«Я не хочу, щоб мої діти мали позивні»

Тактика вуличних боїв істотно відрізняється від боїв на відкритій місцевості. Про їхню психологію розповів головний сержант роти 130 батальйону ТРО, підрозділ «Шведи», Дмитро Беляк.

У новому матеріалі проєкту «Український Свідок» — свіжі кадри з Бахмута. Герой цього відео — головний сержант роти 130 батальйону ТРО Дмитро Бєляк із позивним «Білий», підрозділ «Шведи». До повномасштабного вторгнення чоловік працював у корпоративному бізнесі.

За словами Білого, оперативна ситуація у місті змінюється за лічені секунди. «Це стосується як лінії контакту, так і місцевості, — каже військовий. — Пауза у 38 секунд, я рахував, і росіяни знов починають штурм. Ці штурми доволі класичні: йде група 6-10 осіб, намагається зайняти коридор для пересування від своїх основних позицій. Росіяни просуваються як спрут: вулиця-перехрестя-будинок.

Те, що Бахмут зруйновано вщент, вже ні для кого не секрет. Війська рф рівняють місто із землею, аби ЗСУ не могли закріплюватись в будинках. Для цього росіяни використовують будь-яку зброю, від великих калібрів до фосфорних снарядів. Білий не раз бачив та відчував, як руйнуються житлові будинки. «Так можна отримати нову фобію, коли на тебе складається цілий під’їзд: тонни, десятки тонн цегли, плит та меблів зі зруйнованих квартир. Я таке переживав неодноразово», — розповідає чоловік.

Білий також поділився із журналістами досвідом боїв у місті. «Іноді буває так, що відстань між нами та ворогом сягає 30-50 метрів. Ти не тільки бачиш противника, а й чуєш його — наприклад, як поранені росіяни кличуть на допомогу».

Противник ЗСУ у Бахмуті — це, за словами Білого, вінегрет. «Є, наприклад, дуже досвідчені оператори дронів, справжні професіонали, — розповідає військовий. — А іноді наступають «Вагнера», вдягнені у прості куртки. Але коли по них працює наша артилерія, то різниці немає ніякої, всі дохнуть однаково».

Цікавою є психологія бою, про яку Білий розповідає новобранцям. Вона зав’язана на математиці: чоловік вчить рекрутів слухати кількість пострілів та вираховувати момент, коли противник буде замінювати ріжок з патронами.

Долати страх на війні військовому допомагає досвід у парашутному спорті. «Хімія страху всюди однакова. Мені допомагають два питання: мені страшно і я це роблю чи мені страшно і я цього не роблю?»

Чоловік розповів про своє бачення того, як українцям уникнути реваншу з боку переможеної та приниженої росії. «Вони мають отримати травму на рівні ДНК: коли вони чують слово «українець», їх має скручувати, наче шахового коня. Вони мають робити все, аби їхні діти ніколи більше не йшли війною на Україну».