Андрій Капустін: До Євро-2012 Польща має три Львови і Варшаву

IQАліна Небельмес, 15 червня 201126410

На початку червня у приймаючих містах Євро-2012 України та Польщі побували близько 70 журналістів провідних європейських засобів масової інформації з тим, аби на власні очі побачити, як йде підготовка до футбольного чемпіонату.

Журналіст та колишній голова  «Комітету громадського контролю ЧЄ-2012» Андрій Капустін, який був у складі представників ЗМІ, погодився розповісти ZAXID.NET свої враження та колег від цього прес-туру приймаючими містами.

 

- Саму ідею з прес-туром приймаючими містами як ви сприйняли? Чи було достатньо часу на огляд?

- Організація прес-туру – це чудесна ідея, тому що так Європа (були представлені провідні європейські ЗМІ) відразу зможе дізнатися, як готується Україна та Польща. Всього ми не встигли побачити. Протягом шести днів ми оглянули 8 міст і мали 10 перельотів; було до двох перельотів у день, і, звичайно, програма була досить стиснена. Деякі міста ми змогли побачити в більшому обсязі, а деякі – в меншому. Ми мало були в Харкові, в Познані, ми фактично не були у Варшаві, недовго були в Києві. У цій ситуації найбільше пощастило Львову.

 

- Ви найдовше були у Львові?

- Так. У нас було достатньо багато часу прогулятися по Львову. Нам пощастило, що був ще останній день Alfa Jazz Fest, що теж було плюсом у враженнях про місто. Потім -достатньо тісне спілкування з керівництвом міста і відвідування об’єктів на наступний день.

Львів – звичне місто для європейського ока. І місто, і сприйняття. Тому у всіх враження були хороші.

lviv.jpg

Щодо підготовки до Євро-2012. Що цікавило іноземних колег. Цікавило, як прийме країна. Будмайданчик – штука цікава, але цікавить впевненість влади і керівництва УЄФА у виконання графіка. Великих сумнівів ні в кого не викликало (що Львів вкладеться в графік), тому що те, що ми бачили: як йде будівництво стадіону й аеропорту, – загалом вони цілком відповідають тому, що в жовтні-грудні ці два об’єкти будуть здані.

Що стосується таких речей, як прикордонні переходи, дорога Львів-Трускавець, міські дороги у Львові, то про ці речі нам доводилось вірити на слово. Нас не возили на дорожнє будівництво, на кордоні ми не були. Отже, те, що нам казали, ми сприймали на віру.

Керівництво УЄФА і директор турніру Євро-2012 в Україні Маркіян Лубківський достатньо спокійно сприймали цю інформацію. Добре зробили презентацію: загальну картину можна було намалювати. Львів виграє, як найкращий туристичний центр зі всіх міст, які я бачив в Україні. Це об’єктивно. Місто, де є дух туризму. Це дуже важливо, тому що буде 31 матч у двох країнах; окрім матчів решту часу вболівальники повинні бути чимось зайняті.

Я мав можливість прогулятися містом приватно. Нам сказали, що у Львові зараз працює понад 1,5 тис. кав’ярень, ресторанів, кнайп. Це не велике місто порівняно з Києвом, але цифра, звичайно, вражає. Мені цю цифру на прес-конференції підтвердив Олег Засадний (директор департаменту Євро-2012 Львівської міської ради, – ред.). Я думаю, що до Євро ще щось з’явиться, це відчувається по Львову.

А ще йде в хорошому розумінні «вилизування»  міста. Я бачу Львів у динаміці 20 років. Я пам’ятаю жах, який був у 1991-92 роках, коли приїжджав. Це два зовсім інші міста. Тому від Львова досить хороше враження.

Що стосується готелів... Ми жили у «Дністрі», щодо нього є питання… Припустімо, що якщо в «Дністрі» будуть жити журналісти, то чому Wi-Fi є тільки на двох поверхах, чому в номерах його немає. Оскільки другий генеральний спонсор «Укртелеком», то, думаю, це питання вони якось вирішать. Щодо інших готелів, то бачили ми ззовні «Леополіс» – там буде штаб-квартира УЄФА. Я не думаю, що примхливі представники УЄФА поселять перших осіб у поганих умовах.

У Львові ще потрібно зробити дороги, завершити стадіон та аеропорт.

 

- Наступне місто було Донецьк. Які враження?

- У Донецьку найсильніше враження отримали від стадіону, «Донбас-Арену» визнано вважають найкращим європейським стадіоном…

Але спочатку нас повезли на базу «Шахтаря» у Херсон. Це був перший шок. Тому що 40 чи 45 га зроблені для трьох складів команди з 9 ігровими полями і тренувальна база…. Європейці взагалі не могли уявити, що таке можливе в Україні. З іншого боку (це суб’єктивно), оця показова розкіш… але це справа Ахметова. У всякому разі – це вразило. Зрозуміло, що з тренувальною базою та стадіоном у Донецьку питань немає. Все вирішено. Все решта – з точністю до навпаки. Тому що перед тим, як приїхати на ту саму базу «Шатаря», нас висадили в чистому полі, де через поле (де ями, горби, байраки), не зрозуміло для чого була розстелена килимова доріжка метрів 50 в довжину, по якій нас провели до самотнього шатра. Це назвали презентацією міського проекту до ЄВРО… Там планують робити тенти на 7 тис осіб… Ця презентація – це був зразок «совка» у найгіршому вигляді. Як там можна буде поселити сім тисяч осіб? Чому люди мають туди їхати і там селитися? А це мінімально – дві розкладачки в палатці. І все це задоволення вони розцінюють у 25 євро за добу. Думаю, в європейців, звичайно, був шок, тому що в Європі немає подібних цін за такі речі, в них у наборі пропозицій: душ, вода, баскетбол. А тут душ – за окремі гроші. Це невдала ідея. Тим паче, що секретар Донецької міської ради М.Левченко зазначив, що це стандарт УЄФА, що все погоджено і т.д. Але потім журналісти розмовляли з операційним директором УЄФА Мартіном Каленом і директором турніру (Маркіяном Лубківським, - ред.), який зазначив, що це ідея місцевої влади, якщо у них вийде, як бізнес-проект – це добре, якщо ні – їм же буде рахуватися.

don.jpg

Не найкращу оцінку отримали готелі. Ми жили в готелі «Ліверпуль». Там були питання, починаючи від поселення і закінчуючи сніданком, який, м’яко кажучи, не відповідав стандартам, тому що там не враховували особливостей кожного приїжджого. Мені довелося їм довго пояснювати, що я вегетаріанець і не їм млинців з м’ясом, на що отримав відповідь, що в них ще все зачинено, і поки що привезли тільки це…

Окрім того, нам не показали міста. Прекрасна тренувальна база – це, звичайно, класно, але вона не має безпосереднього стосунку до прийому десятків тисяч вболівальників. Звичайно, хотілося подивитися, як все буде в самому місті. Донецьк ніколи не був туристичним об’єктом, туристичним містом… У них немає традиції. І розповідати  журналістам про те, що за 100 км є Азовське море (біля Маріуполя), чи за 70 км є Святогорська Лавра… це цікаво, але фактично немає ніякого стосунку до безпосереднього проведення часу… Ну, подивилися ми на пам’ятник Солов’яненку і Бубці, а далі що?.. Хоч я не сумніваюся, що в місті є що презентувати, якісь кафе, клуби…

Ми запитали віце-мера Донецька, якими фішками братиме Донецьк. Фішки Львова були зрозумілі: А.Садовий (міський голова Львова) нам все пояснив, він сам з нами пройшов містом, вечеряв з нами. Тут же віце-мер «совєцького гарту», закований в костюм і галстук, читав із папірців. Це було нудно, понуро, те ж саме перекладав синхронно перекладач і те ж саме було титрами на екрані. Неприємне враження це викликало.

У новий термінал ще не заводили, але видно, що там йде робота. От так вистрілив Донецьк.

 

- А які там дороги?

- Нас возили містом при 30 градусах з поламаним кондиціонером – це виглядало погано. За кондиціонер вони перепросили...

Ще пригадалось, коли ми прилетіли чартерним рейсом, то вони ж знали, хто ми, що за група… Навіщо нам потрібно було переважувати багаж, якого практично й не було, навіщо було влаштовувати «шмон», хоча наш рейс не мав ніякого стосунку до українських авіаліній (це був орендований борт шведської авіакомпанії). Це також залишило певний осад. Отака гостинність…

 

- Як же Харків зустрів?

- Харків приємно розбавив деяке пригнічене враження від Донецька. Ми там пробули п’ять годин. Приїзд можна розбити на дві частини – прийом в мерії з офіційною сухою короткою презентацією, яку зробив Г. Кернес (міський голова Харкова, – ред.): стандартний набір картинок, тексту і т.д. Все було ок. Другу частину провів О.Ярославський (координатор підготовки Харкова до Євро-2012, - ред.). Він усіх здивував: єдиний із представників приймаючих міст говорив по-англійськи. Це вразило. Друге, що вразило, об’єми і масштаби його власних вкладень в об’єкти – від аеропорту до готелів.

Стадіон, функціонуючий перший термінал аеропорту, хороша база, не помпезна, як в «Шахтаря», але база «Металіста» – це п’ять полів. Це теж серйозно, вона ще розширюється, будується. Харківську базу можна задіювати під розміщення найбільших команд, з великою кількістю супровідників, журналістів і т.д.

xark.jpg

Дороги в Харкові роблять – це видно. Поки що це погано для харків’ян, розширяють проспект Гагаріна до шести смуг, нею везтимуть гостей із аеропорту. Прихорошують центр. Єдине, що ми не змогли оцінити, - як провести у Харкові дозвілля. Ми не бачили готелів, крім того, який будує Ярославський, готель законтрактовано під штаб-квартиру УЄФА.

Опісля ми перебралися у місто-герой Київ.

 

- Що доброго робиться у Києві?

- Стадіон робиться. Він буде збудований – тут немає сумнівів. Німці затримали доставку комплектуючих для перекриття. Його відкриють не на День незалежності, пізніш.

У Києві є на що подивитися. З туристичної сторони проблем немає. Мегаполіс. Місто видне.

nsk.jpg

Надмірна широкомасштабна прес-конференція, куди приїхали багато українських журналістів трохи видозмінила спілкування з представниками влади щодо Євро... На мій погляд, ця частина була зібгана: не було можливості переговорити, як у Львові чи в Харкові, з відповідальними особами. Причина могла бути у тому, що прилетів генеральний секретар УЄФА Джанні Інфантіно, був також Б.Колесніков, Г.Суркіс. Була офіційна презентація року до Євро.

Термінал F приємно вразив. Сучасний. Гарно працює.

 

- Після чого ви поїхали у Варшаву.

- У Варшаві почали зі стадіону. Там є проблема з входами, які зробили, але їх потрібно переробити. Це викликає певні питання. Але більше у польських журналістів: влада мала не вдарити обличчям в болото… А гучна заява від представника будівельної компанії про те, що Варшава може взагалі забрати фінал в Києва… Це видавання бажаного за дійсне. Тезу спростував Інфантіно. Він сказав, що до Києва ніяких питань немає, там все буде у нормі.

wars-stadion.jpg

У Варшаві був такий же офіціоз, як у Києві, в знаменитому Палаці культури і науки. Сюди також приїхало багато польських журналістів, мер, Інфантіно, президент федерації футболу Польщі та ін. Варшава промайнула непомітно. Столиця є столиця, що Київ, що Варшава.

 

- На черзі був Вроцлав.

- У Вроцлаві було цікаво. Ми були у новому терміналі аеропорту стандартної конфігурації. Опісля нас повезли по великому шматку нової дороги, вартість якої 125-130 млн євро – це ґрант Євросоюзу. Стадіон взагалі схожий на львівський, але менш готовий, тому що у Львові вже місцями починають встановлювати крісла, а у Вроцлаві ще ні. Польські колеги також розповіли, що стадіон мав свої проблеми.

Тут же була стандартна міська презентація. А от увечері нам показали, чим Вроцлав може здивувати, зачепити гостей. Місто влаштувало свято, приурочене року до Євро. Дійство вражало: вони зробили серйозне шоу з артистами, номерами, з ефектним вертольотом, який з’явився з темноти… У мене виникло двояке відчуття: з одного боку, все дуже добре і гарно, а з іншого, як то кажуть, було за державу образливо, маю на увазі за Україну, тому що ті номери, які показували у Вроцлаві, це бліда тінь того, що робить та ж О.Марченко на  «Україна має талант»… Якщо Україна зможе цей потенціал задіяти, то ми всіх заткнемо за пояс.

wroclaw.jpg

У Польщі загальний стан доріг не до порівняння з нашими. Хоча теж мають свої нюанси, трасу А2, яку вони планували, Познань-Лейпціг, по-моєму, що мала з’єднувати Польщу та Німеччину – не буде. Але й окрім цього вони мають достатньо велику кількість хороших доріг.

У Вроцлаві ми жили в  мережевому «Редісоні», у Гданську - в «Хілтоні» – це п’ятизіркові готелі. Мені тихенько сказали, що під  час прес-туру в Україні теж намагалися купити п’ятизіркові номери, але ціни, які виставили наші готельєри, виявилися непідйомні. На це також потрібно звертати увагу. «Хілтон» і «Редісон» – це мережі світового рівня з відповідним рівнем, до них немає жодних питань.

 

- Із Вроцлава ви поїхали у Познань.

- Ненадовго. Там єдиний працюючий стадіон. Він не викликає ніяких «ах» і «ох». Стадіон харківський ліпший. Це об’єктивно, але не тому, що я граю супер-патріота. Там достатньо велика кількість недоробок. Тут і в Харкові міняли газон. Ярославський «виписав» найкращу нідерландську фірму, яка стелила газони у Йоханесбурзі на чемпіонаті світу, на Уемблі. Вони роблять газони, включаючи клімат і особливості стадіону. У Познані не вимощене обрамлення, там просто кам’янистий ґрунт. Стадіон - провінційненький. Але на сьогодні це єдиний працюючий стадіон на тлі того, що Варшава відстає, Вроцлав також відстає…

poznan1.jpg

Далі ми прогулялися по місту. Туристична складова не викликає ніяких сумнівів. Дороги нормальні.

 

- Потім ви відвідали Гданськ.

- Дорогою до аеропорту в Гданську ми потрапили у дуже великий корок. Там відбувається реконструкція траси. На корок всі звернули увагу, оскільки дуже довго тягнулися. У прекрасному залі палацу ХV століття мер зробив дуже довгу презентацію, з якої ми зробили висновок, що тут не все добре.

Стадіон мали вже відкрити. Але ще працюють із внутрішніми роботами. Тут мав відбутися матч Україна–Франція, але його перенесли. Стадіон справляє гарне враження. Він схожий на літаючу тарілку. Ті, хто був на чемпіонаті в Південній Африці, сказали, що він схожий на Йоханесбурзький стадіон. Внутрішнє оформлення хороше, зокрема, вдале поєднання газону і зелених крісел. Відмінне враження.

gdansk2.jpg

Щодо розваг у Гданську, то знову ж таки  - питань немає.

Мені прийшло в голову, що Польща має три Львови і Варшаву, якщо брати такі оцінки, а Україна має Київ і Львів, тому що Харків, а особливо Донецьк, програють дуже сильно. Ще на секунду повертаюся у Донецьк…. Там правильно поставили запитання, на яке не отримали відповіді: «Ви хочете розмістити 7 тисяч осіб в полі. У Донецьку буде проходити чвертьфінал і півфінал. Чим ці люди будуть там займатися?» Відповіді не було. Сказали тільки, що є Парк кований фігур. Клас! (іронічно).

У Гданську з цим все гаразд, місто з правильно створеною туристичною структурою. Все дуже зрозуміло. Є туристична привабливість об’єктів.

 

- Чи мали іноземні гості якесь упереджене ставлення щодо українських міст?

- Взагалі не було. Як змогла влада міста себе презентувати, таке враження вони й отримали. Будь-який мандрівник, що з’являється в новому місті, оцінює місто своїм поглядом, коли з’являється господар міста, то він враження або посилює, або змінює, переформатовує. Погано представили місто – це провинна господарів. Якщо чогось не пояснили – значить потрібно було пояснити. Ставлення було трохи нещире, другопланове.

 

- Яка загальна готовність міст Польщі та України, можна їх порівняти?

- Це найскладніше запитання, яке ми намагалися самі собі задати і на нього ж відповісти. Якщо брати базові вимоги УЄФА у проведенні подібного турніру, то по готовності аеропорту та стадіону – Україна попереду, щодо доріг, готелів, сервісу, туризму – випереджає Польща.

Український сервіс вимагає кращого, починаючи від навчання міліціонерів англійській мові і закінчуючи нормальною підготовкою офіціантів… Україна, на жаль, втратила багато часу, тому що серйозна підготовка до Євро почалася в березні минулого року. А два роки просто вилетіли в трубу.

Єдине, що я можу сказати, це те, що є, з одного боку, ну просто скажене бажання  влади Києва все це провести на достойному рівні, але є, м’яко кажучи, легке нерозуміння деяких нюансів у містах, передусім  на Сході: не можуть люди до кінця уявити розмах цієї події, яка очікує Україна через 360 днів…

 

- Ви проводили анкетування серед іноземних журналістів щодо їхніх вражень про українські міста. Які результати?

Львів отримав тверду п’ятірку, «Донбас-Арена» – отримав тверду п’ятірку, тобто Львів отримав п’ятірку як місто, а «Донбас-Арена» – як стадіон. В опитуванні взяли участь 26 журналістів.

 

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук