Афини проти «Буковелю»
Суспільство

Афини проти «Буковелю»

Чому гуцули проти будівництва гірськолижного мегакурорту на Закарпатті

Мар'яна Вербовська, 6 квітня1257517

На гірському масиві Свидовець, де зараз на полонинах випасають овець і збирають гриби, за кілька років має вирости розкішний туристистичний комплекс. 60 готелів, 120 ресторанів, аеродром і 200 кілометрів лижних трас стануть продовженням відомого курорту «Буковель». І хоч місцевим гуцулам пообіцяли 5 тисяч робочих місць, така перспектива повністю зруйнує місцеву природу та культуру.

Попри стереотипи про бідність регіону, за сезон села можуть заробити мільйони гривень на зборі чорниць. Саме із сезонних заробітків на грибах, ягодах та травах закарпатці, які не виїхали на заробітки, живуть протягом року. Без доступу до цих ресурсів люди не уявляють свого життя. Відтак, противники розкішного туристичного комплексу організували міжнародну ініціативну групу «Free Svydovets» і закликають підписати петицію проти будівництва, щоб захиститити гірський масив.

***

Влітку 2017 року французько-українська родина Дель Соль дізналася, що недалеко від їхнього села на Закарпатті збираються збудувати найбільший в Україні гірськолижний курорт. Сім’я вже багато років виготовляє екопродукцію: тверді сири, паштети, ковбаси. Це одне із небагатьох локальних підприємств, яке займається фермерством. Якщо доступ до місцевих ресурсів обмежиться, то і підприємству доведеться змінюватися.

«І от ми дізнаємося, що біля нас буде курорт, де хочуть одночасно приймати 28 тисяч туристів, побудувати аеродром та 60 готелів. У нас був шок, курорт-гігант може не тільки зруйнувати локальний бізнес, але й суттєво вплине на унікальну місцеву природу», - пригадує у розмові з ZAXID.NET юристка та волонтерка екологічної організації Іріс Дель Соль.

На Закарпаття француз Орест Дель Соль приїхав у 1992 році, одружився і в хустському селі Нижнє Селище організував м'ясо-молочну еко-ферму

Про плани збудувати курорт на території Свидовця вперше публічно заговорив голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль ще у липні 2016 року.

«Ми дійшли принципової згоди з власниками «Буковелю» – курорт буде продовжений на Закарпатті, - публічно сказав Москаль. - Згідно з домовленостями, в Рахівському районі (який межує з «Буковелем») буде побудовано 120 ресторанів, 33 підвісні канатні дороги, облаштовано 230 кілометрів лижних трас».

Згідно з планами, новий курорт прийматиме вдвічі більше туристів, аніж старий «Буковель»: 28 тисяч на противагу 15 тисячам на Івано-Франківщині.

Наразі на цій території ще нічого не почали будувати. Іріс пригадує, що реальні рухи на папері почалися у 2017 році, коли у Рахівському та Тячівському районах зібрали громадські слухання для затвердження детального плану території, де постане курорт.

«До нас почали звертатися люди з навколишніх сіл, просили зокрема підтримки і юридичної консультації. Більшість тут живе з того, що випасає худобу, збирає гриби та чорниці на продаж, то люди злякалися, що просто залишаться без роботи. Зароблятиме «Буковель», але не вони. Тоді ми вирішили, що треба об’єднатися», - пригадує Іріс.

Місцевий депутат села Лопухів - біля якого планують зводити курорт - Валерій Павлюк пригадує, що за день до проведення слухань щодо затвердження території, сільський голова вимкнув телефон і ігнорував усі спроби зв’язатися із ним.

«У нашому селі живе понад 3 тисячі людей, а на слухання звезли 20 жінок з амбулаторії та дитячого садка, вони усі підтримали створення курорту. Але ж ніхто не попереджав, що буде таке вирішальне голосування, це взагалі не вкладається в голові, кілька людей вирішили долю Закарпаття», - пригадує Валерій Павлюк.

Чому саме тут?

Згідно з планами інвесторів новий курорт має займати понад 1430 га. Він буде розташований за 20 км від старого «Буковелю» на гірському хребті Свидовець.

Масив має один з найвищих показників опадів у регіоні, яка потрібна і для роботи готелів, і снігових гармат

«Чому ця територія така приваблива? Чисельно приваблива. Насамперед тому, що знаходиться на одній із найбільш мальовничих частин Карпат, на ній сходяться інтереси ЗОДА, Лісової Агенції та туристичного комплексу «Буковель». У кожного з них свої інтереси. Одні будують лісову дорогу, яка надасть доступ до вирубок, інші - зможуть освоювати землі, а треті - потребують додаткових водних ресурсів. Масив не тільки має один з найвищих показників опадів у регіоні, але й формою рельєфу спроможний збирати воду. Вода потрібна і для роботи нових готелів, і для снігових пушок, також для старих комплексів Буковелю, який має проблеми із достатністю води для своїх потреб, але що після цього буде із водними ресурсами Тиси, яка є також транскордонною річкою?» - пояснює координатор з природоохоронної роботи WWF в Україні к.б.н. Богдан Проць.

На думку Богдана Проця, йдеться не стільки про будівництво гірсько-лижного курорту, а про будівництво розважальних центрів з джипінгами, спа-салонами, оскільки сезон снігу на цій території коротший, аніж на «Буковелі».

«Тотальна забудова центральної частини масиву Свидовець як об'єктами гірськолижного курорту, так й об'єктами розважальної індустрії призведе до помітної втрати водних ресурсів у басейні річки Тиса - для такої кількості відвідувачів потрібно щонайменше 12 млн. літрів води щоденно. Таке навантаження на регіон призведе до подальшого забруднення та засмічення водойм, підвищення лавинної активності, а також в рази збільшить ризик катастрофічних повеней, ерозійні та селеві явища, сума збитків від яких на Закарпатті із 1998 року для держави вже склала щонайменше 1,281 млрд гривень», — говорить ZAXID.NET координатор з природоохоронної діяльності WWF в Україні к.б.н. Богдан Проць.

Активісти вимагають оголошення цієї території об’єктом природно-заповідного фонду

Важливо, що високогірна зона Свидовецького хребта оточена лісовими масивами, приполонинні ділянки яких за експертними висновками ідентифіковані як праліси та давні ліси, які підлягають резервуванню та будуть проголошені природоохоронними об’єктами.

Окрім того, активісти вимагають оголошення цієї території об’єктом природно-заповідного фонду через розширення Карпатського біосферного заповідника, для цього має з’явитися відповідний указ Президента. Також ці території закликають включити до плану управління басейном річки Тиса як особливо цінні природні екосистеми, які не можна забудовувати взагалі.

Яку територію віддали під курорт?

За словами Софії Шутяк, адвокатки МБО «Екологія-Право-Людина», наразі місцеві мешканці, громадськість, а також суд, не бачив детальних планів територій, на яких має з’явитися майбутній курорт.

Юристка розкладає на столі у львівському офісі велику папку з документами-відписками з районних рад та обласної адміністрації. Пояснює: плани збудувати комплекс на Закарпатті від самого початку викликали багато запитань.


«Цікаво, що детальні плани території затвердили влітку 2017 року, але належного їх обговорення не відбулося, оскільки показати їх ніхто не може. Ми звернулися до районних адміністрацій Рахівського та Тячівського району з проханням показати план, натомість нам відповіли, що документи знаходяться на експертизі в облдержадміністрації, - розповідає ZAXID.NET Софія Шутяк. - А у адміністрації нас чекала іще цікавіша відповідь: плану території в них нема і вони в районів їх не просили».

Через таке приховування інформації, відсутність належної участі громадськості під час обговорення ДПТ у листопаді 2017 року активісти звернулися до суду з проханням скасувати розпорядження про затвердження детальних планів території. 10 січня 2018 суд скасував обмежень детального плану території. У відповідь на це Рахівська і Тячівська РДА подали апеляцію, яку слухатимуть 18 квітня у Львівському апеляційному суді.


Поки рішення оскаржене, документи все ще є чинними, тільки після того як апеляція винесе рішення у квітні, буде відомо чи дійсні плани території чи ні.

«Ще один цікавий момент: організація, яка виготовляла детальний план території ТЗОВ «Наша спадщина», згідно з даними реєстру Мінрегіонбуду, влітку 2017 року не мала ліцензії на цю діяльність, вона закінчилася у березні. Але громадські слухання, які проходили в липні, передбачають доопрацювання проекту. Виходить, вони вже навіть не планували це доопрацьовувати», - пояснює юристка.

Юристи також звернулися до президента з закликом припинити будівництво комплексу на Свидовці, у Адміністрація Президента МБО «Екологія-Право-Людина» зазначили, що за два місяці 2018 року до президента надійшло 1311 звернень від громадян Австрії, Швеції та Швейцарії з пропозиціями щодо захисту гірського масиву Свидовець, у 2017 році таких звернень зареєстрували понад 2000. Відтак усі документи передали Міністерству екології, яке контролює це питання.

Що кажуть інвестори?

Інформації від інвесторів небагато. Під час презентації комплексу «Свидовець» в Ужгороді 20 березня координатор цього проекту від Закарпатської ОДА Юрій Добровольський розповів, що інвестиції складатимуть 1,5 мільярда доларів, а термін будівництва 12 років.

Наразі найчіткіше описує плани майбутнього будівництва повідомлення від Закарпатської ОДА про плановану діяльність, зареєтроване у реєстрі Оцінки впливу на довкілля. Зокрема, там чітко вказано, що для будівництва доведеться зрубати 430 га лісу.

«Згідно із законом, який набрав чинності у грудні 2017 року, підприємства зобов’язані подати в Міністерство екології повідомлення про планову діяльність. Тепер підприємства зобов’язані пройти ОВД (Оцінку впливу на довкілля) до того моменту, як отримає остаточне рішення для початку своєї діяльності», - каже Софія Шутяк.

У випадку із будівництвом курорту «Свидовець», ОВД потрібне для дозволу з Держгеокадастру для зміну цільового призначення земельної ділянки і дозвіл від Мінрегіонбуду на початок будівельних робіт.

«Від моменту, коли зареєстроване подання підприємства, у громадськості є 20 днів для висловлення своїх зауважень. Після цього у міністерства є 10 додаткових днів для узагальнення інформації і підготовки своїх рекомендацій», - пояснює адвокатка.

Ініціативна група «Free Svydovets» закликає підписати петицію проти будівництва комплексу

Свої зауваження може надіслати будь-хто, адреса та телефони для звернень є у офіційному оголошенні. Міністерство збирає ці дані і передає інвестору, а він має їх врахувати або обґрунтовано відхилити.

До прикладу, зацікавлена громадськість може вимагати дослідження перебування червонокнижних кажанів на цій території і впливу курорту на їхню популяцію. Для цього знадобиться не менше одного року досліджень, що суттєво затягне отримання наступних документів для інвестора.

Конкретний приклад: наявність відпочинкового центру на Свидовці впливатиме на унікальну флору та фауну.

Представники офісу WWF пояснюють: активісти не виступають проти будівництва курорту взагалі, просто хребет Свидівця є невідповідним місцем, треба визначити ділянку, на якій не буде шкоди довкіллю

«Зокрема, це місце є критично важливим для популяції бурих ведмедів, оскільки тут проходить один із міграційних коридорів між Україною та Румунією. Звірі змінюватимуть траєкторію, або скоріше взагалі сюди не йтимуть», - припускає Богдан Проць.

Наразі активісти з групи «Free Svydovets» закликають подавати свої зауваження і підписувати петицію до президента з вимогою проти будівництва курорту-гіганта.

«Можу сказати, що нас підтримують і міжнародні організації і десятки активістів Закарпаття, тому я вірю, що в нас є всі шанси уникнути руйнування унікальних льодовикових ландшафтів», - оптимістично налаштована Іріс Дель Соль.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук