Писати правду, приборкати ШІ, перевіряти інформацію: висновки з конференції «ДезАут»

25 жовтня у Києві пройшла конференція з протидії дезінформації «ДезАут: як вибити маніпуляції за межі інформаційного поля», організована ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки уряду Канади.

Медійники/-ці, експерт(к)и з медіаграмотності, дезінформації штучного інтелекту та гендерних питань, члени та членкині громадських організацій й іноземних представництв зібралися, щоби відповісти на виклики інформаційної безпеки та знайти ефективні рішення проти нових загроз.

Памела Мур, виконавча директорка департаменту програм з підтримання миру та стабілізації Міністерства міжнародних справ Канади, відкрила захід промовою. Вона зазначила, що РФ координує дезінформаційні кампанії у світі, поширюючи маніпулятивні наративи, щоб викривити інформаційний простір, посіяти розгубленість, розбрат й недовіру до демократії.

«Ці дії ставлять під загрозу багато життів. Підривають мир, процвітання та індивідуальні свободи, а також загрожують дестабілізацією нашій міжнародній системі, заснованій на правилах», – зазначила посадовиця.

Про загрози дезінформації та шляхи боротьби з ними розповідали на чотирьох дискусійних панелях. Під час першої спікери обговорили стан українського інфополя та інформаційні загрози в умовах війни. До найбільших інформаційних небезпек для України віднесли: споживання новин із соцмереж, скорочення підтримки регіональних медіа, використання ШІ для створення фейків, падіння довіри до традиційних медіа та низьку якість української журналістики. Для боротьби з дезінформацією учасники пропонували власні формули.

Конференція «ДезАут: як вибити маніпуляції за межі інформаційного поля» відбулася 25 жовтня

«Для початку слід максимально закрити канали поширення російської дезінформації. Другий напрям – це створення власного контенту. Третій – медіаосвіта. Щоб люди могли самостійно визначати правдивість інформації», – вважає Ігор Соловей, керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Заблокувати всі канали поширення російської дезінформації у соцмережах поки неможливо. Платформами, де активно поширюють фейки, залишаються Telegram, TikTok і Meta.

«Ми вже знаємо, як працювати з Telegram, але TikTok – поки щось незвідане для нас. Telegram – це переважно текстова інформація. У TikTok інший формат, є відео та аудіо, які яскраво передають емоції. І коли люди не хочуть самостійно шукати інформацію, вони приходять в TikTok, де їм доступною мовою вкидають якийсь наратив», – пояснив Сергій Міхальков, журналіст Texty.org.ua, який спеціалізується на аналізі російської дезінформації.

Попри загальне визнання, що Росія використовує Telegram для поширення фейків та маніпуляцій, учасники панелі сумніваються в необхідності його заборони.

«Якщо ми закриємо Telegram, російські бюджети на дезінформацію не зникнуть. І є побоювання, що ці бюджети перейдуть в TikTok. Інформацію в Telegram ми принаймні можемо аналізувати, бо це текст. У TikTok – терабайти відео, з якими складно працювати», – вважає Вадим Карпʼяк, журналіст, ведучий програми «Свобода слова».

На 4 дискусійних панелях говорили про загрози дезінформації та шляхи боротьби з ними

Загрозу в поширенні пропаганди через певні соцмережі й сумніви влади щодо регулювання цих соцмереж вбачає директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк. Ще одна небезпека – падіння довіри до традиційних медіа та маніпуляції, створені штучним інтелектом

«І, нарешті, поляризація, зумовлена, зокрема, «Єдиним марафоном», який дуже відхилив маятник довіри в суспільстві. У підсумку ми маємо дуже позитивну картинку на телебаченні, і суспільство шукає деінде щось, чим можна її збалансувати», – зазначила Оксана Романюк.

Окрема проблема, на думку експертів/-ок, – погіршення навички українців розпізнавати маніпуляції. У 2023 році індекс медіаграмотності громадян опустився до 76% у порівнянні з 81% наприкінці 2022-го. Однак для цієї тенденції є пояснення.

«Одним із компонентів вимірювання індексу є споживання медіа. Зараз ми фіксуємо в українців втому від новин і через падіння цього споживання вважаємо, що люди стали менш відповідально підходити до підбору джерел та перевірки інформації», – розповіла Галина Петренко, директорка ГО «Детектор медіа», що проводить вимірювання індексу медіаграмотності.

За словами очільниці організації, у 2023 році тільки 12% українців підтвердили, що розуміють роль штучного інтелекту у створенні пропаганди та вважають, що можуть її розпізнати. Хоча ШІ активно застосовують для генерації фейків.

«Зараз технології такі розвинені, що ми вже не можемо бути впевненими, що є справжнім, а що – штучним. Часто можна побачити поради на кшталт «Як відрізнити справжні фото від згенерованих», але ця інформація швидко втрачає актуальність», – пояснив небезпеку Олексій Мінаков, консультант та автор тренінгів із генеративного ШІ.

Для боротьби з дезінформацією учасники пропонували власні формули

Експерти/-ки переконані, що штучний інтелект можна використовувати й для боротьби з дезінформацією: автоматизованого аналізу контенту на наявність маніпуляцій, обробки великих обсягів інформації, створення власних алгоритмів для виявлення певних патернів тощо.

Також на конференції обговорили проблему гендерної дезінформації. Учасникам/-цям презентували дослідження СтратКому щодо спроб російських пропагандистів дискредитувати Олену Зеленську в Україні та за кордоном. Другою частиною блоку стала дискусійна панель про російські маніпуляції питанням гендеру.

Аналітикиня ГО «Інтерньюз-Україна» Дзвенислава Щерба виділила 4 основні гендеровані наративи російської пропаганди проти українок:

• виправдання гендерно зумовленого насильства та заклики до нових воєнних злочинів;
• представлення військовослужбовиць ЗСУ «несправжніми жінками», щоб виправдати жорстоке поводження з ними в полоні;
• дискредитація жінок, що пішли служити в ЗСУ;
• дискредитація українських біженок за кордоном.

Деякі з них можна побачити й в українському інфопросторі. ГО «Інтерньюз-Україна» провела дослідження проблематики гендерної дезінформації в медіа, яке підтвердило використання цих тем для посилення нерівності у суспільстві.

Народна депутатка України Інна Совсун зазначила, що частина українців все ще має дещо застарілі погляди на гендерні ролі, і Росія використовує це у своїх інтересах.

«Але це не означає, що потрібно відступити й забути про права жінок. Слід проактивно реагувати й розповідати правдиву інформацію, особливо молодому поколінню», – наголосила вона.

Спікери відзначили, що українські підлітки перебувають в зоні впливу російської дезінформації, оскільки рівень споживання російського контенту серед них все ще значний.

Просувати українську повістку та протистояти російським інформаційним маніпуляціям доводиться не лише вдома, а й за кордоном. Учасники четвертої дискусійної панелі обговорювали, як Україні протидіяти Росії у глобальному інформаційному просторі. Спікери погодилися, що найкраща стратегія у боротьбі з дезінформацією – поширювати власні наративи. Для цього важливо доносити новини з України іноземцям, використовуючи власні ресурси.

«Ми маємо писати правду. Люди, які нас читають, повинні розуміти – що б не сталося в Україні, Росії (та загалом у цьому регіоні), – вони можуть довіряти нашій інформації», – вважає Олексій Сорокін, заступник головного редактора The Kyiv Independent.

Він зазначив, що у глобальному інформаційному полі українські медіа мають адаптувати контент для міжнародної аудиторії та не боятися висловлювати критичні зауваження, оскільки це підвищує довіру та покращує репутацію.

Також на конференції обговорили проблему гендерної дезінформації

Минулого року проактивна увага до України у світі знизилася. Тому українцям варто шукати нові способи достукатися до міжнародної авдиторії.

Спікерами на заході також виступали: Павло Бєлоусов, експерт з питань цифрової безпеки ГО «Інтерньюз-Україна»; Ольга Петрів, юристка з ШІ у ЦЕДЕМ; Максим Віхров, старший аналітик Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки; Михайло Корюкалов, фахівець із гендерних питань, кандидат політичних наук; Ксенія Калина, завідувачка комунікаційного відділу Українського інституту; Марія Липяцька, голова організації BRAND UKRAINE; Віталій Рибак, менеджер програми інформаційної стійкості NDI; Олена Галушка, співзасновниця Міжнародного центру перемоги України (ICUV).

Конференція організована ГО «Інтерньюз-Україна» в межах проєкту «Зміцнення правдивості, прозорості та демократії для протидії дезінформації», що втілюється за підтримки уряду Канади.