Задзеркалля Юрія Перетятка

Іван Лучук, 26 березня 201232992
Задзеркалля Юрія Перетятка

Львів є містом напрочуд багатим на унікальні персонажі. І має багато своїх персоніфікованих візитівок. Однією з них, безумовно, є Юрій Перетятко – людина й митець леонардівського покрою.

Він є рок-музикантом, автором і виконавцем власних пісень: тобто композитором, текстовиком і співаком. Він є художником: графіком і живописцем. Він є письменником: поетом і прозаїком. Має кавальчик політехнічної та закінчену художню освіту.

Саме у глибокі вісімдесяті роки минулого століття вибуяв творчий трилисник Перетятка: музика, образотворче мистецтво й література. Якби його прозові твори виходили книжками незабаром після написання, то його письменницька доля могла б скластися по-іншому, і невідь-скільки ми ще б мали сподіваних і несподіваних творів. А так маємо те, що маємо. І цей доробок заслуговує на увагу з багатьох причин. Про головніші згадаю при цій нагоді. Перш за все, це якісна проза. Повість «У тенетах маразму» є наче художнім документом епохи. Вона цікава не лише учасникам подій і всім, хто ті часи пережив, але й молодому поколінню, для якого це вже туманна історія. Особливо тому плем’ю молодому небайдужому, яке хоче знати недавнє минуле, походеньки своїх батьків, хоче зануритися в автентичну атмосферу зміни формацій. Оповідання ж «Семеніади» є чудовим зразком химерної прози, якимсь лотреамонівським сплавом образів і ситуацій. Коли читаєш прозу Перетятка, наче потрапляєш у Задзеркалля, і там тобі цікаво бути. Рокові тексти сприймаються найкраще під музичний супровід в авторському виконанні, проте мають і самодостатню цінність у поетичному сенсі, у версифікаційному вимірі зокрема, тому й надруковані під обкладинкою цієї книжки.

Щоб налаштувати читача на адекватне сприйняття, деякі нюанси розтлумачує сам Перетятко в авторській передмові до видання: «У ті благословенно-прокляті часи, коли совдепівським демонам вже практично вдалось виростити четверте покоління своїх рабів, які жодним чином не повинні були здогадуватись про свою долю, раптом стався черговий збій у Системі. <…> Коли “В тенетах маразму” була написана у 1989 році, то офіційний вердикт тих, хто при будь-яких режимах плаває на поверхні, був однозначним: “Це наклеп на радянську дійсність!”, хоча розвал СССРа вже був очевидним. Передчуваючи (а точніше – прогнозуючи) наступну ситуацію, Система відтягувала появу будь-якої інформації про себе, адже майбутній “електорат” повинен був про все дізнатися, коли фігури на шаховій дошці будуть відповідним чином розставлені, а карти – покрапленими...».

У прозі Перетятка кінематографічно дихає італійський неореалізм і бунюелівський сюрреалізм, у його живописі відчуваються ремінісценції з Сальвадора Далі, у музичних композиціях відлунюють мотиви «Led Zeppelin» і «Rush», «Nazareth» і «Deep Purple». Якщо його прозі властива потужна інтертекстуальнісь, то цілокупна творчість переходить у метатекст, корелюючи з різноманітними видами мистецтва. 

Перетятко Ю. У тенетах маразму / Юрій Перетятко. – Львів : Тріада плюс, 2012. – 160 с.

 

Довідка ZAXID.NET

Ю. Перетятко був засновником, автором композицій і учасником львівських рок-гуртів «МТФ» (1978), «Рокіровка» (1984), «КооП» (1985), «КооП-2» (1987), «Воля» (1988), «Мед» (1997). Став співзасновником і президентом першого в Україні рок-клубу (1986–1988) й Асоціації рок-музикантів (1988–1989). Був дипломантом першого музичного фестивалю «Червона рута» (1989) у складі групи «Воля», автором і ведучим першої нецензурованої музпередачі на Львівському радіо «Музична толока» (1989–1990). Свою музичну історію він має доволі насичену. Його книжка «Львівський рок» витримала три видання (1994, 2002, 2007). Та й як художник має у доробку біля десятка чудових картин. До слова, в оформленні обкладинок своїх книжок використовує власні образотворчі роботи.

Перетятко був співзасновником і редактором першого у Львові приватного журналу «ФІРА» (1991–1995). Має майже сотню газетних публікацій, є членом Національної спілки журналістів України. Перші його літературні публікації з’явилися в журналах «Кафедра» і «Сучасність» 1989 року. Публікував твори в альманахах і збірниках «Вітрила» (1989), «Жмуток казусів» (2005), «Українці і влада» (2007), «Хіппі у Львові» (2011). Видав книжку «Ода Оріям» (2011). Літературний «послужний список» не дуже вражаючий, проте все ж є.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів

Дискусія 2

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук