС і США знають краще, ніж в Україні, а успішні українські літератори знаходять свого читача за кордоном. Світ змінився: національне тепер існує і розвивається в контексті глобального й у зв’язку з ним. Тому вестернізація – це також приєднання до сучасної світової культури.

У політиці та економіці все набагато простіше. Не будучи частиною євроатлантичного світу, Україна довоєнного взірця приречена на стагнацію, а Україна теперішня – на розчленування і крах. Навіть Росія, розпочавши конфлікт із західним світом, стала на самовбивчий шлях. Тому євроінтеграція України – не предмет для дискусій, а нагальне завдання обов‘язкового характеру. Звичайно, європейська Україна не буде ідеальною. Але неєвропейської України просто не буде. 

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів

Дискусія 4

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
  • Юрий Карась 4 квітня 2015, 14:46

    Російський царь Петро свого часу не будучи дурнем зрозумів що треба зближуватись з Європою.
    Президент Росії сьогодні вирішив що він розумніший за свого предка та вирішив повернутися до Європи спиною .
    Будемо чекати на прихід до влади Росії нового Петра розумнішого за Путіна.

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Aleksa Klimenka 3 квітня 2015, 23:02

    Амаль з усім згодны. Вось толькі акрамя эўраатлянтычнага глябалізму і нацыяналістычнага антыглябалізму існуе яшчэ й збалянсаваны альтэрглябалізм, які выступае за глябалізацыю, але больш справядлівую і ўроўнаважаную. Ангельская мова няхай будзе ў Ангельшчыне, а Ўкраіна мусіць навучыцца ствараць сусьветна прызнаны прадукт ня горшай якасьці на ўкраінскай.

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • patria7 2 квітня 2015, 22:54

    Україна спочатку повинна стати сильною і накше вона втратить по шіляху до вільного світу власну ідентичність повинна відбутися дерусифікація бо Малоросія ще гірше ніж Ольстер а крім того бути з кимось аж ніяк не означає занехаювати своє національне
    Чому має зникати Україна коли не зникає Франція Болгарія чи Швеція

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • sva 3 квітня 2015, 13:51

    "Чому має зникати Україна коли не зникає Франція Болгарія чи Швеція"
    Вероятность исчезновения Украины как государства очень высокая. Смешно сравнивать с этими странами. Они все имеют каждая из них тысячелетнюю историю. А Украина это десятки лет гетманщины, и то с натяжкой, то ли воеводства Речи Посполитой, то ли вассалы Москвы какая уж здесь государственность и суверенитет. Страна скроенная российскими царями, ленинскими большевиками не имеет шанса!

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук