Як створюють фейки у Facebook, YouTube, Telegram та Viber

Щодня у соцмережах ми стикаємось із великою кількістю фейків і часто самі їх, свідомо чи несвідомо, поширюємо. Про те, як маніпулятори використовують соцмережі для створення і поширення фейків і як від них уберегтись в інтерв’ю ZAXID.NET розповіла засновниця волонтерської ініціативи з інформаційної гігієни «Як не стати овочем» та авторка однойменної книги Оксана Мороз.

Оксана Мороз

***

Звідки українці беруть новини? Які з цих джерел інформації найбільш піддані маніпуляціям і фейкам?

Чим популярніше джерело інформації, тим більше в ньому концентрація інформаційних вірусів, і причина цьому дуже проста – там, де є аудиторія і її залученість, як от соцмережі чи телебачення, там маніпулятори, за допомогою відповідних інструментів, можуть змінювати мислення і поведінку людей.

Дослідження, яке торік проводило USAID-Internews щодо споживання новин, показує, що на першому місці – соцмережі (62%), далі у рейтингу телебачення (52%), сайти новин (48%), радіо (13%), друковані ЗМІ (8%).

Соцмережі потрапили на перше місце тому, що їх справді є достатньо багато. Загалом Facebook, YouTube і обидва месенджери – Viber і Telegram, займають левову частку всіх маніпуляцій.

Телебачення, звісно, не нівелюється, воно є сильним гравцем і працює на свій сегмент. Однак із появою цифрової ери ніша телебачення зменшилася, а YouTube «відгризає» свою аудиторію навіть серед сільського населення, але, тим не менше, ток-шоу і новини все ще популярні і не здають своїх позицій.

Окресліть основні соцмережі, через які найбільше поширюють фейки?

Facebook, Viber, Telegram і YouTube. Вони всі дуже добре працюють у тандемі, залежно від типу інформації. Лідером із поширення фейків у соціальних мережах, безперечно, буде Facebook. Складно знайти дійсно вагомі фейки чи інформаційні віруси, які б оминули цю соцмережу. У Facebook найрозгалуженіша інструментальна мережа, що працює в двох напрямках: для збору даних і зміни поведінки людей – впливу чи нав’язування.

Наші дослідження доводять, що, на жаль, між тим, хто ведеться на фейки, і соціальним статусом або рівнем освіти немає зв’язку. Ми перевіряли сторінки живих людей у Facebook, аналізували, що вони публікують і не побачили залежності від того, чи це професор чи домробітниця, чи бабуся дідусь, чи це люди старшого віку чи молодшого. Всі люди однаково поширюють дезінформацію. І, зрештою, коронавірус показав, що фейки про хворобу поширюють як доктори медицини, так і вчителі. Можливо, старші люди будуть більш до цього схильні, але це не критичні показники.

Viber і Telegram, як месенджери, подібні. Чи схоже там поширюється дезінформація?

Viber і Telegram схожі тільки тим, що мають проросійський слід і фактично не боряться з фейками. Насправді маніпуляції там зовсім різні, бо у Viber більш мас-маркетівська аудиторія, там будуть заходити всілякі лайфхаки, розіграші, безкоштовна роздача чогось, тобто, речі, які збирають інформацію з користувачів і залякують їх.

У Viber користувачі переважно потрапляють завдяки своїм рідним, відповідно, мозок запам’ятав, що це довірливе середовище, в якому «всі свої». Тому як тільки у Viber з’являється інформація, яка залякує чи нагнітає ситуацію, то такий фейк виконує роль швидкого масштабування. Так, наприклад, було з усім відомими літаками, які начебто обпилювали землю коронавірусом. Ця інформація не поширювалась через сайти чи телеканали, але дуже добре розійшлася у Viber, де охопила велику кількість людей.

Telegram же чітко розрахований на людей, які приймають рішення. Це унікальний інструмент, де сконцентровані люди, які приймають рішення в бізнесі чи політиці. Ці люди зосередженні у великих анонімних Telegram-каналах, де розміщення будь-якої інформації чи джинси коштує шалених грошей, бо інформація звідти буквально потрапляє в потрібну аудиторію.

Чому ці люди, при всіх розслідуваннях і дослідженнях, вірять у те, що інформація на цих ресурсах може бути правдивою? З тієї ж причини, що і люди з вищою освітою вірять у фейки. Ці люди, звісно, не стверджують, що вони спираються на інформацію з анонімних Telegram-каналів, однак видання Texty.org.ua проводили розслідування, в якому прослідкували, як те, що читають депутати, впливає на їх рішення у Верховній Раді.

Ми не знаємо і не будемо знати, яка реальна аудиторія цих анонімних Telegram-каналів і скільки там ботів, які створюють видимість їх популярності.

Як на глядачів упливає YouTube?

Завдяки кліповому мисленні глядачів, на YouTube заходить все емоційне, стьобне і нагнітаюче. В самому алгоритмі соцмережі є погана річ – дуже швидко змінюється реальність, тобто, викривлення інформаційної бульбашки там відбувається чи не найшвидше зі всіх соцмереж. Відповідно, як тільки ми подивилися на YouTube, умовно, відео Дудя, потім мені соцмережа рекомендуватиме саме його відео, хоча до цього я могла дивитися лише мультики. Так YouTube «викривляє» рекомендації відповідно до того, що ви подивилися останнім.

У цьому, з одного боку, загроза соцмережі, а з іншого – можливості для маніпуляторів. Наприклад, якщо у Facebook маніпулятору треба когось огорнути інформаційним коконом, то на це піде близько місяця часу, у Telegram – потрібно кілька публікацій, а у YouTube можна зекономити найбільше грошей. Там уже є сформоване інформаційне поле, і якщо туди потрібно занурити людину, для цього просто треба, щоб вона побачила певну публікацію: через рекламу чи розкручений ролик. Тоді YouTube сам починає їй цю інформацію підсувати.

Проблема YouTube у тому, що «домінуючу скрипку» там грає популярність відео і соцмережа, на жаль, дуже умовно бореться з накрученими переглядами, тому йдеться швидке викривлення інформаційної бульбашки завдяки широкому інструменту впливу на неї.

Як соцмережі боряться з фейками?

Якщо порівнювати корпорації Google і Facebook (уже Meta), то у них відрізняється ефективність боротьби з фейками. Коли почалася пандемія, у обох компаній були приблизно однакові методи боротьби з дезінформацією. Зараз же YouTube, коли бачить ковідний ролик, буквально «скручує» його охоплення і це дає результат. Так, від цього страждають просвітницькі відео, але і антивакцинатори страждають так само. Радикальний спосіб, але він має сенс.

Я дуже скептично ставлюся до боротьби з фейками будь-якої цифрової мережі, тому що кожного дня бачу кількість фейків, які поширюються, а потім бачу черговий звіт Facebook, який заблокував 100 ботів на території України. Мені хочеться запитати: «Люди, ви серйозно»? Тому складно виділити якусь із соцмереж, яка дійсно ефективно бореться з фейками. У Viber і Telegram взагалі відсутня будь-яка боротьба з фейками.

Які поради ви можете дати людям, які читають новини, аби вберегтися від фейків та маніпуляцій?

Треба зрозуміти, що ані освіта, ні життєвий досвід не страхує від неправильного сприйняття інформації. За статистикою, лише 3% людей вміють розпізнавати правду від брехні, а в нашому інформаційному полі завжди обмаль часу, щоб перевіряти інформацію. Ми потрапили в незахищену реальність і маємо здобувати нові знання, які допоможуть у ній зорієнтуватися.

Крім цього, важливо розпізнавати першоджерело інформації. Якщо брати новини з сайтів-сміттярок і вірити їм, то коли ми почуємо правду, то або не сприйматимемо її взагалі, або будемо вірити в неї значно важче. Інститут масової інформації кожного року складає «білий список медіа» – перелік якісних ЗМІ, з яких можна вибрати собі кілька джерел для читання новин.

Важливо зрозуміти також, як саме маніпулюють джерела інформації, розібратися в кожному джерелі окремо, знати маніпулятивні інструменти, які використовує, наприклад, Facebook чи YouTube. Ми перебуваємо не в безпечному розважальному середовищі, кожна соцмережа використовує нас як інструменти для маніпуляцій.

Так само і з телебаченням. Колись ми всі розуміли, що телевізор – це ретрансляція політики партії. Так само зараз потрібно розуміти по кожному джерелу, з якого ми беремо інформацію.

Ще один важливий аспект – перетворити ці знання і правила на рутину – коли ми звикаємо дивитися, насамперед, на об’єктивні джерела, коли ми розуміємо, що у Facebook не потрібно проходити тести, а в Telegram – не читати анонімні канали, якими б цікавими вони не були. Це не вища математика, а примітивні речі. З цими правилами людина не буде розрізняти фейки на 100%, але точно буде значно краще в них розумітися. З часом, коли об’єктивне інформаційне поле замінить маніпулятивне, воно буде ставати все менше і менше.

***

Зміст продукції є винятковою відповідальністю сайту ZAXID.NET та не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.