1928-й. Міські хроніки від Mankurta

Варшава. З року в рік день 1 травня – день «Робітничого свята» – не відбувається в Варшаві без кривавих жертв. Під час сутичок комуністів з соціалістами загинуло 4 людини, а близько 300 поранених перев’язували лікарні та швидка допомога.

 

У 1928 році найкраща в світі польська контррозвідка мало не щодня викривала чергових українських і неукраїнських шпигунів, кількість яких  відверто зашкалювала. Часами преса згадувала українських депутатів, які активно бавились у велику політику, робили гучні заяви та будували амбітні плани.

Тобто, займалися тим, чим наші політики займаються у всі часи і при всіх владах. Фірмовий стиль. Варшавські комуністи вбивали варшавських соціалістів за право разом «відсвяткувати» 1 травня.

«Курьєра» за перші півроку знову не було. «Газета Львовска» починалася з урядової частини, закінчувалась урядовими оголошеннями. Львівського в ній була хіба що назва. З другого півріччя з'явився «Львовски курьєр поранни». Як казала одна моя знайома - чортій-шо в них робилося з тими газетами.

Пишу коротко, бо ще хворий - десь перестудився.

 

6 січня

«Пан воєвода львовски» надав інженеру Базилю Вішніцькому посаду умовного чиновника I кат. VIII ст. державної технічної служби в Міністерстві громадських робіт і призначив його до державного шляхового підприємства у Кросно.

Це, щоби ви уявляли, що таке урядова частина, з якої починалася газета. Нуль інформації. Хіба для нащадків того польського Василька.

 

10 січня

З концертного залу і опери

Шопенівський вечір Леона Оборіна

Окрім численних музичних атракцій, яких чекають у Львові найближчим часом, концерт Леона Оборіна викликав величезну зацікавленість: його викликала слава першого лауреата Шопенівського конкурсу в Варшаві, де, наскільки нам відомо, вимоги, які виставлялися до учасників і загальний рівень виконання були дуже високими.

Лев Оборін (1907-1974) дійсно виграв Перший шопенівський конкурс в 20 років, після чого ще були майже півстоліття блискучих виступів, сталінські премії і почесні звання. Видатний російський радянський піаніст.

 

29 січня

Із залу суду

Четвертий день розгляду справи  вбивства куратора Собінського.

Свідчення показують, що Атаманчук вживав кілька псевдонімів - «Білас», «Долхи» (Довгий?), «Жубінський» - і саме під цим прізвищем відправив декілька фотографій залізничних мостів певному студентові політехніки в Гданську. Атаманчук хаотично відповідає, що шпигунством ніколи не займався, а, окрім того, категорично заперечує свою приналежність до військової української організації.

Шпигунів українських військових організацій викривали регулярно. Настільки регулярно, що це викликає певні сумніви - або цих організацій було забагато, або польська контррозвідка була найкращою у світі. І перше, і друге малоймовірне.

 

5 лютого

Русини в стосунку до виборів.

Може, наслідком виборчої абстиненції, яку нав'язала ще у 1922 році віденська група д-ра Петрушевича, і зекономленій з тих часів виборчій енергії, малопольскі русини приступають до нинішньої виборчої кампанії з величезним розмахом. Сотні газетних статей, мітинги, закриті партійні збори завантажили русинський баланс вже в ті часи, коли з польського боку про вибори навіть ще не говорили. Температура настроїв з кожним днем підвищується і водночас загострюються методи боротьби.

 

21 лютого

Мова пана міністра Квятковського.

Маємо за собою велику науку в історії і минулому Королевства Польского. Маємо за собою урок, який пройшов не один народ. Наша історія складається з геройських вчинків і великих помилок. Які переважили на шальках минулого нашої Батьківщини і знищили нашу політичну незалежність, спихаючи польськость з кресів до центру нашої Вітчизни, знищили наш культурний та господарський доробок, підриваючи розвиток і економіку Держави.

Мудрий вчиться на чужих помилках, дурний - на власних. Я не про Польщу.

 

8 березня

Демонстрація

Нещодавно Варшава, а останніми днями Львів був територією маніфестацій певних груп молоді - зрештою, далеких від представлення  її цілості, - а також сутичок с органами поліції, які не набули більших розмірів.

Платформа маніфестацій цієї групи молоді, на щастя далекої від репрезентації її цілості, а навіть більшості, достатньо складна і, напевно, не один із маніфестантів мав би клопіт, якби його запитали, за чим і проти чого демонструє.

Після таких досить довгих та обережних вступів пояснювалося, що молодь незадоволена нищівною поразкою на виборах крайньої правої антиурядової опозиції.

 

16 березня

Хто оселиться в Білому домі?

Насправді тільки через рік, тобто не раніше березня 1929 року, Calvin Coolidge поступиться своїм місцем новому президентові Сполучених Штатів, але вже зараз передвиборна гарячка охопила широкі верстви американського населення.

Не актуально. Насправді тільки 20 січня новий американський президент, з обранням якого ми привітали наших американських френдів, займе своє законне місце у Білому домі. Ми всі бажаємо йому успіхів, його чекає не найлегша каденція.

Написавши це модне слово, пішов перевіряти його значення, щоби не виглупитися. Знайшов серед музичних термінів, що «каденція призначається для виявлення виконавської майстерності соліста і містить найбільші технічні труднощі, часто будучи найяскравішим місцем в сольній партії». Ну, виявити виконавську майстерність Обами ще маємо можливість в майбутньому. Найяскравіші місця сольної партії власного соліста вже в далекому минулому.

 

4 квітня

З руської преси

Про політику Русинів в Сеймі. «Діло» про блок меншості.

Сейм і Сейм... ніби і не віриться в довге життя нинішнього парламенту, ніби заздалегідь говориться, що «на Варшаву нема чого розраховувати», але при тому всьому очі руської преси обернені до Варшави. Великим літерами видрукувана «заява» д-ра Левицького, цей спрощений і пристосований на хвилинні потреби географічно-історичний реферат. Ще голосніше рекламує «Рада» цинічну і дійсно безприкладну заяву посла Західного, маячню про присягу, складену колись «українській владі», ту присягу, яку «не може перекреслити жодна присяга під примусом».

Після чого газета продовжує іронізувати над висловленнями депутата Західного, та нагадує, що «Укр. Партії Праці» вдалося провести тільки одного депутата. А далі знову цитує газету «Діло», що захоплена впливовістю та працездатністю української депутатської групи, яка планує по черзі звертатися до всіх міністрів, та «дозволяє собі скромну пораду». Зміст «скромної поради» - хлопці, вже ваші депутати попереднього скликання без наслідків робили то саме, отже пошкодуйте власну працездатність.

 

20 квітня

На хвилі дня

Назви вулиць

Австріяцькі уряди відтиснули на назвах хресних львівських вулиць свої печатки, навіть знімечили їх на певний час, але в остаточному підсумку цей вплив залишився недовгим і незначним. Жоден із цісарів не мав тут своєї вулиці. Винятком був популярний архикнязь Карл Людвиг, якого змінила назва Легіони. Росія пробувала також - під час вторгнення - хапатися за словник львівських вулиць, але російські таблички зникли в той сам день, коли москалі втекли.

Тоді поляки ще не знали, що влади у Львові будуть мінятися неодноразово і кожного разу назви вулиць будуть так само мінятися. Зараз, як нам здається, загроз зміни влади немає. Але назви вулиць ще будуть мінятися. Не тоді, коли інша влада прийде. Коли ця помудрішає.

 

Газета «Kurjer poranny»

 

3 травня

Криваве 1 травня у Варшаві

4 людини вбито, 41 - поранена

Варшава. З року в рік день 1 травня - день «Робітничого свята» - не відбувається в Варшаві без кривавих жертв. Вівторкове свято 1 травня перевищило  всі дотеперішні кількості жертв. Під час сутичок комуністів з соціалістами загинуло 4 людини, а близько 300 поранених перев'язували  лікарні та швидка допомога.

У викладі газети: близько 35.000 соціалістів (Р.Р.S) вже зібралися в похід, але комуністи, які збиралися паралельно, почали стріляти, виникли заворушення, тиснява і народ розбігся. Але потім соціалісти зібралися знову і вирушили в похід, але комуністи, які бажали прилучитися, знову почали стріляти.

Арештовано близько 500 осіб.

Свято вдалося, одним словом. Якщо вірити газеті, комуністи продемонстрували якійсь дивний спосіб долучення до колони демонстрантів. Втім, можливо, так воно і було.

 

27 травня

Сніг в околицях Львова

В ніч з четверга на п'ятницю в багатьох місцях на схід від Львова випав сніг, між іншим, в Давидові. На лінії Львів-Станіслав значні площі покриті снігом. У Львові зимно.

 

27 травня

Арешти шпигунів

Кілька днів назад поліція приступила до ліквідації чергової української шпигунської шайки, яка нишпорила у Східній Малопольщі. Першим на вокзалі в Станіславі був арештований певний Володимир Чуловський, ніби інженер, якій постійно проживає в Чорткові, і мав при собі стос паперів, змістом яких були записки, що стосувалися військових об'єктів.

Потім повідомлялося про арешт ще 7-х людей і названі їхні прізвища, а політична поліція у Львові провела багато обшуків і арештувала багато людей, але їхні імена поки що державна таємниця.

 

Газета «Lwowski kurjer poranny»

 

4 серпня

Українські протест проти Максима Горького

Український письменник Винниченко у наближеному до совєтів паризькому виданні «Українські вісті» висловив протест проти поведінки російського письменника Максима Горького, який відмовив у дозволі на публікацію його творів українською мовою, тому що не визнає самостійності цієї мови і вважає її тільки за різновид російської мови.

О! Я завжди підозрював, що цей Горький є звичайним російським шовіністом.

 

15 серпня

Мстивий чоловік хотів отруїти невірну йому дружину

Погані подружні стосунки - Ненависть і план помсти. - Розрахунки. - Арешт мстивого чоловіка.

Даю тільки заголовки. Самого тексту не цитую, бо й не читав. Газетна версія чорно-білого німого кіно з жанру «драмат сальоновий». Згадую для уявлення про загальний стиль журналістики тих часів.

 

17 серпня

Как ваша фамілія?

«Русифікація» найяснішої і незалежної Речі Посполитої йде повним ходом.  Деякі наші центральні чинники  з дивною витримкою на всіх парах летять (маються на увазі паровозні пари - Mankurt) до ясно визначеної мети, до облаштування польської держави на зразок померлої «Батюшкі Рассії».

Про всяк випадок нагадую - це не цитата будь-якої сучасної львівської газети, цій цитаті 80 років. А Росія для нас, москалів, завжди була «матушкою», зрештою, як для українців Україна - «ненька».

 

3 вересня

Фото на першій сторінці «Торги східні з висоти пташиного польоту»

Хороша фотка. Добре видно вулицю Івана Франка, павільйон «Підкова», який згорів вже за радянської влади - там, де зараз у Стрийському парку стоїть пам'ятний знак львівським футболістам, павільйон на місці нинішнього кінотеатру «Львів» і ген далі... Хороша...

 

6 вересня

Велика шапка на першій сторінці:

ВІД ОСТАННІХ ПОСТРІЛІВ І ПО НИНІШНІЙ ДЕНЬ ЄВРОПЕЇЗАЦІЯ ЛЬВОВА

Ну, так, так, щоправда, з певними перервами. Довга перерва взагалі не до обговорення, а ось цікаво, чи німці в 41-44 нас європеїзували, чи ні?

 

22 вересня

ЯКЩО...

Купуєш вітчизняні вироби - відіб'єш витрати, бо їх тобі рясно поверне ДЕРЖАВА!

ЯКЩО...

Купуєш закордонні вироби, то збагачуєш інших, а сам собі копаєш МОГИЛУ!

Що ж, наочно. І дохідливо.

 

1 жовтня

Кінотеатри:

Аполло: Хата дядька (вуйка?) Тома (wuja Toma)

Авеню: Шпигунство і зрада

Казино: Моральність вулиці

Химера: Стидайся Оссі

Фатаморгана: Схід і Захід

Гражина: Кохай мене і світ буде моїм

Копернік: Сини пустелі

Лев: Рожеві уста

Луна: Останній поцілунок

Марисєнька: Сини пустелі

Оазис: Посмішка долі

Палас: Хіпек і Лопек

Пасаж: Богатирі Сахари

Втіха: Сповідь перед штурмом

 

8 жовтня

Думки хаотичної голови

Кульпарків, 6 жовтня

Будемо так довго битися, аж вже не буде кого бити..., а як не буде кого бити, то розпочнемо битися між собою!

Ото лозунг другої декади ХХ століття в Польщі.

В перший декаді ХХІ століття це вже не польський лозунг. Є бажаючі...

 

17 жовтня

Які люди керують Росією?

«Дейлі Телеграф» інформує, що совітська влада конфіскувала брошуру проф. Воскресенського про психічні хвороби серед членів комуністичної партії. Проф. В. прийшов до висновку, що більше 70% більшовицьких комісарів є психічно хворими в тій чи іншій формі. Це так само відноситься до Троцького, як і до Рикова та Сталіна. Проф. В. запевняє, що 40% членів комуністичної партії охоплені тяжчою або легшою формами психозів і доводить свої висновки численними прикладами.

Свята правда! По собі знаю - як йду пенсію одержувати - має місце немотивована агресія, а як побачу по тєлєку Симоненка - в дитинство впадаю. Точно психоз. А може й гірше, бо в психіатрів є і більш сумні діагнози.

 

2 листопада

Календаріум боїв за Львів

Пам'яті найзнаменитішого в історії людства збройного опору.

Людство не коментує...

 

3 листопада

Вибух бомби під пам'ятником «Обронцям Львова»

Невдалий замах українських терористів.

На жаль, вчорашній Львів нагадував ніби один день 10-річної давнини.

Мобілізована від самого ранку поліція була піднята по тривозі біля години 18-ї, коли на площі Юра почала формуватися колона українців, яка направлялася до центру міста. На місце негайно прибув сильний підрозділ поліції, який почав розпорошувати тих, що зібралися. В цю хвилину посипалися численні постріли з револьверів та карабінів з-за муру, який оточує церкву св. Юра, з парку Костюшка, з вул. Петра Скарги та з самої площі.

Підсумком дня 24 поранених, в т.ч. 4 поліцейських, 6 польських студентів, жінки та приватні особи.

Близько 10-ї години на вулицях міста запанував повний спокій.

В газетних інформаціях часто фігурувала U.O.W. Якщо я правильно розумію - УВО.

 

12 листопада

Викриття великої шпигунської шайки у Перемишлі.

Арешти в Перемишлі і у Львові. - Співробітник «Маслосоюзу» - шпигун. - Вибухові матеріали - у студентки університету.

Шпигунська організація перебувала в постійному контакті зі шпигунським центром однієї з сусідніх держав, звідки текли гроші та інструкції.

Подібних інформацій було дуже багато, я даю декілька для прикладу.

 

20-ті числа листопада

Як ми й чекали - нескінчені святкування 10-ї річниці перемоги в польсько-українській війні.  Ювілейний номер «укоханей» під час бойових дій газети «Побудка», фотографії «панцерних авт», «панцерних потягів», Юрека Бітшана та польських кулеметів.

Цього разу не відправляв текст на ZAXID.NET поштою. Так сталося, що безпосередньо з бібліотеки поніс флешкою на площу Ринок і на Ратуші побачив велике панно «90-річчя ЗУНРу». А в 1920 було 10-річчя.

Добре святкує той, хто святкує останнім.

 

5 грудня

Русини між собою.

До яких меж просунута ненависть різноманітних «українських» вождів до всього, що польське, що нападають навіть на своїх людей, які принаймні зовні поводять себе лояльно по відношенню до поляків - свідчить вчорашній розгляд карної справи в Трибуналі.

Зміст справи проти співробітника «Громадського слова» Стефана Терлецького - він опублікував звинувачувальну статтю проти священика Теліщака з Рогатинщини за то, що отець був під час молитви в польському костелі і співав по-польськи. А, окрім цього, не відправляв служб за полеглих «українських» солдат, не дозволяв збирати гроші на руських інвалідів та багато інших речей.

Терлецький у підсумку дістав два місяці ув'язнення із заміною на 600 злотих штрафу.

Вже задовбали тою війною проти слова «український». Між іншим, на цей час вже десять років існувала УРСР.

 

31 грудня

Тільки заголовки: В громаді сила, громадо - вперед! Львів на чолі по кількості безробітних. Як німці германізують. Хвиля залізничних зловживань. Бандитизм в жешувському повіті. Як виглядає наш баланс.

Ось з таким балансом заголовків поляки зустрічали «ноц Сильвестрову» в далекому 1928 році. А з яким балансом ми підійдемо до вже зовсім близького Нового року - життя покаже.