40 гектарів лісу в Рудному можуть віддати під приватну забудову

42 гектари лісу в Рудному ‒ чи не єдиний зелений клапоть, який залишився в цьому селищі. На захист масиву стали місцеві, адже підозрюють, що депутати селищної ради хочуть роздати його територію під приватну забудову, а перед тим, мовляв, визначили дерева самосівом.

Однак старожили Рудного запевняють: садили ліс самотужки. Одна з тих, у кого він виріс на очах, ‒ 80-річна Євгенія Довба. Після того, як тут з'явилися перші деревця, жінка разом зі своїм чоловіком-лісничим їх доглядала.

«Як у 1957 році я стала тут невісткою, то деревця були малесенькі. Ми з сусідами ходили і прополювали саджанці, щоби їх не заглушив хвощ. Цьому лісові 62 роки», ‒ розповідає вона. А також пригадує оповідки своєї свекрухи про те, як у 1943 році тут розстріляли 53 євреїв: «Людей роздягали, ставили на дошки і так розстрілювали. Посеред лісу жертвам Голокосту встановили пам'ятний знак».

Чотири роки тому, у 2015-му, селищна рада Рудного вирішила взяти зелений масив на баланс. Однак у вівторок, 19 лютого, на сесії депутати мали розглянути новий проект: скасувати попереднє рішення про узаконення території й відвести землю для садівничих потреб. Проте мешканці з цим не погодились.

«У нас озеленень більше немає, адже їх забирають під приватне будівництво чи комерцію», ‒ каже жителька Анна Саманар.

Під тиском обурених мешканців депутати відклали розгляд цього питання. На камеру твердять: не мали наміру віддавати ліс під забудову. «Я пропоную відвести цю територію під садово-паркову зону. Наголошую ще раз: ніхто не збирається роздавати ліс і крапка», ‒ виправдовується селищний голова Рудного Ігор Форманчук.

Спочатку прикрити таку оборудку селищна рада намагалась учасниками АТО: частину лісу пропонували поділити між ветеранами. Однак ті, коли дізнались, що землі ‒ зелена зона, забрали документи.

«Коли ми запитали, де розташовані ці землі і як можна взяти викопіювання, нам не відповіли. Вже при передачі самих заяв з'ясувалось, що ділянки нам планують роздати в лісопарковій зоні», ‒ розповідає голова спілки АТО Рудного Костянтин Кузик.

Юристи ж кажуть: роздавати ліс чи під садівництво, а чи для приватних будинків, знаючи, що на його території ‒ масове поховання, сільська рада не має права. Так само, як і виготовляти детальний план території.

«Місця масових поховань вважаються об'єктом культурної спадщини, їх слід було дослідити. Знаючи, що пам'ятний знак тут встановили у 1998 року, а це вже минуло 20 років, орган місцевого самоврядування не зробив нічого, щоб забезпечити тут охорону», ‒ зазначає юристка Тетяна Монінська.

Тепер, аби захистити ліс, громаді Рудного потрібно подати звернення до сільської ради про зобов'язання дослідити територію, на якому він розташований. Відтак місцева влада повинна виготовити паспорт об'єкта культурної спадщини та акт обстеження.