70 років української ІТшності. Із чого почався і куди прийшов ринок

Першопрохідці

На початку 90-х українці лише почали досліджувати цю закордонну концепцію – ІТ. Але тоді ще було надто рано називати це «ринком ІТ в Україні». Українці вивчали за книжками базові мови програмування, дізнавалися, як працюють новітні розробки. Водночас вони «не пасли задніх» в історичному розвитку комп’ютерної сфери. Тож повернімося у минуле, а саме в 1951 рік.

Саме 25 грудня 1951 року в Києві з’явився… перший комп’ютер у континентальній Європі! Це проект Сергія Лебедєва, який представили у Академії наук СРСР. Новаторство українців офіційно визнали у світі. Тоді «це» назвали МЕЛМ (Мала електронна лічильна машина).

Але відтоді і до 90-х років фахівці займалися чимось віддаленим і не орієнтованим на інформаційні технології. Вони працювали над фундаментальними знаннями для майбутніх поколінь інженерів, займалися, здебільшого, прикладною математикою. Мабуть, можна вважати тогочасних спеціалістів «айтішниками» через розробку автоматизованих систем управління.

Перші ідеї і компанії на українському ринку

Саме 90-ті роки минулого століття можна назвати першою фазою розвитку ІТ в Україні. Ще до цього студенти технічних факультетів, які швидше зрозуміли, що світ йде вперед і відставати не можна, розробляли новинки, але вони створювали програми виключно для закордонних компаній. Можливо, у них було досить сміливості започатковувати стартапи, але головним стримувальним фактором було те, що України на той час ще не існувало як незалежної держави.

Перші українсько-радянські «компи». Фото: dou.ua, SoftServe

Після розпаду Радянського Союзу буквально відкрилися кордони. Щоб знайти замовника, треба було лиш покластися на удачу. SoftServe – перша команда, що віднайшла першого клієнта одразу після створення компанії. Стартапери проходили курси від Ренселерської політехніки у Львові та познайомились із одним зі спонсорів.

Лайфхак для будь-якої сфери: зав’язувати нові контакти – корисно. Хлопці заприятелювали із Уореном Бруггеманом, віце-президентом компанії General Electric (засновником у якій, до речі, був Томас Едісон). Одразу після першого виконаного українцями завдання спрацював маркетинг «із уст в уста» (англійською – Words of mouth marketing, WOM marketing), з’явились рекомендації.

Побудова індустрії

2000-ні роки стали фундаментом для сервісних компаній. Доти українці лише набували досвіду і практичних навичок, а тоді почали створювати маркетингові стратегії, засновувати фірми і монетизувати власні послуги – і відкрили для себе sales marketing (маркетингові технології просування). Працювали не суто заради ентузіазму – перші українські айтішники заробляли $60 на місяць.

Що українці позичили у іноземців?

Клієнтоорієнтованість – будь-яка комерційна компанія перш за все турбується про бажання замовника. Треба взаємодіяти таким чином, щоб клієнт бачив, що його потреби розуміють та задовольняють. Схожий принцип діє і всередині компаній: наприклад, коли людина не може впоратись з певними обов’язками, її не звільняють, а шукають для неї іншу роботу.

Англійська мова – те, що у 2021 році вважається пунктом за замовчуванням у кожного зі сфери ІТ.

On-the-job-training – курси для підвищення кваліфікації чи майстер-класи почали впроваджувати в Україні і для роботи над конкретним проєктом. Навчали і C++, Visual Basic, Delfi, Java, в тому числі і Microsoft Access, з .Net.

Спеціалізованої освіти, як-от ФІОТ (Факультет інформатики та обчислювальної техніки) в КПІ ім. Сікорського чи «Комп’ютерні науки» в Українському Католицькому університеті, у 90-ті ще не було. Вчилися з книжок. Також можна було потрапити на стажування в іноземну компанію. Потім з’явилася ІТ-школа, наприклад, Академія «ШАГ». Хоч вибір і був обмеженим, але можна було вивчити базові алгоритми, логічне мислення, попрацювати з Frontend. Заробітна плата для українців від $60 почала рости до $200, $500, $1000, а далі – $5000 і вище.

Створення іміджу ІТ-країни

Спершу існували виключно «сервісні» компанії, що обслуговували іншомовних клієнтів. Сьогодні ж ми маємо різноманіття, бо додалися ще й «продуктові». На новий рівень ІТ-ринок в Україні вийшов, коли іноземні компанії-гіганти зацікавились вітчизняними стартапами.

Уряд помітив, що це вигідно не тільки з точки зору науки, а й наповнення бюджету, та почав шукати спільну мову з молодою кров’ю комп’ютерних технологій. Можливість реєструватись фізичною особою-підприємцем відчинила двері для фрілансерів і розширила український ринок ІТ.

Перші ІТ-шні команди в Україні. Фото: з власного архіву, Soft Serve

У 2004 році створили асоціацію «ІТ Ukraine» – це важлива віха з точки зору об’єднання людей, які працюють у цій царині.

Більше уваги на галузь звернули після кризи 2008-2009 років: треба звідкись брати податки, а ІТ-компанії ростуть як на дріжджах. Українці все ж трішки скорочували бюджети, але інновації набирали стрімких обертів. Клієнтів шукали у Західній Європі, Північній Америці, Австралії. Буквально «шукали» вживу, а не онлайн: їздили на конференції за кордон, переконували співпрацювати з українцями, робили знижки. А потім понеслося:

• щороку сфера ІТ в Україні буде зростати не менше, ніж на 20%;
• на ринку країни – близько 4000 компаній, з них 1600 – сервісних;
• майже 200 000 ІТ-спеціалістів є в Україні, щодня кількість збільшується;
• сотні компаній з рейтингу Fortune 1000 співпрацюють з українцями;
• більше половини українських ІТ-фахівців живе у Києві, Львові, Харкові;
• у 2020 році динаміка експорту ІТ-послуг зросла до рекордних 5 млрд доларів, що на 20% вище за 2019 р.

2021 – The Future is here

Нині Unit.City і Lyft99 — приклади українських ІТ-центрів, що розвивають різні стартапи, організовують конференції, створюють окремі секції, залучають молодих спеціалістів – на них завжди є попит на ринку. Дехто працює на аутсорсингу – передають частину завдань стороннім виконавцям.

Global In-House Center чи R&D-центри в Україні теж існують – позичили досвід іноземців. Вони спеціалізуються на власній продукції. Результат від їхньої роботи вже є: один працівник ІТ створює 4 робочих місця в суміжних галузях, демонструє дослідження Ukrainian IT Industry: Analytical Report. Цей фактор допомагає збільшити кількість робочих місць в Україні і зменшити рівень безробітності з 9%.

No Code (програмування без коду) набувають популярності в Україні, проривні технології з використанням наявного матеріалу. Працює принцип конструктора – не завжди слід знати мову програмування, щоб створити сайт.

Статистика: dlf.ua

Не аутсорсингом єдиним – що створили українці

Розробки українських фахівців стали популярними в усьому світі і оцінені у мільйони доларів. Це, наприклад:

• Reface – цей додаток потрапив у рекомендації від Google. Онлайн-редактор досконало замінює обличчя у відео. Його створили студенти Києво-Могилянської академії Роман Могильний, Олесь Петрів, Ярослав Бойко. У грудні 2020-го стартап залучив $5,5 млн.
• Grammarly – сервіс для перевірки правопису. Застосунок оцінюють в $1 млрд. Заснували його українці Олексій Шевченко, Максим Литвин, Дмитро Лідер у Києві.
• AirSlate – стартап з автоматизації ручних процесів, управління документами з хмарного сховища. SaaS-компанія демонструє, як можливо працювати у цифровому форматі у майбутньому. У 2019 році стартап став лідером з об’єму інвестицій – спонсори вклали $30 млн.

Дія City

Правовий режим для ІТ-сфери держави анонсували в Міністерстві цифрової трансформації України у 2020 році – всі резиденти одержать змогу платити податки за спеціальною ставкою. Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації, передбачає збільшення обсягу українського ІТ-ринку вдвічі завдяки цьому проекту. Держава виступить регулятором всього ринку, участь у якому залишиться добровільною і кожен власник бізнесу зможе платити податки за старими правилами.

Вплив карантину

Робота передбачає дистанційний спосіб, проте ринок праці в сфері ІТ в Україні також відчув вплив пандемії. Вакансій стало значно менше у березні-квітні 2020 року, але у липні та серпні великі компанії знову почали активно надавати робочі місця і вийшли на докарантинний рівень за 3 місяці. Далі зарплати почали стрімко зростати – мінімум на 10%. У Львові кількість ІТ-компаній збільшилася на 7%.

Який прогноз?

Український ІТ-ринок пройшов шлях від нуля, «чорної плями» у комп’ютерних технологіях і від першопрохідців серед комп’ютерних технологій до високоперспективної території. Це однозначно тішить. У рейтингу Easy Doing Business Україна піднялася з 130-го місця до 60-го. Цей масштабний результат не впав українським спеціалістам з неба – успіху передували десятиліття досліджень, пошуку не тільки ідей, а базової інформації. Провідні ІТ-держави давно визнали українських фахівців. Понад те, Україна – в ІТ-команді тих, хто керує процесом, а не тільки стежить за старшими.