Як зберегти самобутність долучених до Львова громад?

Із жовтня Винники, Дубляни, Брюховичі, Рудно, Грибовичі, Гряда, Зашків, Лисиничі, Малехів та Рясне-Руське юридично стануть частиною Львова (чи Львівської ОТГ, як тепер це називатиметься). Спілкуюсь із мешканцями цих містечок і сіл, тож можу констатувати – люди хвилюються, щоби новий статус не знівелював історичну самобутність їхніх населених пунктів. Не менш дражливе питання, чи буде забезпечено можливість місцевим громадам впливати на рішення львівської влади в частині новоприєднаних територій.

Ми в «Громадянській позиції» вивчали всі ризики та переваги співжиття у Львівській ОТГ, тож маємо свій шлях вирішення проблемних питань. Переконані, що єдиним можливим шляхом для забезпечення інтересів громад є новий адмінстративно-територіальній устрій Львова. Поділ Львівської ОТГ на райони, а також запровадження у місті районних рад дозволить громадам долучених населених пунктів отримати реальний механізм захисту своїх інтересів.

Нагадаю, що районні ради в містах передбачені в Конституції України, як адміністративно-територіальні одиниці, що створюються та ліквідовуються міськими радами, які делегують їм частину своїх компетенцій.

Наприклад, Львівська ОТГ може бути розділена на 9 нових районів (зараз у Львові 6). Долучені до міста громади умовно можна згрупувати у три райони: Східний, Західний та Північний. Слід також розглянути можливість корегування меж діючих у Львові районів. Представницькі органи слід сформувати в оптимальній кількості – в залежності від кількості населення. Обраний керівник району автоматично стає членом виконкому Львова.

Після формування нового районного устрою Львівської ОТГ, мають відбутися вибори до відповідних районних рад, що отримають повноваження для захисту інтересів конкретних територій та їх мешканців.

На переконання нашої команди, до сфери компетенції райрад з успіхом можна віднести освіту, культуру, спорт, «молодіжку», соцзахист, благоустрій, управління майном, озеленення і т.д. Що актуально нині в контексті хаотичності забудов та відсутності стратегії росту Львова – якщо місто відповідальне за генплан та зоннінг, то краще району ніхто не зробить детальний план територій і тим паче – не проконтролює його дотримання.

Звичайно такий підхід можливий за умови виправлення комунікаційного вакууму, який призвів до «шлюбу з примусу» між навколишніми територіями та Львовом, що, зрозуміло, не має нічого спільного з добровільністю та децентралізацією.