1930-й. Міські хроніки від Mankurta
Рік 1930-й. Звичайні Хроніки, такі, як завжди. Матеріалів про українців аж забагато, як і завжди – підкреслено негативних. Лютує цензура – протягом року було конфісковано близько ста номерів газети, хоча вони і зберігаються в бібліотеці.
На сторінках «Кур’єра» вже згадують Гітлера і Геббельса, вічна економічна криза, польські фехтувальники одержують спортивні перемоги.
Ортодоксальні місцеві націоналісти дзвонять Манкурту на домашній і наполегливо рекомендують не забути про ліквідацію саме у 30-му українського «Пласту», приятель з далекої Каліфорнії радить обов'язково згадати процес гувернантки Горгоновей.
Процес мав місце тільки наступного, 1931 року, а «Пласт» ліквідували дійсно в 1930, хоча це тільки епізод - насправді найбільш суттєвим була так звана «пацифікація» - умиротворення українського населення Галичини. Здається, ми ще й досі не домовились з поляками про спільну оцінку цих вже далеких подій, тим більш недоречними виглядали би тут мої недолугі спроби це так чи інакше коментувати.
«Львовскі кур'єр поранни»
2 січня
Львівська шопка
(Сцена - старі декорації з травня 1926 року, поза тим - як ніби нігди ніц).
Сцена І
(В чорній сорочці входить Майоджевський, співає):
Серед тиші нічної голос мій лунає,
Що у Варшаві новий уряд ся рождає,
Отже скоро одягайтесь
І фашистами прикидайтесь,
Так, як я...., як я.....
Це з 5-ї сторінки. На першій повідомлення, що уряд проф. Бартля приступив до виконання обов'язків.
Насправді 1930-й рік був останнім роком цього уряду. Казімеж Бартель, наш видатний земляк, який народився і трагічно загинув у Львові, професор Політехніки, неодноразово очолював польський уряд, у 1940 відмовився від пропозиції Сталіна стати депутатом Верховної Ради СРСР, у 1941 розстріляний за наказом Гіммлера. Коли-небудь ми дійдемо до вшанування його пам'яті.
12 січня
Кіно «Копернік» - «Граф Монте-Крісто». Дуже добре задуманий і реалізований фільм. Багато дійсно гарних зйомок, які рідко побачиш. На високому рівні гра акторів. Незабутні морські види. Фільм довго протримається на екрані.
Вічний сюжет кіношників. Про саме цей варіант нічого не знаю. Перший найбільш гучний фільм зняли американці тільки в 1934 з Робертом Донатом. Сам Манкурт бачив франко-італійський з Жаном Маре, радянсько-французький із Віктором Авіловим та німецько-французько-італійський із Жераром Депард'є.
29 січня
Халло! Халло!
Нарешті Львів грає!
Хто ще не є власником детекторного радіоприймача, просимо негайно звернутися до радіотехнічних закладів «Універсал» у Львові на вул. Колонтая, 3. Пропозиція вже від 40 злотих.
Цікаво, чи з тих приймачів за 40 злотих так само стирчали два дроти, один з яких треба було прикручувати до батареї опалення як заземлення, а другий був антеною?.. Інші конструкції мені невідомі.
2 лютого
Взаємостосунки майстра і термінатора.
Це не про майбутню зустріч Кличка із Арнольдом Шварценегером. Це про взаємостосунки кваліфікованого постійного робітника і робітника, який працює тимчасово.
7 лютого
Викрадення ген. Кутепова
Ген. Кутепов, командуючий російською армією за кордоном після смерті Вел. Кн. Нік. Ніколаєвича, який у таємничий спосіб зник після неділі 26 січня, жив у Парижі з дружиною і малим синочком на вул. Rousselet, 26. В цю неділю вийшов з дому біля год. 10-30, щоби піти на жалобну відправу за душею ген. Кульбаса у церкву на вул. Мадемуазель. Додому не повернувся.
Про подальшу долю Кутепова і по нинішній день відомо не все. Згідно з основною версією, він загинув на пароплаві під час переправки до СРСР від серцевого нападу, спровокованого великою дозою снодійного. Згідно з іншою - був вбитий під час захоплення.
24 лютого
Графолог-фізіономістка
Безвідмовно приймає тільки до 12 березня
Особи, які бажають скористатися з мого знання, можуть звертатися з повною довірою.
Цікаво, чи зараз у Львові існує подібний вид кидання довірливих. Напевно, існує, бо ми маємо весь спектр мракобісся.
3 березня
Трагедія російського села
До Варшави доходять трагічні відомості з польсько-радянського прикордоння
Саме на 1 березня радянський уряд визначив останній етап так званої колективізації землі. Більше 1 мільйона сільських господарств з цілої Росії одержавлено, а незгідних постановлено вивезти на Далекий Схід та Сибір. Біда панує вже від двох тижнів особливо на Україні та в Білорусі. Заможні селяни вибили майже всю худобу, в цілому ряді повітів виникли безпорядки, придушені совітською владою беззастережно.
16 березня
Куди йдемо
Зі стабілізаційної позики, яка повинна була принести в Польщу добу загальної радісної творчості, було використано на стабілізацію злотого 373 млн зл, на розвиток економіки - 173 млн.
Нам набагато легше: ні в кого навіть ілюзій не було про добу загальної радості чи творчості. Похмуро вислухали новину про одержання кредиту, похмуро почуємо про те, що його вже нема, так само, як і наслідків.
31 березня
З Львівського воєводства
Фабрикантка ангеляток зі Солонки
В Солонці викрито так звану «фабрикантку ангеляток» Катерину Сахарко, яка за оплату приймала на виховання немовлят, яких згодом доводила голодом до втрати життя. Поки що встановлено, що в такий спосіб Сахарко позбавила життя двох дітей, третю 10-місячну дитину вдалося врятувати і віддати до лікарні у Львові. Слідство триває.
34 будинки у вогняній пастці в Руді.
27 числа ц.м. виникла пожежа в солом'яній шопі Якуба Процка в Руді Бібркського повіту, яка згодом перенеслася на сусідні будови та знищила в цілому 34 будинки вартістю біля 15 500 злотих. Будинки були застраховані.
3 квітня
З руської преси
Битва за Львів
В недільному номері нашої газети ми вже писали про рішення «українського» мітингу з нагоди самоврядування та виборів до міської Ради Львова. Остання «Діло» подає резолюцію, прийняту на цьому мітингу, який відбувся 30 березня в залі т-ва ім. Лисенка. Оце найбільш характерний параграф резолюції, на який повинна звернути уваги вся польська громадськість:
Ті, що зібралися, закликають український народ до тривалої боротьби за господарське, культурне та політичне здобуття княжого міста Львова під національним прапором.
Гостре попередження. Належить про нього пам'ятати.
18 квітня
Хотів уникнути цієї реклами, а вона з номера в номер, на першій сторінці, та на найбільш видному місці. Отже:
Штадтмюллер на Ринку, 34
Безконкурентні натуральні виноградні вина.
Ціни за пляшку.
А далі все перераховувати не буду, тільки за розділами:
Вина Австрійські, Угорські червоні, Угорські білі, Мозельскі та Рейнські, Бордо біле, Бордо червоне, Шампанські, Бургундські, Іспанські, Італійські, Грецькі, Десертні, Меди і, окрім цього, оригінальні французькі коньяки, ром та лікери. По ціні від 3 злотих за звичайне солоденьке десертне до 100 злотих за Токайське 1846 року.
А мені здавалося, що нарешті ми дожили до широкого вибору. Ні, ще не дожили. До війни був більший.
2 травня
Успіх польських фехтувальників в Бухаресті
У вівторок був розіграний другий тур міжнародного матчу фехтувальників Польща-Румунія: двобої на шпагах. Матч закінчився гарною перемогою польської команди з рахунком 11:5.
Так само, як з вином. Не писав би, якби з номера в номер не йшли повідомлення про перемоги польських фехтувальників. Просто їздили по світу і перемагали. Це зрозуміло - правдивий пан вже народжувався з шаблюкою на боці, ми собі інакше поляка і не уявляємо.
9 травня
Греко-католицька теологічна академія у Львові.
Ректор нещодавно заснованої у Львові греко-католицької теологічної академії кс. проф. др. Йосип Сліпий виголосив статут і конституцію цього вищого навчального закладу. Учбовий заклад має наступні кафедри: християнської філософії, Старого та Нового Заповіту, фундаментальної догматики, апологетики, догматики спеціальної та догматики Сходу, історії Костелу та унії, патристики східної та західної, історії догматів, моральної теології, теології пасторальної гомілетики, церковного права, літургії і церковнослов'янської мови.
Чесно признаюся - не знаю я, що таке пасторальна гомілетика. І вже, напевно, не дізнаюся. Хоча б не зашкодило...
18 травня
З залу суду
Знову «західноукраїнський молодик» перед лавою присяжних.
Останнім часом все частіше перед лавою присяжних встають більшовицькі агенти, різного роду розповсюджувачі листівок та фальшивих чуток, «західні українці»: Іцекі, Шльоми, Абрагами, Натани, Рухлі, Шаї, Рифкі, які масово розклеюють по країні листівки (летючки), заклики, малюють на стінах та парканах підбурювання до революційних дій в країні, роздають брошури і журнали, видрукувані у нашого східного сусіда, підважуючи своєю підступною роботою основи нашої держави.
Судили 21-річного Мозеса Шлєгєра, шевця, комуніста. 3 роки «тяжкого» ув'язнення.
Може, вони й підбурювали. Хоча подібні публікації підбурювали ще гірше.
3 червня
Чемпіонат Європи з фехтування
Тут чомусь з'ясувалося, що існують у світі хлопці, які спритніше вимахують шаблями, а саме угорці, потім йшли італійці і тільки на третьому місці були поляки. Тішитись можна було хіба з того, що правдиві д'артан'яни, атоси, портоси і араміси були на четвертому.
8 червня
Терористи-бомбісти з УВО перед лавою присяжних.
Десятий день судового засідання про динамітний замах на Торги Східні.
Головний обвинувачений Попадюк.
З допиту свідка Леона Гелевського, швагра Попадюка, магістра права, офіцера-резервіста В.П., колишнього легіонера:
Запитання:
- Чи ви розмовляли зі швагром про політику?
- Так, розмовляв. У випадках обговорення українського питання казав йому, що Україна в майбутньому буде мусити спиратися на Польщу. Після довгих дискусій швагро признав мені рацію.
Прокурор:
- Яка Україна буде спиратися на Польщу? З яких територій вона буде складатися. Чому ви взагалі це питання порушували?
- Збирався власне одружуватися зі своєю нинішньою дружиною. (Свідок одружений вже другий раз) Хотів переконатися, в яке середовище ввійду (дружина Гелевського Ольга Попадюк-Гелевська, вчителька, «демонстративно» свідчила «по-руску», тобто українською - Манкурт). Казав швагру, що для України нема іншого виходу, окрім як спиратися на Польщу. Бо з моменту виникнення української держави спирання на Росію відпаде через наявність наддніпрянської України, яка увійде до складу земель, що належать до цієї держави. Румунія віддасть Бессарабію і Буковину, а Чехословаччина прикарпатську Русь. Залишається тільки союз з Польщею в формі федерації двох держав. Я так казав і швагро признав мені рацію.
Прокурор:
- А що мало статися з польськими землями?
Свідок мовчить.
Перепрошую за довгу цитату. Цікавий фрагмент. Той колишній «легіоні ста» цілком не був дурним. Окремі репліки актуальні і понині.
9 липня
Креси і національності через десять років.
Чи об'єдналися сильніше протягом минулих десяти років кресові воєводства з всією державою?
Чи зменшилися за час існування визволеної з неволі польської держави національні сепаратизми?
Чи виросла сила цивілізації на кресах?
Чи поглибився вплив польської державної думки на русинів, білорусинів, литвинів, німців, євреїв?
На всі ці питання автор статті, проф. Стан. Грабський дав спочатку позитивні відповіді, а наприкінці статті завершив:
Протягом останніх десяти років відношення цивілізаційних сил польських та руських і білоруських не помінялося на нашу користь. Радше воно сьогодні гірше, а не ліпше, аніж було десять років перед осягненням нами незалежності.
Дивно. Впливали поляки на українців та інших, впливали, через десять років дійшли до висновку, що недостатньо впливали, а ще через десять втратили свої національні меншини назавжди.
Повчальний досвід. Не тому, що впливали мало. Тому, що не так впливали.
23 липня
Мистецтво
Виставка у Львові Товариства друзів красних мистецтв (штук пьєнькних).
Більше 300 картин і скульптур: Аксентович, Чайковський, Дуніковський, Філіпкевч, Яроцький, Камоцький, Кендзєрський, Ляшчський, Мегоффер, Пауч, Пеньковський, Пюже, Сіхульський, Вайсс і Анері.
А Манкурт тиждень тому ходив на наш Осінній Салон, чи, як висловився один мій старий приятель, - Обласний Салон. Краще промовчу.
7 серпня
На першій сторінці передова стаття «Де є джерело сили і насильства УВО?» Поруч справа «Пам'ятаємо про родину жертви бандитського нападу УВО», а під цим матеріалом - «Новий напад гайдамаків». Уявляєте сторіночку?
Останнє речення передової статті: і тому гадаємо, що «Пласт» повинен бути ліквідованим.
16 серпня
Не навмисно, присягаю - перекинув з півсотні сторінок підшивки і потрапляю знову на сторінку з великою шапкою «Українське питання» з редакційним поясненням, що серія статей є фрагментами книги Р.Дмовського, яка з'явиться наступного року. Це я до того, що матеріалів про українські справи було багато.
1 вересня
Хоцкі-кльоцки
Наша участь в рейді малої Антанти скомпрометувала польську авіацію повністю і вичерпно. На шість наших літаків, які брали участь у цій імпрезі, тільки два досягли мети, один розбився дорогою, поховавши під своїми уламками молоденького, але вже знаменитого льотчика, три пошкоджені.
Ми зайняли останнє місце.
Людина загинула, гріх іронізувати, хоча ситуація зрозуміла - авіація вимагала дещо іншої економіки, це не шаблями махати.
15 вересня
4-класна загальна католицька школа
На вул. Лонцького, 8 (біля Марії Магдалени)
Проводить НАБІР
Класи сонячні. Турбота материнська. Кількість вибраних дітей обмежена.
Ну, слава Богу, ще щось було на цій вулиці. Нехай католицька школа. А то тільки і знаєш Лонцького - тюрма та трупи...
22 вересня
Арешт за саботаж греко-католицького священика.
Вже шість тижнів банди ідейних бандитів позначають кожну ніч підпалами польських фільварків, замахами на потяги, телефонні лінії, залізничні вокзали, навіть на Рацлавицьку Панораму та трибуни спортивних клубів.
Після цього вступу наводиться довгий список арештів українців, зокрема, священика зі Скоморох Галібея, ряду інших та завершується ефектним - Без коментарів!
Саме у вересні розпочалася жорстка польська «пацифікація» - умиротворення українців. Здається, ми ще й донині не змогли домовитись з поляками про спільну оцінку тих подій. Хоча «стратегічне партнерство» повинно починатися саме з подібних домовленостей.
9 жовтня
Новий політ митрополита Шептицького.
Кс. митрополит Шептицький знову прибув літаком до Варшави з метою проведення ще кількох конференцій у зв'язку з ситуацією в Малопольщі Східній. Коли кс. митрополита Шептицького запитали про останні факти саботажу, відповів дослівно:
«Вважаю їх по більшості справою рук комуністів. Хто би це не робив, засуджую ці факти без жодних застережень».
Мудрою все ж таки людиною був Кир Андрей...
15 жовтня
67-й конфіскований номер «Львовського Курьєра Пораннего».
Сенс і зміст замітки зрозумілий. Подумав, що папір у передвоєнній Польщі був дешевий, адже кожний конфіскований 12-сторінковий номер негайно передруковувався, тільки без вилученого матеріалу. Тобто видання витримувало таке знущання.
12 листопада
Газету продовжують конфісковувати раз за разом. На сторінках постійно білі плями. Кожного дня на першій сторінці велика рекламна шапка, яка закликає львів'ян голосувати за список №4. Кожного дня. Тільки №4! Сьогодні та сама реклама з новим присмаком:
4 НАРОДНИЙ СПИСОК 4
Йде на вибори, щоби вибороти
для НІМЦІВ ТА «УКРАЇНЦІВ»
слухняність до права Польської Держави.
Кожен правдивий поляк був просто зобов'язаний проголосувати за список № 4. Ми навчимо їх прислухатися до Польського Права і підкорятися йому!
Список кандидатів в депутати з 8 прізвищ очолював Ян Перацький. Після повернення з бібліотеки перевірив, чи це той самий Перацький. Ні, того звали Броніславом.
Українців примушували голосувати за поляків.
12 грудня
«Гітлерівці перед брамами Берліна»
Бурхливі демонстрації німецьких націоналістів.
У зв'язку з оголошеними демонстраціями гітлерівців проти фільму "На Заході без змін" поліція видала вчора ряд гострих розпоряджень. Перед кінотеатром, де буде демонструватися фільм, виставлені посилені кордони поліції. Кожен, хто входить до залу, був підданий суворому особистому контролю. Біля години 9.30 показалися автомобілі, які везли 84 депутатів з д-ром Геббельсом на чолі. Він виголосив промову, яку закінчив погрозою:
- Нехай берлінці вважають, гітлерівці вже стоять перед брамами Берліна.
Берлінці зважали недостатньо на перестороги націоналістів, тому перед брамами Берліна ще за 15 років стояли зовсім інші люди. А фільм зняли американці за знаменитою книгою Е.-М. Ремарка «На Західному фронті без змін», написаній у 1929 році. В 1930-му стрічка отримала Оскара.
Від польського Різдва, тобто з 24 грудня, газета знову називається «Кур'єр Львовски», без слова «поранни». Після 81 конфіскованого номера я припинив стеження за кількістю конфіскацій, хоча...
31 грудня
Вже не вперше потрапляє в руки прикольний номер: передова стаття викреслена червоним олівцем, на третій сторінці ще викреслені два матеріали та червоним дописані цифри - на одній статті «300», на другій - «308». Бачив подібне вже не раз. Нарешті до мене дійшло - це номери параграфів, згідно з якими цензор забороняв публікацію відповідного матеріалу.
На першій сторінці нагорі маленька червона печатка «skofiskowane». Розповсюджувати не можна, а віддати для читачів університетської бібліотеки можна. Бо то читають мудрі люди і будуть робити правильні висновки.
Мені захотілося подивитися на мудру людину, але люстерка з собою не ношу, тому віддав підшивку співробітницям відділу україніки і пішов собі.
Пізніше подивлюся :)