1931-й. Міські хроніки від Mankurta

Можна сказати, що 1931 рік був у Львові неспокійним. А можна і сильніше – назвати дурдомом, так само, як і попередній. Проте на сторінках газет це не завжди помітно – бали еліти, вишукані сукні, світські сторінки, жіночі сторінки і поруч – суди, суди, суди…

Про українців цього року писали менше, але приблизно в подібному на минулорічний «дискурсі» - малоприємному. Львову сильно не вистачало грошей і я про себе подумав - отже, це не тільки зараз, виявляється. Декілька разів міські райці шукали гроші на театри і не могли знайти. Продовжувалися антисемітські інциденти. Часами когось вбивали.

Цього разу львівський рік висвітлюється з позицій трьох газет - польської «Кур'єр Львовски», яка виходила на 12, 24, а іноді на 32 сторінках, 8-сторінкової української «Громадський голос» та навіть «Нью-Йорк Таймс», обсяг якої мені невідомий.

 

«Кур'єр Львовски»

 

2 січня

З новим роком!

Про що мріємо всі, чого прагнемо, повторювати  напевно не треба: наші друзі і читачі відчувають то само, що і ми, знають це досконально і безсумнівно, з неменшою від нашої надією чекають тих так бажаних змін, які прийдуть рано чи пізно, бо мусять прийти!

Свята правда! Все так не буде...

 

21 січня

Вірменський бал

У кожному львівському карнавалі вірменський бал завжди був однією з найбільших і найбільш вдалих атракцій. Так сталося і цього року. Вірменський бал у минулу суботу був одним із найелегантніших і гідно інаугурував цьогорічний карнавал Львова. На балу зібралася вся дружня еліта міста. Особливо захоплювали присутні пані не тільки красою, але й чудовими сукнями. Постараємось хоча би частково їх назвати і заздалегідь перепрошуємо, якщо не вдасться назвати всіх, бо всіх назвати просто неможливо.

Далі йшов дуже довгий перелік панночок, які були одягнуті в сукні - «ружові» з золотими коронками, з жоржета з коронками і без, в жоржеті білому й інших кольорів, в креп-сатині, креп-жоржеті, тафті і коронках, коронках, коронках, чи то (для далеких читачів Хронік) - кружевах, кружевах, кружевах...

Пригадав одну свою стару знайому, яка колись мені казала - розумієш, там зібралася вся наша аеліта.

 

2 лютого

Комуністична ячейка

IV день судового засідання. - Велика промова прок. Д-ра Мостовського і захисників. - Вердикт. - Вирок:  9 засуджених.

Отже, завдяки принциповій позиції присяжних одна комуністична ячейка розбита.

Терміни ув'язнення були стосовно невеликі - від 1 до 3 років.

 

8 лютого

Італійські тріумфи

Італійські колоніальні підрозділи одержали велику перемогу над племенами Сенессі, що збунтувалися в Лівійській пустелі і зайняли оазис Куфра. На фото: момент піднесення італійського прапора на захопленій території.

Ще одна війна, про яку ми так небагато знаємо. Уявляєте, як цивілізовані європейці воювали проти цього племені Сенессі. В мене на ці тріумфи уяви вистачає...

 

22 лютого

Конкурс жіночих зачісок на першість Львова 1931 року

Гарно виконані зачіски, як денні, так і вечірні (фантазійні), свідчать про великі фахові здібності дамських сил у Львові.

Журі складалося з пп. професорів Гаєвського, Стажинського і Матусяка, перукарів пп. Бистроня, «Жана» Тома та Еккерта.

 

26 лютого

Підкидиш

У брамі по вул. Кулісевича,  9 підкинуто 3-тижневу дитину. Дитину віддали до закладу підкидишів, де вона померла. Поліцейське розслідування довело до арешту матері дитини, якою виявилася 24-річна служниця Катажина Флішевська, безробітна, яка призналася. Вчора стала перед Трибуналом. Приречена на 2 місяці ув'язнення.

Чесно - я не знав, як українською правильно перекласти цього польського «поджутка». Запитав в програми-перекладача, отримав «підкидьок». Це слово мені чомусь не сподобалось і залишив кальку з російської «підкидиш».

Забігаючи наперед - у квітні побачив аналогічний випадок в газеті. Дитина померла. Марія Ільчишин звільнена від вини і покарання. Потім ще бачив регулярно подібні повідомлення. Так враження, що в кожній другій брамі довоєнного Львова лежав черговий «поджутек».

 

3 березня

ЗМЕНШИТИ ПОДАТКИ!

До цього закликає вся громада!

Звернув увагу, бо цей палкий заклик був у кожному номері набраний великими літерами. Цінний досвід. Якщо отак з дня на день втокмачувати якусь думку - запам'ятовується...

 

7 березня

Велика театральна дискусія у міській Раді.

Дискусія точилася навколо простого питання - міським театрам треба було 237 тис. злотих. Театри відчувають проблеми з персоналом, дуже великі витрати на світло та виплати в пенсійний фонд.

Насправді це була дискусія не про театри, а про гроші. Обговорювали цілий день, грошей не дали, засідання перенесли.

 

14 березня

Підпалювачі-саботажники

Вчора відновився судовий розгляд справи. Перед судом присяжних Назар Заяць і Гриць Федорович - парубки з Васильова Рава-Руського повіту, яких звинувачують в державній зраді, оскільки вони належать до Української Військової Організації, а також підпалили 3 скирти жита і 4 скирти ріпаку на шкоду Юзефу Щербицькому.

Звинувачувані не визнають вини, вирок буде оголошений в суботу.

 

5 квітня

Про ініціативу Львова в туристиці

Одною з найбільш видатних рис Львова і його мешканців є брак містечкового шовінізму і припускаємо, що саме через це завдячують львів'яни симпатіям всіх, які зустрічалися з нашим містом хоча би на коротку хвилину. Львів мислить по-львівськи, але по-польськи і цим відрізняється в першу чергу від мислячого тільки по-краківськи Кракова. Хто цьому не вірить, нехай перечитає газети львівські і краківські.

О, безсумнівна правда! Отже, це давня традиція міста - мислити по-львівськи і водночас по-українськи. Хто не вірить, нехай почитає будь-яку не львівську газету.

 

20 квітня

Оголошення

НАГОРОДА 25 ЗЛОТИХ

За викриття перекупки сахарина

НАГОРОДА 75 ЗЛОТИХ

За  викриття магазину, який нелегально торгує сахарином.

Споживаючи сахарин замість цукру, обманюєш сам себе. Сахарин нічого не вартує для організму. Продаж сахарина здійснюється тільки за рецептом лікаря.

Покарання за нелегальну торгівлю сахарином - штраф від 200 до 2 000 злотих, а крім цього, від 2 тижнів до півроку ув'язнення.

 

23 квітня

В Кульпаркові

Психічно хворих у Кульпаркові зараз близько 2 тис.

«Кульпарків, - казав мені мій приятель, коли ми наближалися до Закладу, не тому цікавий, що там живуть вар'яти. Бо значно більше вар'ятів живе поміж нас. Але тільки там їх можна побачити в такий величезній кількості разом водночас».

З тих часів Львів виріс сильно. Не знаю, скільки «вар'ятів» в лікарні зараз, але цілком уявляю, скільки їх зараз за межами закладу поміж нас. Боже ж ти мій!

 

8 травня

Пацифікація Східної Малопольщі - тема засідань Ліги Націй.

Всупереч повідомленням одного з агентств, українська справа не виключена з порядку денного  і буде розглядатися в Женеві.

 

28 травня

Львівська Опера приречена на смерть

«Не на часі шкодувати троянд, коли ліси палають» - каже президент Бжозовський.

Президент міста цитує Словацького. Знову шукали гроші на театр. Знову не знайшли.  Знову відклали засідання.

 

15 червня

115 конфіскований номер «Кур'єра»

Замість конфіскованого номера видано другий.

 

18 червня

Політичне вбивство

Вчора Львів знову став ареною політичного вбивства, виконаного членом Української Військової Організації. Це було не перше політичне вбивство на цій землі. І - не останнє.

Шукав у замітці, шукав і не знайшов: хто стріляв, в кого стріляли - невідомо.

 

Завершивши перегляд підшивки «Кур'єра» за перше півріччя, уявив собі, як зараз доведеться тягнути другий том на декілька тисяч сторінок, глянув на годинник, відмовився від ідеї, попросив щось українське і негайно отримав «Громадський голос» - нормальної товщини. Тим більше, що обіцяв читачам час від часу давати альтернативні джерела. Правопис не міняв. І, як виняток з традиції, - не коментував.

 

«Громадський голос»

Соціялістично-радикальний часопис працюючого народу.

Борітеся - поборете!

 

11 липня

Великий народний здвиг в Коломиї

У неділю 28 червня ц.р. відбулось в Коломиї свято кооперації і Сільського Господаря при небувалій масовій участі українського селянства. В поході, що посувався головними вулицями міста Коломиї, взяли участь кінні бандерії парубків, одягнені в гарні козацькі строї, та понад 10 тис. учасників та учасниць, що йшли чвірками, співаючи українські пісні.

Гарне вражіння робили на видців 6 гарно удекорованих возів, що зображали ріжні кооперативні кличі.

 

25 липня

Дбаймо про фізичне виховання нашої молоді

В нас мало дбають про фізичне виховання селянської та робітничою молоді. Ще діти інтелігентів  сяк-так займаються спортом - але селянська чи робітнича дитина? Кожний скаже - нащо є їй спорту?  Коли потягне серпом чи косою цілу днину, то стане їй цього руху на цілий тиждень. Та воно  так і не так. Рух при роботі є одноманітний, він загартовує лише деякі частини тіла, інші вичерпує і втомлює. Тому в більшості робітники і селяни мають нужденний вигляд, зігнуту поставу - і часто хворіють.

В здоровому тілі - здорова душа!

 

15 серпня

Новинки

Злочинна любов

Навіть любов, цей прегарний дарунок природи, повинен чоловік опанувати, бо інакше заведе вона його до злочину і замість щастя принесе нещастя. В селі Трускав, у корінній Польщі, залюбилася Катерина Малевська з сільським задиркуватим забіякою Станіславом Малєєм і він залюбився у неї. Хоч старий Малевський виразно заявляв, що не дасть донечки за авантюрника, якого в селі люди бояться, як вовка. То Малєй усеодно прислав старостів і прийшов сам просити старого. А коли старий відмовився, тоді Малєй застрілив і його і її, а опісля сам повісився в арешті на поліційним постерунку.

 

5 вересня

Жидівська кольонізація на Закарпатській Україні

За большевицьким прикладом.

Як відомо, большевики почали на Україну запрошувати жидів на кольонізацію української землі не лише з цілої колишньої царсько Росії, але і з цілого світа.

Жидівська кольонізація ще тільки поглибила би нужду в тій неупромисловленій країні, в якій безземельному чоловіку немає де знайти праці.

 

Життя учить

Остання світова господарська криза виявила повну нездібність сучасного ладу, капіталістичного в світі й ніби комуністичного в СРСР. В капіталістичним світі міліони погибають без праці і хліба при безлічі затриманих фабрик і при заповнених хлібом шпихлірах. В СРСР большевицька диктатура та бюрократія з генералами, повернула міліони працюючого люда в рабів - невільників, яким відбирається навіть та мізерна пайка щоденного харчу, коли вона бунтується проти свойого невільничого стану.

Треба ставати в ряди активних робітників УСРП.

(Газета конфіскована - Манкурт).

 

26 вересня

Знаменне свято

Дня 23 серпня відбувся повітовий здвиг Лугів і Соколів з цілого перемишлянського повіту при участі 1150 луговиків, Соколів та 500 кінних бандерій. Похід пройшов через місто на болоння «Кут», де відбувся перегляд. По перегляді відбулися вправи вільноруч Луговиків і Соколів. До вправ пригравало три орхестри з повіту, а приглядалося до 8 000 людей. Гарно прибрана входова брама з жовто-синім прапором робила дуже гарне враження. Свято відбувалося за дозволом староства.

Свято не подобалося деяким уланам, що перебували часово в тій околиці. Прийшло до тяжких фізичних обід учасників здвигу.

 

10 жовтня

 Дуже важна справа

Книжка - це велика сила. Вона дає знання, свідомість прав, погляд на світ  та на громадські справи. Але книжку треба набути та її читати. Найкраща нечитана книга  це закопаний скарб.

Обов'язком кожного свідомого селянина є подбати про те, щоби те недомагання в міру сил як найскорше усунути. Без доброї книжки український працюючий народ не буде поступати вперед, а будуть його перебігати другі суспільні кляси.

 

17 жовтня

Кріза в большевицьким «союзі»

У СРСР вибухла сильна господарська кріза, яку дотепер старалася влада всіляко латати. Через непорядки примусової колективізації збір збіжжя випав дуже погано. Наслідком кепського господарського пляну залізницям не достає вагонів, щоби могли довезти все потрібне. Через брак вивозу збіжжя, на котрий рахували комуністи, щоби дістати заграничну валюту, загострилася фінансова кріза. Так зв. п'ятилітній план заломився.

 

1 листопада

Не милостинями, але перебудовою!

В часі, коли міліони недоїдають, або просто голодують, в часі, коли ходять обдерті, голі, босі, коли запираться перед ними та дітьми їхніми брами до святинь науки, в тім часі, ситі і одягнені та вдоволені з життя думають, що милостинями заспокоять нужду міліонів і залагодять наслідки тяжкої господарської крізи.

(Газета конфіскована)

 

21 листопад

З життя на великий Україні

Що то за «куркулиха»?

Вислід процесу проти селянки Катерини Куровської зі Жванця. Вона мала 5 і чвертку морга поля. Тому вона вже «куркулиха»! Ось провини тої «куркулихи»  проти «робітничо-селянської» влади:

«Тверде завдання» (віддати  збіжжя - Манкурт) вона повинна була виконати до 1 серпня, але здала лише 16 пудів хліба. Вона злісно зривала і інші кампанії, не сплачувала страховки (асекурації). Народний (аякже!) суд виніс вирок: позбавити волі куркулиху Куровську Катерину в поправно-трудових таборах в далеких місцевостях СРСР (читай на Соловках) терміном на 4 роки та урізати в правах на три роки (так, якби вона ті права мала!) Після відбуття кари її буде вислано з 200-кілометрової прикордонної смуги на 3 роки.

Або разом за незаплачення тяжкого податку в цілості засудили бідну селянку на 7 років!

 

Вже вдома пригадав, що постійний американський читач «Хронік Львова» від Mankurta Andrij поцікавився, що у 1931 році писала про Львів «The New York Times» та люб'язно надіслав мені результати свого пошуку, додавши посилання на відповідні статті і водночас попередивши, що вони відкриваються тільки для передплатників газети, або за додаткову оплату. Старий френд, нема підстав не довіряти, вирішив дати ці витримки тут для повної картини - частина з польської преси, частина - з української, частина - з американської. Так само не коментую.

 

30 травня

Американський посол в Польщі відвідав Львів. Він поставив американські прапори на могилах трьох американських льотчиків (Келлі з Мічигану, Маккаллум і Грейвз з Бостона) що воювали в ескадрильї Костюшка під час війни з СРСР. Мер Львова прийняв посла.

 

26 червня

Великий польський піаніст повертається до Польщі після 7 років, миритися з Пілсудським. Львівський університет надає йому почесне вчене звання.

 

8 липня

Зміна в керівництві Львівської провінції після насильної пацифікації української меншини: Матушевський замість Наконечнофф-Клуковськи. Пацифікація укр. меншини напевно буде піднята під час майбутнього засідання Ліги Націй. Спеціальний консул Ліги Націй, призначений в травні, вимагає, щоб поляки прийняли вимоги українців, які наполягають на звільненні своїх політичних ув'язнених, репарацій за збитки з минулої осені, утворення галицького сейму. Уряд занепокоєний тертями і має намір створити спеціальну комісію по роботі з нац. меншинам

 

9 липня

Ескадрилья відомих французьких авіаторів відвідала декілька європейських столиць, вкл. Львів

 

9 серпня

Американець Боулс, олімпійський чемпіон 1924-го року, виграв світову першість по стрільбі у Львові

 

30 серпня

 Віце-президент сейму Голувко вбитий в Трускавці. Українські націоналісти підозрюються. Голувко вів переговори з укр. націоналістами, намагаючись переконати їх не виставляти свої вимоги і проявити лояльність до польського уряду. Українці, сподіваючись на комісію Хендерсона в Лізі, відмовилися.

 

4 вересня

У  Львові завершився світовий конгрес федерації стрільби, що вирішив провести наступний чемпіонат в США

 

13 вересня

Стаття про польську авіалінію Аерольот, одну з перших європейських комерційних  авіаліній, засновану в 21-му році і таку, що не мала жодної фатальності. Одна з ліній сполучала Львів і Варшаву

 

28 вересня

Список 300 студентів, що отримали в заслугу за свої здібності безкоштовне навчання в Гарвардському університеті. Серед них - Казімеж Гжібовськи зі Львова.

 

7 листопада

Не дивлячись на бійки між польськими студентами-націоналістами і єврейськими студентами у Варшаві (20 поранених), Львівський університет був відкритий для занять.

 

12 листопада

Антисемітські погроми у Львівських університеті і інститутах. Польські студенти намагалися викинути єврейських студентів. Спроба демонстрації польських студентів була розігнана поліцією. Ректори львівського і інших польських університетів були викликані до Варшави до міністра, щоби обговорити антисемітизм в цих закладах.

 

14 листопада

Антисемітський рух студентів набрав нову силу після смерті польського студента під час демонстрації у Вільно. Львівський мер засудив антисемітські витівки. Університети в Польщі закриті вже якийсь час і невідомо коли відкриються.

 

21 грудня

Укр. громада в Нью-Йорку зажадала втручання Ліги Націй в справи польського тероризму проти українців в Зах. Україні. Особливо засуджений був смертний вирок львівського суду укр. націоналістові Дацишину за зраду польської держави.

 

Особисто Манкуртові було цікаво, наскільки різні образи міста складаються після знайомства з різними джерелами. Втім, при бажанні з цих уривків і уламків кожен може створити собі власну картину.