Участь українки у конкурсі «Варшав’янка року» викликала хвилю хейту і ксенофобії у Польщі

Номінація українки Кіри Сухобойченко на звання «Варшав’янка року 2025» викликала хвилю ксенофобських коментарів у польських соціальних мережах. У справу змушені були втрутитись столичні депутати. Як пише газета Rzeczpospolita, конкурс «несподівано став суспільним тестом на толерантність».

Конкурс «Варшав’янка року» задумувався як ідея відзнаки жінок, які будують місто: сприяють його розвитку, просувають відкритість і своєю діяльністю стають прикладом для наслідування для всіх мешканців. Конкурс, історія якого сягає понад століття, є вшануванням тих, завдяки яким Варшава стає кращим і більш відкритим місцем.

Цьогорічний конкурс зіткнувся із хвилею хейту і ксенофобії після того, як серед дев'яти номінованих жінок опинилась 19-річна Кіра Сухобойченко, молода активістка українського походження.

«Ця кандидатура викликала в соціальних мережах безпрецедентну ксенофобську бурю, яка змусила навіть міську раду зайняти позицію з цього питання», – пише Rzeczpospolita.

За інформує газета, номінація Кіри Сухобойченко ґрунтується на її багаторічних заслугах, які ідеально відповідають критеріям конкурсу. Прикметно, що правила конкурсу не містять обмежень щодо місця народження або етнічної приналежності претенденток – варшав'янкою року може стати будь-яка жінка, діяльність якої служить місту. Окрім того, вже не вперше у конкурсі відзначають жінок, які не народились у Варшаві. Наприклад, раніше Варшав’янкою року стала народжена у Відні Ніколь Вуйчицька.

Кіра Сухобойченко народилась у Євпаторії. До Варшави переїхала у віці восьми років, після окупації Росією Криму. У Варшаві Кіра здобула освіту і розпочала свою соціальну діяльність. Вона була радницею Молодіжного району Урсинів, є засновницею Фонду «Наплічники, що літають» [Latających Plecaczków] та ініціаторкою Міжнародного дня наплічника. Вона також є координаторкою Інтеграційно-адаптаційного центру для людей з України та Польщі у Варшаві. Її робота була оцінена у багатьох галузях: вона двічі виступала на TEDx, є лауреаткою премій імені Тадеуша Мазовецького та Януша Корчака, а також однією з «Майстринь LinkedIn», відзначених Forbes Women. Однак задокументовані успіхи не зупинили хвилю ненависті.

«Інформація про номінацію Кіри Сухобойченко отримала безпрецедентний негативний резонанс. Пост про її кандидатуру викликав майже 5 тис. коментарів, більшість з яких мали ксенофобський характер», – пише Rzeczpospolita.

Під дописом про висунення українки на конкурс на сторінці Варшавської міської ради у фейсбуці коментатори прямо ставлять під сумнів її право претендувати на звання саме через національність: «Варшавянка чи українка?», «Вона така ж варшавянка, як я китаянка» або прямо: «По-перше, полька, по-друге, варшавянка, а не українка, повинна отримати нагороду». З'явилися також припущення, що номінація є результатом нав'язаної згори «політичної коректності», та заклики до бойкоту голосування.

Як відзначають журналісти, ненависть до молодої українки не стосувалася оцінки її роботи, як активістки, а ставила під сумнів її право бути членом варшавської спільноти. І причиною цьому було її етнічне походження.

Масштаб атаки та пасивність адміністраторів офіційного профілю міської ради в соціальних мережах не могли залишитися без офіційних наслідків. Радниця столичної Варшави Зофія Смелка-Лещинська звернулася до мера Рафала Тшасковського з запитом щодо цього питання.

Радниця висунула міській владі серйозний закид: відсутність модерації ксенофобських коментарів. Вона аргументувала, що офіційні профілі є публічним простором, за який відповідає місто, а терпимість до мови ненависті може бути розцінена як її мовчазна згода. Вона також наголосила, що відсутність реакції наражає номінантку та інших мешканців Варшави на психологічний стрес і відчуття виключення, що суперечить іміджу Варшави як мегаполісу, який прагне бути відкритим для світу.

У запиті депутатка вимагала запровадити ефективну та систематичну модерацію коментарів, прийняття чітких процедур реагування на мову ненависті, а в крайньому випадку – розгляд можливості виключення коментарів, якщо місто не в змозі забезпечити безпечний простір для дискусій.

Rzeczpospolita відзначає, що конкурс і в попередні роки був ареною суперечок, однак їхній характер був іншим. Наприклад, обурення користувачів соцмереж тоді викликало номінування кандидатки з певними політичними поглядами або активістки, яка була залучена в рух за підтримку абортів.

«У всіх цих випадках неприязнь мешканців була викликана суперечливими діями або надто радикальними поглядами самих номінанток. Тим часом у випадку Кіри Сухобойченко ми маємо справу з новим, тривожним прецедентом. Атака спрямована на її національність, ставлячи під сумнів її право бути вшанованою за українське походження, а не за її роботу. Суперечка щодо Варшавянки року 2025 є, по суті, суперечкою про те, чи є Варшава містом для всіх, чи тільки для тих, хто має відповідний паспорт», – резюмує газета.