«Я львів’янин, тут живу і хочу робити Львів кращим»

Питання забудови історичної частини Львова регулярно викликає активні суперечки серед львів’ян, абсолютна більшість яких трепетно ставиться до збереження історичної спадщини. Треба будувати чи ні? А якщо треба – то що будувати і як? Ми вирішили поговорити про це на прикладі конкретного об’єкту – нового готелю, який планують звести на місці закинутого майданчика за готелем «Жорж» у самому центрі Львова. У нашій студії – Лев Підлісецький, один із співінвесторів цього проекту. Вітаю вас.

Вітаю, добрий день.

Отже, на початку березня ваша компанія оприлюднила візуалізацію майбутнього готелю – і відразу почалася критика. Тобто частині людей, очевидно, сподобалося це, а частина різко критично виступила. В чому причина?

Насправді зараз, в даний період, відбувається розробка детального плану території забудови цього кварталу від Коперника аж до Чайковського, готель «Жорж» обмежується і проспект Свободи, і туди до Ференца Ліста. Цей квартал – йде розробка детального плану цієї території.

Що таке детальний план території? Це вивчення, що там можна збудувати, виходячи з висотності, виходячи з державних будівельних норм, санітарних норм, пожежних норм. Тобто це глибокий, такий дослідницький проект, замовником якого завжди є місто, а фінансує той, хто хоче щось там збудувати.

Ми власне виступили ініціаторами забудови на цій ділянці, про яку ви згадали, 18 «соток». За готелем «Жорж» там є частина території хаотичного паркування, а також ми свого часу купили колишній Будинок культури працівників торгівлі. От ми власне є власниками тої будівлі. І ще давно, в 2009 році, ця будівля була об’єднана разом з тим майданчиком, де є хаотична парковка. І також доєднані землі, якими користується і банк, і той торговий центр, де зараз є «Арсен», колись там була «Антошка». Оця вся ділянка від вулиці Вороного і аж в глибину, що ми і не бачимо з Вороного тої глибини… Оця вся ділянка і складає тих 18 «соток», які ми хочемо ефективно забудувати спільно, щоби всі інтереси всіх власників частинок ділянки були враховані.

Давайте уточнимо – яка частина цієї ділянки належить містові, яка перебуває в комунальній власності?

Я щоби не вникати в якісь соті процентів, скажу грубо: 7 «соток» – це є власність ТзОВ «Ательєр», де ми є інвесторами.

Це ви маєте на увазі ту землю під будівлею, яка вам належить?

Під будівлею – це 7 «соток». 6 «соток» складає оця хаотична парковка – вона належить містові. І 5 «соток» належать «Ательєру», інвестору забудови, спільно з банком і спільно з торговим центром. І банк, і торговий центр використовують їх для заїзду.

Тобто це просто дорога, якою завозять в банк…

Це дорога, якою ми можемо скористатися на момент будівництва, а потім передати в їхнє користування як дорогу, бо вони інакше не заїдуть.

Тобто там все одно дорога лишиться, я правильно розумію?

Дорога лишиться. Але можна під дорогою власне використати ефективно цю територію. Тобто ми можемо повністю вибрати те все, збудувати підземний паркінг під дорогою, і потім зверху закрити, облаштувати.

Тобто ще раз уточню. Містові належить лише 6 «соток», так?

Так, абсолютно правильно.

І колись там планувалося звести багаторівневий паркінг?

Так.

До речі, це одна з основних претензій: чому спочатку планувалося як багаторівневий паркінг, а тепер раптом виходить готель з паркінгом.

Абсолютно ви праві. Це така не дуже далека історія. Дійсно, говорилося ще за попередніх власників того ТзОВ «Ательєр» – бо ми купили його буквально пару років тому, вже з документами. По тих документах, які нам передалися в спадщину, там дійсно була вже відведена земля і надано дозвіл на розробку землевпорядної документації на будівництво багаторівневого паркінгу рампового типу. Рамповий тип – це отак по колу заїзд.

Це наземний, якась будівля зверху.

Наземний, так. Але з того часу, як той дозвіл був наданий, змінилися державні будівельні норми, які чітко забороняють будівництво в історичному ареалі наземних паркінгів – передбачається можливість лише підземних.

Тобто в центрі Львова наземні паркінги заборонені?

Так, вони заборонені державними будівельними нормами.

Лише підземні?

Лише підземні. І ми подивилися на цей проект, який був колись пропонований. І дійсно, паркінги у Львові дуже потрібні, але там передбачали всього 46 місць – чи 46, чи 48. Тому для того, щоби виконати те зобов’язання і дійсно створити як мінімум ту саму кількість паркомісць, ми прорахували, що якщо заглибитись на два рівні під землю і використати всю територію, включно з тими під’їзними дорогами до банку, то можна збудувати об’єкт і підземний паркінг дворівневий на 70 місць.

Але це буде використовуватися тільки для готелю?

Дивіться, готель передбачається приблизно на 140 місць – це 3-4-зірковий готель. За українськими державними будівельними нормами і за світовими стандартами такі готелі потребують до 20 паркомісць всього. Тобто 70 мінус 20 це 50 місць буде використовуватися містом, мешканцями, туристами.

А на якій підставі ви кажете, що це буде використовуватися містом? Це що, ви безкоштовно віддасте?

Ні, безкоштовно, звичайно, нічого не може бути. Це буде платна парковка – так само, як платна парковка вже зараз у нас на будь-якій вулиці в місті.

До речі, на цьому хаотичному паркінгу, я так розумію, це така територія «Дикого Заходу», ніхто не платить.

«Дикого Заходу». І повна небезпека. І ти абсолютно ніколи, їдучи туди, маючи в планах запаркуватися, ти не можеш бути впевнений, чи там буде місце, чи не буде. На тій хаотичній парковці (ми спеціально рахували) вміщається від 25 до 35 машин. Це в залежності від того, наскільки акуратно ці всі водії запаркують. А якщо, не дай Бог, на в’їзді хтось поставить впоперек машину? Тоді взагалі ніхто більше не заїде. А як там немає паркувальника ніякого?

Але я так розумію, що оскільки з’явилася критика, в тому числі з боку місцевих мешканців, їх це влаштовує.

Я є львів’янин. Я не є якийсь, який тут хоче гроші заробляти – я завжди живу у Львові і хочу робити Львів кращим, цивілізованішим. І вважаю, що чим більше буде організованих паркомісць у місті, тим зручніше буде кожному – і мешканцям, які там живуть. Жити і з вікна бачити смітники, де, мабуть, щурі бігають, антисанітарія – і хаотичний, небезпечний паркінг, де кожен може зайти, в тому числі і якісь злочинні елементи, десь там сховатися, підпалити машину і тим самим створити небезпеку для тих же ж мешканців. Ну, це ж не є правильно. Тобто правильно зберегти ту кількість паркомісць як мінімум, а ще й примножити й окультурити.

От це ми власне і хочемо зробити в рамках такого великого комплексного проекту. Оскільки про паркінги у Львові вже говориться дуже давно, але ніхто не збудував ні одного, оскільки комерційний, економічний ефект від будівництва дуже сумнівний.

Тобто це просто невигідно – будувати приватні паркінги?

Доки в місті не буде організований повністю процес культурного паркування, де всюди треба платити, – вигідність є сумнівна. Хоча в нас вже є приклад під готелем «Rius», де паркінг є, я б сказав, зовсім не дешевий. Мені здається, остання ціна, яка була до карантину, де я дивився – це 40 гривень за годину. Ну, там ніколи місць немає.

Тобто це сторонні люди, ви маєте на увазі?

Люди готові платити гроші, щоби в безпеці лишити свою машину. А також, що важливо, – цей паркінг має працювати цілодобово. Вночі він буде обслуговувати мешканців, які можуть на ніч лишати, вдень він обслуговує туристів, які в сусідні готелі приїжджають, де немає парковки.

Чекайте, а це якось, коли ви кажете «мешканці»… Як ви будете відрізняти мешканці – не мешканці? Я так розумію, хто заплатить, той і…

Хто приїхав, хто заплатив – той і… Але ти завжди знаєш, що там більш певно, там місце буде.

Чи, можливо, ви плануєте продавати ці місця?

Нема такої практики світової, щоб паркомісця… Можна резервувати. Я думаю, це вже питання операційної діяльності в майбутньому – дай Бог, щоб це сталося. Може бути якийсь місячний абонемент, і тоді резервується якесь конкретне місце.

Добре, але дивіться: одним із таких основних закидів є, по-перше, те, що оцю міську територію віддають під готель, хоча місто могло би там щось зробити інакше – я не знаю, якийсь скверик, чи врешті-решт зробити там якийсь цивілізований паркінг закритий. От як ви відповідаєте на ці закиди?

Дивіться, я ще раз хочу наголосити, що загальна ділянка, про яку говориться, 18 «соток», – це є спільна ділянка і міста, і власників, і ще й сервітутних власників. Тут дуже складна конструкція, щоби задовольнити інтереси кожного. Якщо би місто тільки хотіло саме щось робити, то воно, маючи 6 «соток», і маючи оці обмеження, там нічого особливого не може зробити.

Що для міста потрібне? Для міста потрібне наповнення бюджету, організація інфраструктури, зокрема паркінги. Якби була можливість наземне робити – то може би місто на тих 6 «сотках» зробило, і то не факт, отих 46 місць. І це нереально.

Оскільки рамповий тип передбачає…

Роз’їзди.

І, крім того, ви кажете, що це не можна… Треба підземний.

Так, наземний – взагалі неможливо. Хіба лишити так, як воно зараз є, що я вважаю неправильним. І рано чи пізно все одно той безкоштовний хаотичний паркінг став би платним – і далі хаотичним паркінгом. Тому ми пропонуємо як якірний власник – бо наша ділянка якраз є посередині того всього. Тобто місто без нас не може, ми без міста не можемо, і не можемо без погодження банку і торгового центру.

У місті ще є така проблема, що коли ви кажете «ми на два рівні заглибимося» – наскільки це безпечно? В нас вже були спроби глибоко копати, навіть метро, і там є підземні води ґрунтові. Яким чином ви збираєтеся це вирішити?

Дивіться, перед тим, як щось будувати, треба робити геологічні дослідження, такі дуже сучасні, професійні і сьогоднішні. Тобто це ми будемо робити перед початком будівництва однозначно, бо це наша відповідальність.

Але ви вже стверджуєте, що готові заглибитися на два рівні.

Наразі ми маємо дані геології, яка була зроблена в час будівництва Укрексімбанку, і ця геологія проводилася і на нашій ділянці теперішній. І ми, посилаючись на цю геологію, можемо стверджувати, що два рівні там точно можна зробити. Але коли ми тільки дістанемо дозвіл на початок будівництва, ми зробимо ще одну геологію. Якщо там буде можливість і три зробити (а теоретично може, бо рівень підземних вод у Львові, геологи кажуть, опускається, і тому ймовірність така є). тоді ми розглянемо можливість ще більше заглибитися, і тоді ще більше паркомісць буде. Наразі це стверджувати не можна.

Будівництво в такій історичній зоні – поруч є давні будинки, наскільки з вашого проекту виглядає, це так буде встик з іншими будинками. От як ви можете гарантувати безпеку цих інших будинків, що їх не пошкодять?

Знаєте, сучасні технології дають можливість зробити чудеса. Я ніколи не забуду: мене вразили у Франкфурті паркінги – вони ж там підземні. І там отак зразу під оперним театром – він такого десь віку, як наш оперний театр…

У багатьох містах Європи так.

Він зразу отак під низом. Тобто до підлоги оперного театру там один проліт. Тобто все можливо, тільки ціна питання. Робиться така технологія, називається стіна в ґрунті, де все вибирається, робляться ці… Ну, технічні питання. Але це вирішується. Звичайно, воно додатково дорого коштує, всі підземні будівництва. І тому, скажімо, готельєри, світові мережі, з якими ми хочемо укласти угоду (бо цей готель планується, щоб він був мережевий, відомих мереж – або Hilton, або InterContinental, або Marriott чи Holiday Inn або інші – Radisson, можливо), тобто вони всі в захоплені від того і місця, і наших планів грандіозних. Але вони кажуть: «А нащо вам стільки паркомісць? Це ж здорожчує». Ми кажемо – це є наша соціальна відповідальність.

Паркомісця Львову потрібні. І я хотів ще зачепити – бо якщо ви говорите про соціальну відповідальність, то я так розумію, те, що є нагорі готелю, – це ви хочете зробити відкритий громадський простір? Тобто там більше 1000 метрів.

Дивіться, що нам закидають? Що у Львові немає паркінгів – ми вже розібрали по паркінгах. Що у Львові немає зелених зон, сквериків немає – ну, тут зараз немає скверика.

Скверика там немає – хоча, теоретично, там можна посадити якісь деревця, але це все одно будуть якісь 600 метрів.

Так. Тому ми, враховуючи всі інтереси мешканців, міста й інвесторів, наші, з якими ми планами купували цю будівлю, то ми знайшли такий амбітний соціально відповідальний проект будівництва підземного паркінгу на 70 місць, який є потрібний для міста.

Це ми вже говорили.

І шість поверхів готелю, 3-зіркового такого, європейського класу, який додасть нової якості в індустрію гостинності у Львові. А також – що взагалі амбіція наша велика – це є 10 «соток», 1000 метрів квадратних, весь дах буде мати відкритий простір для всіх. Не тільки для готельних мешканців, а для всіх, оскільки ми навіть зробили туди окремий вхід з вулиці. Ми називаєм це вертикальний громадський простір, на якому будуть облаштовані галереї, які в нас переважно такі зовнішні галереї вуличні зараз розташовуються на площі Ринок.

Я думаю, що читачі наші і глядачі зможуть це побачити на відео.

І що ще важливо (мало хто вірить, що ми це зробимо, але це наша принципова позиція) – ми навіть туди для неповносправних чи людей з інвалідністю, чи людей з малими дітьми передбачаємо будівництво окремого зовнішнього ліфта – тільки для тих, хто піднімається наверх. І це є 1000 метрів квадратних.

Але для багатьох (принаймні критиків вашого проекту) це виглядає як такі обіцянки. «Як тільки вони почнуть будувати готель, то насправді дах буде закритий». І навіть якщо там буде вільний вихід – то це буде для гостей готелю або для якихось окремих вечірок. Але де гарантія, що туди справді будь-хто зможе безкоштовно зайти і проводити там час?

Найбільша гарантія – це дати нам можливість це зробити і побачити пошвидше, що це буде. Наразі ми можемо тільки декларувати. Але ми у Львові зробили вже не перший такий проект. От є група інвесторів – це є власники компанії «Чудо Тур», львівський чудо-поїзд, автобус. Ми можемо за ці вже 10 років функціонування похвалитися нашою соціальною відповідальністю. Скільки ми перевозимо неповносправних, всіх з сиротинців… Тобто в нас тисячі людей їздять просто для того, щоби ті, що не можуть заплатити, могли побачити Львів – як і ті, що можуть заплатити. Тобто ми своїм життєвим прикладом показуємо, своєю соціальною відповідальністю. І тут якщо ми вже наважилися це задекларувати, то кожен може слідкувати.

Але дай Бог, щоби люди так активно слідували в майбутньому, а не так, як зараз. Бо зараз оці слідкування – то тільки нам палки в колеса: «Ми їм не дамо, бо вони того не зроблять». Та дайте нам зробити, а потім слідкуйте в процесі. Ми можем залучити якихось представників громадськості, які будуть слідкувати за тим постійно.

За тим дотриманням?

За тим дотримання.

А представники громадськості, я так розумію, це якісь конкретні люди? Ви ж з ними ведете якісь переговори?

Наразі найбільше представники громадськості, які нам не дають це зробити, – це так звана громадська організація «Розвиток громади», які приходять на всі громадські слухання і ведуть себе абсолютно деструктивно, не бажаючи вести якусь дискусію, якогось обговорення, а просто «та ви то не зробите, та ви то декларуєте – а нічо не зробите». Так, як ви кажете. І ми маємо те, що ми маємо.

До речі, я вам хотів сказати, що якби ми почали це будівництво тоді, коли ми планували, то вже би 1 січня 2020 року цей готель би з тими всіма нашими обов’язками вже би був введений в експлуатацію.

На сьогоднішній день ми маємо все те саме, що було, – закинутий майданчик.

Те саме, що і було. І по документації ми не просунулися ні на крок. Хоча більшість таких горе-інвесторів, я би сказав, працюють без особливих дозволів. Але ми хочемо зробити все законно, в правовому полі, тому чекаємо чергового рішення міської ради, сесії, яка би мала затвердити детальний план території, який буде першою сходинкою до початку втілення того нашого амбітного соціального відповідального плану.

Зрозуміло, дякую. Наш час, на жаль, вичерпався. Нагадаю, що сьогодні в студії ZAXID.NET LIVE був один із співінвесторів проекту нового готелю з підземним паркінгом і громадським простором на даху Лев Підлісецький. Мене звати Олег Онисько. Дякую, що дивитеся і читаєте ZAXID.NET.