Замки Закарпаття: лицарі, історія і легенди

Українське Закарпаття асоціюється туристам з вином, замками та купелями. Саме за цим найчастіше і їдуть туди, а ще за сонцем, адже погода на Закарпатті часто буває теплішою і приємнішою, ніж в інших областях. Древні землі зберігають спадщину не лише давніх племен, а й взагалі первісних людей, адже знайдені там артефакти датують 1,4 млн років. Сьогодні ZAXID.NET зосередить увагу на пам’ятках минулих століть – величних замках Закарпаття, які ще збереглися.

Почнемо з обласного центру. В Ужгороді замок у доволі доброму стані, там працює музей і туристів туди навідується багато. Як зазначають у музеї, Ужгородський замок датується ХV-XVІІІ ст. і він є найдревнішою і найціннішою історико-архітектурною будівлею міста. Хоча існував він в іншому вигляді і раніше. В історичних документах ІХ століття згадується князь білих хорватів Лаборець і дерев’яне укріплення замку. Згодом місцевість захопили угорці і почали своє будівництво. У кінці ХІІІ – початку ХІV століття Ужгородський замок значно укріплюють і починають зводити кам’яну фортецю. Ймовірно, з тих часів на подвір’ї замку збережені фундаменти церкви. Велику реконструкцію твердині провели у XVI-XVІІ ст., коли звели палац, міцні зовнішні оборонні стіни з бійницями та вхідну браму. Поруч із в’їздом був камін, біля якого грілася охорони та великий камінь з виїмкою посередині, в якій гасили смолоскипи. Могутня фортеця досі має бастіони, підвали-каземати, де колись зберігали продукти і утримували в’язнів, оточена ровами, щоправда лицарі тут бувають під час фестивалів. У внутрішніх відреставрованих приміщеннях можна оглянути експозицію краю і епохи.

Ужгородський замок (фото uzhgorod.net)

Замок Сент-Міклош у с. Чинадійове – унікальний приклад відновлення середньовічної фортеці з руїн приватними руками. Споруда з міцними оборонними кам’яними стінами від XIV ст. стоїть неподалік біля Верецького перевалу, який називають «руськими воротами», через нього пролягає дорога на Галичину. Головним лейтмотивом цієї архітектурної пам’ятки є історія кохання власниці замку Ілони Зріні та Імре Текелі та визвольної боротьби їхнього народу. Століттями фортецю руйнували, потім вона занепадала від байдужості.

Замок Сент-Міклош у Чинадієвому (фото з соцмереж замку)

Аж в 2001 році місцеві художники Йосип і Тетяна Бартоші взяли замок в концесію і малими кроками почали відновлювати. Споруда помітно змінилася за останні роки, тут поступово відновлюють приміщення, впорядковують подвір’я. Там водять тематичні екскурсії з факелами, показують таємні ходи. У XIX ст. у стінах фортеці знайшли вмурований людський скелет, так що цей замок має ще багато нерозкритих таємниць.

Театралізовані екскурсії у Сент-Міклоші (фото Тетяни Шпеник)

Недалеко від Сент-Міклоша є Мукачівський замок Паланок. Він також дуже давній, про нього згадки є ще з XI ст. За інформацією Мукачівської міськради, в ХІІ-ХІІІ ст. на високій горі (68 м) там існувало укріплення для оборони кордонів Київської Русі та торгового шляху. Подільський князь Федір Корятович отримав замок в 1396 році і почав активно його розбудовувати. На той час основним укріпленням була квадратна вежа-донжон. Її оточував сухий рів з фортифікаційним муром. Від перших оборонних укріплень збереглися три перебудовані вежі. Потужна фортеця мала потрійний ряд оборонних мурів, всередині був житловий палац, однак і той мав видовбані в скелях підвали, куди можна було ховатися у випадку небезпеки. Замок складається з трьох частин – нижньої, середньої і верхньої. Нижній замок – це корпуси на бастіонах. У середньому дворі XVII-XVIII ст. розміщувався гарнізон. А вже у верхньому дворі жили володарі замку. Зараз це музейно-туристичний комплекс, який відтворює історію міста і фортеці.

Мукачівський замок (фото Юрія Крилівця)

По дорозі з Мукачева до Ужгорода в селі Середньому доживають віку руїни ще одного середньоговічного замку. Його люблять асоціювати із лицарями-тамплієрами. Однак археологічні дослідження вказують на XV-XVI ст. будівництва. Втім, можливо, детальніші дослідження у майбутньому знайдуть докази ранішої побудови. Адже, за переказами, Середнянський замок збудували як дозорний пункт у XII ст. З нього добре проглядалася місцевість, можна було вести оборону. Товсті стіни (2,5 м) підсилювали оборонні вали та рови. Все, що від нього залишилося, – це залишки першого поверху чотирикутної оборонної вежі.

Руїни замку у Середньому (фото Сергія Криниці/Вікіпедія)

Хустський замок також стоїть руїною. Колись це була могутня фортеця, яка оберігала соляний шлях зі Солотвина. Замок збудували XI ст. на горі вулканічного походження. Як і інші твердині, мав багато володарів, пережив чимало облог, а загинув від удару блискавки. Під час бурі у 1766 році вона влучила у порохові склади. Після пожежі військовий гарнізон переїхав до Мукачева. А фортецю почали розбирати на будматеріал. З неї збудували католицький костел, міські споруди та приватні помешкання хустян. Зараз первісний вигляд замку можна оглянути завдяки доповненій реальності.

Невицький чи не наймістичніший із замків Закарпаття. Він постав у XIII ст. для оборони торгового шляху через гірський перевал з Угорщини на Галичину. Сучасного вигляду набув XV-XVI століть. Назва місцевості, за переказами, походить від слова невіста: під час нападів у замку переховували від полону молодих незаміжніх жінок.

Ще одна легенда розповідає про злу і жорстоку угорську графиню з роду Другетів, власницю Невицького, яка наказала додавати до вапна молоко для укріплення стін замку. За непослуг вона карала. Місцеві жителі поскардилися на її свавілля королю. А той хитрістю виманив графиню із замку: зібрали стадо корів, до шиї яких було прикріплено дзвіночки, а до рогів – підпалене сіно. Перелякана графиня спробувала втекти, але військові її впіймали і стратили.

Невицький замок (фото Карпати 3D)

Більше легенд і цікавинок розповідають на місцях екскурсоводи. А 3D-тури чотирма замками Закарпаття можна переглянути тут.