Волонтери розповіли, чому не вся допомога потрапляє у зону АТО

До бійців у зону АТО не завжди потрапляють зібрані волонтерами амуніція, продовольство та кошти. Причин цьому є декілька, серед головних, як і відсутність доступу до окремих підрозділів через військові дії, так і банальне шахрайство серед волонтерів.

Про це стало відомо у п’ятницю, 15 серпня, під час відеомосту між Львовом і Дніпропетровськом на тему: «Тил фронту: як захистити допомогу військовим від шахрайства і піару?».

На думку співкоординатора львівської громадської ініціативи «Допоможи фронту» Люби Возняк, солдати не отримують допомоги через кілька обставин. По-перше, багато волонтерів привозять речі не конкретному солдату чи командиру підрозділу,а залишають їх на складі в с.Чугуєво, Дніпропетровської області. Відповідно, подальшу долю вантажу інколи важко відслідкувати.

По-друге, іноді окремі бригади заблоковані, відповідно, немає коридору, через який можна було б передати їм речі.

Окрім того, на місцях серед самих же волонтерів є люди, які нібито займаються збором коштів на потреби вояків, однак не звітують про те, куди пішли ці кошти, заявила Любов Возняк.

«Є багато волонтерів, які не звітують про зібрані кошти. Взагалі, якщо людина на своїй сторінці пише тільки про те, що збирає гроші, але не пише, скільки їх зібрала і куди вони пішли – то це починає викликати сумніви», – зазначила Возняк.

Ще один з учасників відео-мосту, керівник Західного регіонального медіа-центру Міністерства оборони України Олександр Поронюк зазначив, що рух гуманітарної допомоги у зону АТО все ж можна контролювати. Зокрема, те, що передається воякам, повинно обліковуватись і вноситись у накладну.

«Є наказ міністра оборони України про те, що все, що надходить у збройні сили України  та безпосередньо у військову частину, повинно обліковуватись. Волонтери повинні вимагати у військових накладні, в яких зазначається, що вони здали товар, а військові отримали. Таким чином ці речі стають на облік», – пояснив він.

Також він додав, що бувають випадки, коли вантаж, з тих чи інших причин, не доходить до вояків і у такому разі потрібно складати акт списання в умовах надзвичайної ситуації. Окрім того, він зазначив, згідно з указом президента України про взаємодію волонтерів з органами місцевої влади, у кожному місці має бути людина, яка постає своєрідним «містком» між волонтерами та владою.

Під час розмови керівник центру допомоги військовим та пораненим Штабу національного захисту Дніпропетровської області Одарка Біла розповіла, що випадків шахрайства у області майже немає, адже механізми співпраці між організаціями та адміністрацією уже налагоджені.

«Ми маємо єдиний реєстраційний список волонтерів при адміністрації. Кожен може записати номер волонтера та зателефонувати в адміністрацію, аби пересвідчитись, що людина дійсно збирає гроші на потреби армії», – зазначила вона.

На Львівщині повного списку волонтерів поки що немає, однак робота в цьому напрямку здійснюється. Про це розповів заступник голови ЛОДА Володимир Харчук.

«ЛОДА зараз співпрацює з двома рахунками: Червоного хреста та фонду допомоги війську, який координується капеланами. А щодо шахрайства, то при адміністрації ми створили робочу групу, яка відслідковує, скільки якого товару куди йде», – зазначив він.

Також Харчук зазначив, що найближчим часом у ЛОДА працюватимуть над налагодженням співпраці з усіма організаціями, які займаються збором, для зручної координації.

«Ми приймемо до уваги досвід наших дніпропетровських колег. Наші списки поновлюються раз у два дні, тобто, частково реєстр волонтерів ми уже маємо», – сказав він.

Загалом, волонтери і чиновники під час розмови погодились, що аби доставка гуманітарної допомоги у зону АТО була успішною, треба налагодити чітку координацію як і між організаціями, які займаються збором, так і з адміністрацією на місцях. А також сконтактовуватись з солдатами і запитувати, чи дійшла допомога.