5 простих рекомендацій людям, які перебувають з дітьми з аутизмом під час війни

Повномасштабне вторгнення росії, стало викликом для кожного громадянина нашої Країни. Але сьогодні, 2 квітня, у Всесвітній день поширення інформації про аутизм​ пропоную поговорити про дітей з аутизмом, для яких війна є значно складнішим випробуванням. Окрім страху від чергової сирени чи різкого звуку, невідомості того що попереду та постійного моніторингу новин дитина з аутизмом, має цілий ряд додаткових навантажень. Внизу розглянемо деяку частину. Тут варто опиратись на рекомендації фахівців, які уже мають досвід переживання військових подій разом з особами з аутизмом. Пропоную 5 простих рекомендацій, які можуть стати у нагоді, якщо поруч з вами находиться дитина з аутизмом і відбуваються бойові дії.

Основним завданням цих втручань є не допустити, щоб вплив стресу спричинив психологічну травму у дитини чи призвів до регресу навичок. Тут дуже важливо уважно спостерігати і знати, що є особливо важким для вашої дитини. Інколи, відсутність улюбленої забавки, може бути для дитини з розладом спектру аутизму (РСА) важчою обставиною, аніж, наприклад, скупчення людей у сховищі чи різкий звук вибуху. Додатковими стресорами для дитини з аутизмом буде:

1. Непередбачуваність подій у дні. Більшість осіб з аутизмом мають значну необхідність дотримуватися щоденної рутини і потребують заздалегідь готуватися до змін. Саме тому, необхідність бігти у сховище, залишати недороблену справу може стати значним випробуванням для людини з аутизмом.

Як діяти? Найкраща стратегія підготуватися заздалегідь і надати дитині з аутизмом чітке завдання. До прикладу, коли я кажу, що час рухатись у сховище – тобі необхідно взяти твою торбинку, в ній твоя улюблена іграшка і цукерка і рухатись зі мною у сховище, за це ти теж отримаєш винагороду.

2. Інший фактор стресу це багато сенсорних стимулів водночас – шум, гамір, багато людей у близькому контакті, різноманітні запахи, нові приміщення з багатьма подразниками, вимушена взаємодія з оточуючими.

Як діяти? Гіперакузія – надмірна чутливість слуху, одне з найскладніших завдань, якщо особа з аутизмом не носить шумозахисних навушників, силіконових втулок тощо, у пригоді може стати гризіння лодяника, твердих фруктів, навушники з білим шумом чи музикою, або ж наспівування улюбленої пісні разом. Основним завданням є максимально відволікти дитину на шум, який для неї є прийнятним. Якщо дитина дуже подразнюється від надлишку людей і від цього починає ставати дуже рухливою – стрибати, бігати – то слід дати змогу скинути напруження у такий спосіб, або ж можна пострибати разом з дитиною якийсь час

3. Відсутність можливості що небудь вирішувати чи обирати – це призводить до відчуття безсилля і як результат емоційної дестабілізації

Як діяти? Давати дитині змогу обирати прості речі – колір цукерки, яку сперше руку подаш – праву чи ліву тощо.

4. Відчуття безкінечності стресу який відбувається.

Як діяти? Можете спільно з дитиною спостерігати за картою зміни, розповідати віршик чи казочку, яка дитині знайома, спостерігати за таймером, що дасть дитині відчуття того, що час не зупинився.

5. І найголовніша рекомендація, дорогі батьки, за кожної можливості дбайте про себе, використовуючи метафору кисневої маски у літаку – спершу її надягає дорослий, а вже потім він має ресурс допомогти дитині. Так само в умовах стресу, дбайте про відновлення, просіть допомогу у близьких, звертайтеся за медикаментозною підтримкою до дитячого психіатра.

Яку допомогу можуть надати оточуючі:

• Спитати у дорослого, який супроводжує дитину, чи потрібна якась допомога
• Не робити зауваження дитині, для цього у неї є її батьки
• Бути тактовним до іншості людей
• Запропонувати частування для дитини через дорослого
• Допомогти дорослому,який супроводжує дитину: підбадьорити, запропонувати допомогу.

Кольором сьогоднішнього дня є блакитний, сподіваємося, що спільними зусиллями зовсім скоро саме таке блакитне, мирне небо буде над Україною і ми зможемо повернутись кожен до своєї роботи, але водночас спільної для всіх нас: побудова вільної, щасливої, багатої України.