НРУ опублікував методичну інструкцію МГБ про дискредитацію ОУН 1949 року
18 лютого у Львові презентували книгу «Окупанти без маски», укладену інформаційно-аналітичною групою Народного Руху України. У ній вперше опубліковано документ від 25 вересня 1949 року, що з грифом цілком таємно був скерований МГБ (Министерство государственной безопасности) УССР начальнику управління МГБ у Львівській області. Документ називається - «Записка об использовании специальных агентурно-боевых групп по ликвидации подполья ОУН и его вооруженных банд в Западніх областях Украинской ССР». Про це повідомив співавтор, член поліради НРУ Богдан Горинь.
Б.Горинь розповів під час презентації: «У 1960 році, коли починався рух шістдесятництва, КГБ подумало, що йому потрібно мати досвід боротьби з ОУН і УПА, щоб використати його проти нової хвилі зародження націоналізму в Україні».
За його словами, під керівництвом начальника СБ УРСР Віталія Нікітченка було створено спеціальний комітет для узагальнення досвіду боротьби з українським національно-визвольним рухом. «Усі, хто брав активну участь у боротьбі проти ОУН-УПА, були залучені до роботи в групі. Це – керівники обласних організацій КГБ, їх заступники, керівники четвертих відділів. Вони почали складати збірник. Для цього з обласних архівів вибирали документи, копії привозили до Києва, і підшивали у збірник. – розповідав Горинь - Такий збірник був виготовлений у 1963 році. Умовно кажучи, це справа під кодовою назвою 372. Вона нараховувала 90 томів на 36 тис. 647 аркушів. Завдяки ініціативі Віталія Нікітченка архів 372 зберігся. Оригінали ж були в обласних архівах. Коли у 1990 році керівники СРСР зрозуміли, що імперія розпадається, а сліди злочинів можуть залишитися, надійшла інструкція з Москви №00150 знищити усе, що стосується боротьби з національно-визвольним рухом, періодом шістдесятництва, 80-х років».
Дисидент додав: «Є відомості і спогади, що машини під’їжджали до КГБ у Станіславові, у Львові, вантажили архівні документи, вивозили за місто для спалення. І в Києві те саме робилося. З 13 томів, назбираних проти генерала Чупринки-Шухевича, залишився 1. Із майже 30 томів про керівництво ОУН залишилося всього 8, інші спалені. Таким чином ми багато чого втратили з оригіналів».
За його словами, серед документів, які були вивезені львівським КГБ для спалення, відповідно до інструкції з Москви № 00150, й була інструкція, яку опубліковано у книзі «Окупанти без маски». «Люди є люди. Ті, кому було доручено спалення, цікавилися тим, що спалюють. Дехто замість того, щоб все кинути у вогонь, дещо взяв з собою. Таким чином документ, який у 1990 році мав бути спалений, вцілів», - прокоментував Горинь.
За його словами, «це - методичний посібник, як під виглядом фіктивних груп Служби безпеки ОУН чекісти, переодягнені у відповідний одяг з відповідним озброєнням, затримували ту чи іншу людину, і кликали на допит. «Вони казали, що мають відомості проти особи, що вона співпрацюєте з КГБ, і вимагали доведіть, що це не так, – зазначив Горинь - Людина, яка бачила, що говорить з представником СБ ОУН, хотіла викласти усі аргументи, що не співпрацює з КГБ. Щоб довести, вона видавала провідників ОУН, яких знала. Ця людина, не хотячи, розповідала секретну інформацію».
«Найстрашніше, коли деяких людей з високими посадами фіктивні СБ ОУН змушували до співпраці. Якщо б поставили питання: хто найбільше завинив у знищенні нашого підпілля, мусимо з гіркотою визнати, що це ті, хто пішов на співпрацю із ЧК. У книзі називаються деякі імена», - заявив Горинь.