57-річний львів'янин отримав два роки в'язниці за заперечення російської агресії
Апеляція відправила львів’янина на два роки до в’язниці за підтримку російської збройної агресії проти України
До теми
Львівський апеляційний суд скасував вирок 57-річному львів’янину Євгену Желізко, який по телефону другу заперечував, що Росія веде агресивну війну на території України. Замість шести місяців арешту, чоловіку збільшили покарання до двох років позбавлення волі.
Історія почалася ще в квітні 2022 року, коли Желізко по телефону висловлював свої проросійські погляди другу дитинства. Останній після повномасштабного вторгнення Росії в Україну вступив до тероборони Львова, а коли правоохоронці шукали причетних до ймовірної співпраці з ворогом, розповів про свого товариша.
Упродовж квітня свідок записав кілька телефонних розмов із Желізком, які потім передав співробітникам СБУ. У суді він розповів, що з 2014 року помітив проросійські погляди товариша, тому часто сперечався з ним.
Як зафіксували слідчі, обвинувачений називав війну в Україні «денацификациией» і «демилитаризацией», та заявляв про швидке припинення воєнних дій після її завершення. Також, Желізко неодноразово заперечував російську збройну агресію, і говорив, що Україна нібито сама себе обстрілює. Один з його висловів заперечення російської агресії: «Буча - это такой же фейк, как и все твои остальные эти...».
До того ж, обвинувачений заявляв, що довіряє виключно колишнім співробітникам КГБ, а також пропонував завдати ракетного удару по Польщі.
«...Я, например, не понимаю, почему нельзя было пару ракет запустить в Жешув, да, в польский и там накрыть С-300, а не ждать её, пока она приедет в Днепропетровск и в Днепропетровске её бахнуть. Я бы в Жешуве бахнул», — говорив Желізко.
У суді Желізко підтвердив свої вислови, але не вважає себе винним за інкримінованою йому обвинуваченнями у виправдовування збройної агресії Росії проти України за ч.1 ст. 426-2 КК України . Говорив суду, що випадково став громадянином України, оскільки його країна (Радянський Союз — ред.) розвалилась, а української нації не існує.
ZAXID.NET вдалося поговорити з підсудним Желізком після винесення вироку в суді першої інстанції. Навіть вже після отримання покарання, він продовжив відстоювати свої проросійські погляди.
«Я не бачу своєї вини в тому, що я говорив своєму товаришу. Це бувший друг, це єдина людина, з якою я розмовляв на цю тему…Я був, чесно кажучи, трохи випивший, а він мені надзвонював і питався про всякі такі провокативні питання. Ясне діло, я заводився, і говорив йому можливо шось лишнє. Я просто не бачу виправдовування (збройної агресії РФ – ред.) в тому, що я говорив…Я вважаю, що це спровокована іншими сторонніми силами, війна. Ніхто не хоче тої війни, і я тоже не хочу. Враховуючи всі ті собитія, що відбувались, я вважаю, що Росію спровокували…Я не вважаю, що я виправдовую війну…», – каже Желізко.
Також чоловік додав, що ставиться до росіян як до братського народу, навіть після повномасштабного вторгнення РФ на територію України.
Желізко: Я не голосував за самостійність України, я голосував за Радянський Союз…Я вже тоді був в такому віці, що я міг голосувати…Ми тоді в університеті спорили на цю тему, а на моїй стороні був лише я і викладач.
Журналістка: А чому ви хотіли, щоб Радянський Союз був?
Желізко: Ну так як? Це моя країна. Уявіть собі, що Львівська область захотіла би відділитися від України зараз. Ви би почали вважати її своєю країною? Радянського Союзу, як такого, вже не буде ніколи, а те, щоб об’єднання — так.
Журналістка: А як же збройна агресія Росії?
Желізко: Я думаю це вирішується, переговорами і досить легко.
Журналістка: Але ж Росія вбиває українців.
Желізко: А українці не вбивають? Цю війну підігріває Захід…
Далі чоловік буде говорити, що хоче переговорів аби не помирали люди з обох сторін, оскільки вважає росіян та українців одним народом.
Також з’ясувалося, що батько Желізка був воїном УПА, але сам чоловік вважає це неперевіреним фактом. Тітка розповідала йому, що батько мав прізвище Желізо, і разом з дідом вони були засланні в Казахстан.
12 квітня цього року Залізничний районний суд Львова засудив чоловіка до шести місяців арешту. Проте прокуратура подала апеляційну скаргу про скасування цього покарання, оскільки за такий злочин воно є надто м’яким. Прокурор просив апеляційний суд про 3 роки позбавлення волі для Желізка.
У засіданні апеляції Желізко знову не визнавав вину та не вважав, що спричинив шкоду суспільству. Запевняв, що своєму другу наговорив зайвого, бо нібито був в напруженому емоційному стані.
На суді першої інстанції Желізко був без захисника, а вже в апеляції його інтереси представляла київська адвокатка Світлана Новицька. Нагадаємо, вона є захисницею обвинуваченої в держзраді колишньої очільниці львівського осередку ОПЗЖ Інни Іваночко.
Вирок набере законної сили з дня його оголошення, а також може бути оскаржений в касації протягом трьох місяців з дня його проголошення.