Життєвий цикл інвестиційних проектів у Львові

Інвестиції в міста – обов’язкова умова їхнього розвитку. Від того, чи йдуть у місто гроші, залежить чи розвиватиметься інфраструктура, чи стане місто більш зручним, комфортним та вагомим у економіці.

В одному з останніх етерів колишній міністр економіки Павло Шеремета порівняв економіку окремих галузей України із економікою лише одного мегаполіса. Це зайвий раз підтверджує, що українські міста все ще економічно слабкі, з іншого боку – мають не аби який запас зростання. Львів – не виключення.

Інвестор переслідує завжди одну мету – отримання прибутку, а для міста нові підприємства – це наповнення бюджету та нові робочі місця сотень і тисяч мешканців.

Я не вперше кажу про інвестиції в міста адже сам інвестую (будівництво нового житла та соціальної інфраструктури) і хочу розповісти детальніше про особливості інвестування.

Як інвестор обирає проекти

За європейською практикою, інвестор приймає рішення про співпрацю на базі аналізу т.зв. «маркерів інвестиційної привабливості міста».

Міжнародний рейтинг «fDi Cities» від Financial Times включає 5 груп таких показників:

• економічний потенціал;
• людський капітал та стиль життя;
• ефективність витрат;
• інфраструктура;
• зручність ведення бізнесу.

Ключовим для інвестора фактором є, звісно, система оподаткування. Йдеться про податки на прибуток, на промислову нерухомість, на фонд зарплати, земельний податок, ПДВ, ПДФО тощо. Деякі громади скасовують для підприємців податок на оренду землі, тим самим заохочуючи реєструвати бізнес саме в їх ОТГ.

Але якщо зменшення оподаткування було ефективним інструментом останні десятиліття, то зараз увага інвесторів більше прикута до факторів людського капіталу, технологічності процесів та рівня інноваційної діяльності у місті.

Завдяки акценту на людський капітал, Львів сьогодні отримує конкурентну перевагу серед українських міст – має хороший освітній та трудовий потенціал. Додає рейтингу і конкурентний львівський IT-ринок.

Показник ефективності витрат – окрема історія. Тут до уваги береться рівень оплати праці, вартість оренди житлових, офісних та промислових площ, ціни на комунальні послуги тощо. Один з цікавих механізмів – це діалог бізнесу та влади. Якщо бізнес хоче пільгових умов – місто має вимагати збільшення оплати праці.

Інфраструктурні показники міста – це якість доріг, транспортного сполучення, наявність комунікаційних мереж, аеропорту із міжнародними напрямками (в Україні з цим складно, але Львову пощастило отримати новий аеропорт-красень до Євро 2012), рівень мобільного й інтернет-покриття (в час карантину цей показник став ледь не найважливішим!).

Відкриття нового підприємства, реєстрація ділянки чи отримання дозволу на будівництво мають вирішуватися швидко й ефективно, без бюрократичної тяганини, через онлайн-систему, ідеально – без втручання чиновників. Відповідно до цього визначається показник «зручності ведення бізнесу». Не менш важливу роль мають прозорість та безпека ведення бізнесу. Гарантами яких мають бути органи місцевої влади, поліція та суди і їх незалежна діяльність.

Наступні кроки інвестора

Що ж відбувається після того, як інвестор зацікавився містом або конкретним об’єктом – як виглядає життєвий цикл інвестиційного проекту?

Іноземний інвестор може піти двома шляхами: портфельними інвестиціями, або прямими. Портфельні капіталовкладення (FPI) стосуються купівлі цінних паперів. А власне купівля, оренда, будівництво нерухомості, чи будь-якого іншого об'єкту, запуск виробництва – це прямі інвестиції (FDI).

Портфельні інвестиції, зазвичай, розглядають як короткотермінові заходи для швидкого прибутку. А прямі – довготерміновий вклад в економічний розвиток країни, регіону чи міста. Власне, життєвий цикл проектів прямого інвестування найбільше підходить для опису можливостей Львова.

Як розвивається інвестиційний проект

Шлях інвестора у виборі об’єкту для капіталовкладень з комунікації із представниками бізнесу й обговорення ідей, з покупки нерухомості чи земельної ділянки – все залежить від потреб. Також інвестор може піти шляхом знайомства з інвестиційними можливостями міста через сайт «Invest in Lviv», на якому можна ознайомитись з основними показниками інвестиційної привабливості Львова, оцінити конкурентні переваги міста й отримати інформацію про наявність та поточний стан об’єктів інвестування.

Інвестиційні об’єкти згруповані за видами, так звані«fDi Cities»:

• «грінфілд» (greenfield) – вільні від будь-яких будов, пусті земельні ділянки, на яких інвестор може будувати об’єкти «з нуля»;
• «браунфілд» (brownfield) – ділянки, які вже використовувалися у промислових цілях, виведені з експлуатації будівлі заводів, промислові приміщення тощо;
• офісні площі під оренду;
• та ряд інвестиційних проектів, таких як IT- парки чи Сигнівська промислова зона.

Життєвий цикл інвестиційного проекту класично проходить у три етапи: передінвестиційний, інвестиційний та експлуатаційний.

Найважливіший для подальшої реалізації та успіху проекту – передінвестиційний етап. Саме на ньому остаточно погоджують концепцію, оцінюють технічну, економічну та фінансову доцільність, ефективність та можливі ризики. Кінцевим продуктом цього етапу має стати Меморандум, який надалі використовують у переговорному процесі з інвестором. Меморандум дає потенційному інвестору всі дані про проект.

Відколи остаточне рішення прийнято, наступає інвестиційний етап, на якому вирішують правові питання, допрацьовують проектну документацію, проводять тендери та укладають контракти. На цьому ж етапі відбувається купівля чи оренда об’єкта, будівельні роботи, добір персоналу, безпосередня здача в експлуатацію та контроль за освоєнням інвестицій, так званий моніторинг інвестиційного проекту.

Заключний етап – експлуатаційний, на якому інвестор вже отримує прибуток від капіталовкладення та може оцінити ефективність проекту, плануючи його подальшу долю.

Важливою складовою успішності інвестиційного проекту є супровід та підтримка на всіх етапах проекту зі сторони місцевої влади. А ще – її прозорість та відкритість. Від цього напряму залежить наскільки швидко інвестори отримають всі необхідні дозволи, містобудівні й технічні умови та інші документи, необхідні для запуску проектів.

Інвестиції, у великій частині випадків, починаються з довіри. Інвестор український чи іноземний приходить і вкладає кошти, коли вірить. А довіра інвестора формується, коли він бачить виконання зобов'язань та домовленостей зі сторони місцевого самоврядування в повному обсязі. От і коло замкнулось.

Налагодивши якісну співпрацю з бізнес-середовищем місцеве самоврядування та влада вищих рівнів, зможуть відповідно реагувати на запити та працювати краще: поліпшувати інвестиційний клімат, розвивати інфраструктуру, вдосконалювати законодавчу базу, докладати зусиль до зменшення ризиків та посилювати безпеку ведення бізнесу. Всі ці кроки, в свою чергу, підвищать показники інвестиційної привабливості міста та будуть стимулювати вливання в тому числі іноземного капітал у місцеву економіку.

Отож для сталого економічного розвитку Львова треба забезпечити розвиток технологічного сектору і гарантувати прозорі й безпечні умови ведення бізнесу. Ці кроки свідчитимуть про відкритість міста для втілення нових ідей, залучення інвесторів та роботи підприємств. А ще підвищать рівень довіри як українських інвесторів, так й іноземних.