«Локальний скандал, що дійшов до дипломатичного рівня»

З чого все починалося

2016-2017 роки для Львова обернулися великою кризою у сфері поводження з твердими побутовими відходами. У медіа ці події фігурують під назвою «Сміттєва блокада». Спершу – пожежа та закриття Грибовицького сміттєзвалища, тоді – накопичення сміття у місті. Інші населені пункти відмовлялися приймати львівські відходи, а мер Андрій Садовий звинувачував центральну владу у політичній блокаді та блокуванні вивезення сміття. Криза стала каталізатором пошуку ефективних рішень. Але перетворилася на багаторічну епопею, що триває і досі.

Ідея з’явилася у 2018 році. Це має бути перший в Україні сучасний сміттєпереробний комплекс із європейською технологією механіко-біологічної переробки 250 тис. тонн відходів на рік. На нього у 2019 році Львів отримав від Європейського банку реконструкції та розвитку кредит, грант безповоротної допомоги від екологічних фондів. Місто теж внесло свою частку. Того ж року Міністерство екології та природних ресурсів України оприлюднило висновок з оцінки впливу сміттєпереробного заводу на довкілля. Вердикт: майбутній комплекс не шкодитиме, тож будівництво можна сміливо починати.

Проєкт викликав побоювання у місцевих мешканців. Подекуди політичний «накрут» став настільки сильним, що перетворився на протести й судову тяганину. Тож у ЛКП «Зелене місто» почали возити львівʼян та журналістів до сусідніх країн, щоб подивитися, як схожі технології діють, наприклад, у Польщі. Далі – бюрократична тяганина й тендери, які зайняли трохи більше часу, ніж планувалося до того. Проєкт міжнародний, тож і уваги до нього більше.

Упродовж 2020-2021 років тривали необхідні підготовчі роботи на земельній ділянці. У жовтні 2020 року ЄБРР погодив генерального підрядника – нідерландсько-литовський консорціум. Але згодом компанія Control Process подала скаргу на таке рішення. Банк його змушений був змінити. Тож переможцем тендеру офіційно стала польська компанія Control Process S. A. Того ж року іноземне підприємство почало будівництво заводу у Львові.

Попри початок повномасштабного вторгнення, будівництво, хоч і з «посуненими» дедлайнами, та все ж тривало. Загострилася ситуація пізніше, кажуть в ЛКП «Зелене місто».

«Це, напевно, такий підхід до бізнесу. Ми спостерігаємо факт того, що окрім нас, ще є по Польщі випадки. За останні три роки зафіксовано більше семи випадків, в яких підрядник заходить на майданчик і потім через штрафні санкції, через затягування процесу, через різні юридичні інструменти затягує час і намагається витягнути компенсаційні ресурси від замовника», – зазначив директор ЛКП «Зелене місто» Олександр Єгоров.

Щоб почати працювати над проєктом, полякам потрібна була наявність банківської гарантії від майбутнього підрядника – 10% від суми контракту, що триватиме увесь час будівництва і ще рік після його завершення. У випадку заводу – це понад три з половиною млн євро. Тобто компанія має гарантувати: якщо порушить договір, банк замість підрядника сплатить замовнику 10% суми контракту.

«9 вересня 2024 року минав черговий термін дії попередньої гарантії, яка була надана підрядником від ING Bank Slaski. 6 вересня Control Process S. A. надіслав нову гарантію, однак при розгляді документа виявилось, що текст гарантії змінено – підрядник обумовив виплату гарантійної суми рішенням окремої комісії (чого не було в умовах тендеру), а також скоротив термін дії гарантії до 2 грудня 2024 року», – йдеться в статті ZAXID.NET «Що не так із польським підрядником заводу ТПВ у Львові».

Тож у вересні 2024 року будівництво призупинили. Мерія звинуватила польську компанію-підрядника Control Process S. A. в порушенні істотних умов договору будівництва.

«Ми скористалися своїм правом блокування банківської гарантії, витребуванням її. І результатом цього стало підписання дев’ятої угоди, згідно з якою ми мали закінчити будівництво до червня 2025 року. Всі пусконалогоджувані роботи з обладнанням і повністю з готовим комплексом мали виконати до 30 серпня 2025 року. До 4 жовтня мали вже запустити і розрізати стрічку на новому заводі. Підрядник в перші дні після підписання цієї угоди перед всіма вибачався: перед депутатськими комісіями, перед тимчасовою комісією, перед депутатським корпусом, перед міським головою. Тобто, вони сюди запрошували велику кількість представників, польських представництв, яким вони теж обіцяли, що терміни будуть дотримані. На жаль, ще в грудні 2024 року, після підписання угоди, вони почали блокувати свої терміни далі, розтягувати і робити так, як заманеться їм», – розповів директор ЛКП «Зелене місто» Олександр Єгоров.

«Якось по-людськи ми пробували знайти компроміс. Вони до мене приходили, плакалися, били поклони, вибачалися перед громадою, що вони щось не врахували…А потім, коли їх пробачили, вони зайняли ще більш таку незрілу позицію. На сьогодні я маю дуже великий жаль, я не знаю, чи колеги розуміють, але вони під сумнів ставлять взагалі амбіції польського бізнесу долучатися до великих інфраструктурних проєктів в Україні. Тому що всі будуть питати: а як ця компанія, яка за міські бюджетні кошти будує завод», – додав міський голова Львова Андрій Садовий.

Що не так із підрядником

На початку будівництва підрядник заявляв, що схожий проєкт заводу вже втілив у польському місті Ольштин. А у Львові для компанії – перший такий комплексний проєкт в Україні. Чи обернеться він успіхом зараз – питання риторичне, однак є й песимістичні висновки від колишніх замовників.

Негативними відгуками про Control Process S. A. діляться самі поляки. На початку серпня 2024 року місто Стараховіце розірвало із компанією контракт на будівництво установки з рекуперації енергії. Проєкт спрямований на зменшення залежності від викопного палива, а це знижує викиди шкідливих речовин в атмосферу та стабілізує ціни на опалення для мешканців. Контракт розпочали влітку 2021 року, за три роки публічно розповіли про проблеми з Control Process S. A. Генеральний директор теплової енергетичної станції у Стараховіце Марцін Почеч заявляв, що співпраця з Control Process була проблематичною.

Інвестор вказував на низку недоліків, затримок та помилок у реалізації проєкту:

• втрата початкового дозволу на будівництво була спричинена помилками в проєкті, підготовленому компанією Control Process;
• Control Process – компанія, як вона сама зазначає, зі своєю 30-річною історією, «забула» про отримання необхідних правових рішень та звітів у процесі будівництва;
• було виявлено заборгованість перед субпідрядниками за Control Process на суму понад чотири млн злотих, що загрожувало втратою ключових технологій;
• не було своєчасно надано продовження повних, договірно дотриманих гарантій належного забезпечення контракту.

За словами гендиректора підприємства, розірвання контракту з Control Process фактично пришвидшило реалізацію ключової інвестиції для станції.

Польські журналісти також повідомляли про складні тендери в Коло, Яроцині та Ловічі. «Control Process» нібито вимагала мільйони від місцевих органів влади за невиконані тендери. А місцеві органи влади підрахували збитки на сотні мільйонів. У Цєльчі, поблизу Яроцина у Великопольському воєводстві, будували інноваційний об'єкт з відновлення фосфору зі стічних вод. Однак, проєкт зіткнувся з труднощами: ЗМІ повідомили, що компанія Control Process нібито намагалася обдурити тамтешню владу.

«Проєкт міг би бути завершений раніше, якби не невдача першого підрядника...Це була краківська компанія Control Process, яка взялася за це завдання…Однак масштаб виявлених порушень вказує на те, що Control Process міг обдурити інвестора, щоб отримати замовлення. Важливо, що Control Process не виконав більше подібних замовлень, і в кожному з них повторювалася та сама схема операцій», – йдеться в повідомленні ЗМІ.

ЗМІ повідомляли про кримінальне провадження щодо шахрайства у сфері державних закупівель. Компанія Control Process, за повідомленнями медіа, шукала привід відмовитися від будівельного проєкту з вини клієнта.

«Реалізацію двох інших проєктів у ґмінах Коло і Ловіч Control Process теж припинив. Водоканал з Яроціна відсудив у Control Process 6,5 млн злотих, а водоканал ґміни Коло – 15 млн злотих. Журналісти пишуть, що ризик, який несе Control Process, мінімальний, оскільки всі спори стосуються товариств з обмеженою відповідальністю із невеличким статутним капіталом. Окрім цього, ці фірми не мають жодних власних ресурсів. Колишній директор водоканалу в Яроцині Ремігіуш Новоєвський каже, що схема роботи Control Process полягає у тому, щоб отримати якомога більше грошей від замовника і відтермінувати виконання контракту на невизначений термін», – йдеться в статті ZAXID.NET «Що не так із польським підрядником заводу ТПВ у Львові».

Іноземний підрядник з такою репутацією заходить до України, отримує амбітний проєкт сміттєпереробного заводу й намагається розширювати свою діяльність.

«По підряднику є декілька проваджень. Деякі провадження є відкриті ще з періоду початку будівельних робіт. Тобто ми там, по суті, є просто як підприємство, як свідки робіт, пов'язаних з проєктно-кошторисною документацією. За останній рік є відкрите провадження по пожежі, яка сталася восени минулого року. Провадження є зареєстровано, ми теж максимально надали всі відповідні документи, оскільки там були порушені всі правила пожежної безпеки і на цей момент охорона праці була повністю порушена», – розповів Олександр Єгоров.

Ця історія дійшла навіть до вищих посадових осіб Польщі. Але результату немає і досі.

«Ми зверталися до премʼєр-міністра Польщі від депутатів міської ради, на відповідь була відповідна реакція, була зустріч з його представником, який включався на розмови, посольство включалося, консул включався, тобто польська влада була задіяна. Для них важливо, щоб цей контракт відбувся. Але так виглядає, що вони не дали відповідних меседжів польській компанії, і польська компанія робить речі, які входять в суперечність з контрактом і з українським законодавством», – сказав Андрій Садовий.

Тепер підрядник, попри невиконання своїх зобовʼязань, намагається заходити на інші обʼєкти в Україні. І, ймовірно, робить це з порушеннями.

«Нам відомо, що підрядник зараз перебуває в тендерній процедурі і в оголошенні цінової пропозиції по місту Хмельницький. Нам неприємно, що такий підрядник може з'явитися на теренах України. В вересні 2024 року, коли ми мали необхідність зривати банківську гарантію, вже тоді відбувалася тендерна процедура. Попереднє керівництво видавало лист про позитивний досвід з цією компанією. Наша команда його відкликала повністю. І цей лист є відкликаний як позитивний відгук для будь-якого тендеру в Україні для компанії Control Process. Ми про це повідомили нещодавно банк ЄБРР. І сподіваємося, що такі компанії не будуть псувати імідж польського бізнесу в Україні, – розповів директор ЛКП «Зелене місто» Олександр Єгоров.

«Вони хочуть заходити в місто Хмельницький, і влада Хмельницького прекрасно моніторить всю ту ситуацію, яка є в нас у Львові. Кому потрібні проблеми? Якщо би ми мали натяк, що нас можуть чекати такі проблеми з компанією, ми били би в набат на етапі проведення тендерних процедур, тому що ці тендерні процедури проводилися під керівництвом Європейського банку, – додав мер Львова.

На час виходу матеріалу Хмельницька міськрада не відповіла на запит журналістів про ймовірну співпрацю з польським підрядником чи його участь у міських тендерах.

У підрядника – кілька причин одразу, чому завод досі не звели, хоч роботи мали завершити ще у жовтні 2025 року.

«Відключення електроенергії тричі на день протягом останніх кількох місяців: 6 годин, п’ять годин, сім годин. Це порушує роботу не лише тут. Це порушує постачання виробників. Деякі наші виробники на сході, в Тернополі та за його межами, плюс бомбардування, тому вони не завжди можуть працювати, їхні постачальники. До прикладу, сендвіч-панель. Щоб зробити таку, це має бути пофарбований листовий метал. Ті, хто виготовляє сендвічі, повинні купувати цей листовий метал у інших виробників. У них також відключення електроенергії. У них бомбардування, зупинки роботи. Компанію, яка нам постачає, кілька місяців тому розбомбили...То як це можна зробити? Це як виробництво матеріалів у воєнний час. І щоб закінчити, ми повинні отримати ці матеріали. А вони повинні отримати постачання», – представник підрядної організації Марек Хроль.

Отож, Control Process пояснив затримку в будівництві повітряними тривогами. Тож місто офіційно звернулося до надзвичайників.

«Ми можемо реагувати на це лише з посмішкою, тому що ми дали запит на управління надзвичайних ситуацій і з’ясували, що за перед'явлений період сумарно тривог було лише два дні. Відповідно, ми відфіксували цей факт тим, що це знову маніпуляція і, по суті, шахрайська дія, і це є неправдива участь в контракті. Відповідно, ми не беремо цього до уваги і точно не будемо це розглядати», – сказав Олександр Єгоров.

Окрім того, на об’єкті є укриття, яким підрядник так і не користався.

«Бувають такі, знаєте, абсурдні ситуації, коли нам представник забудовника говорить “все, я вже ставлю ворота”, вони вже там стоять – ми приїжджаємо, а їх нема. І такі моменти, вони нас, знаєте, обурюють, бо ми насправді дуже обмежені цим контрактом, який підписаний був містом, і, відповідно, розірвати цей контракт – це дуже непроста історія, вона не відбудеться за один день і навіть за один рік, на жаль. Це важкі судові процеси, які стримують від радикальних рішень, бо хотілося б усе-таки, щоб обʼєкт був добудований. Але мені зараз дуже очевидно, що цей забудовник добудує обʼєкт через рік чи через два. Бо ті гарантії від нього, які ми чуємо, розходяться з тим, що ми бачимо, на жаль, – зазначила голова комісії фінансів та планування бюджету Львівської міської ради Наталія Шелестак.

«Активізм» навколо

У цій непростій, але важливій історії є ще одна особа, яка заслуговує уваги. Це активіст Ігор Гец. Він проживає у Києві і повсякчас ініціює кримінальні провадження в судах проти львівського сміттєпереробного заводу «як незалежний незацікавлений громадянин».

Однак у провадженнях вказує інформацію, яка мала б залишатися конфіденційною. Ймовірно, Ігор Гец отримує її саме від підрядника. Хоч у Control Process S.A. стверджують, що до січня 2026 року не були знайомі з цим громадянином. У «Зеленому місті» вважають, що незацікавлений громадянин насправді має певну зацікавленість.

Ігор Гец бив у набат закордонних інстанцій, звинувачуючи львівську владу у вигаданих порушеннях. Наприклад, у листі до премʼєра Польщі Туска він заявив, нібито «польська компанія Control Process S.A. стала жертвою «майстерно» організованої Львівським мером системної протиправної діяльності».

А в листі до ЄБРР взагалі заявив про «незаконність поділу заводу на три черги будівництва», хоч і не пояснив сповна, чому це його, як «громадянина» обурює більше, ніж прострочені терміни від підрядника.

Щоб, за словами підрядника, усунути недоліки, компанія Control Process запросила на об’єкт представників Національної спілки архітекторів України. Нібито вони мали допомогти польській стороні швидше завершити будівництво. Але як саме архітектори повинні допомогти завершити об’єкт – невідомо.

«Вони проблем цих не викладали. Вони просто запросили. Так склалося, що я раніше почав займатися цим заводом, як фізична особа, а вже потім поляки запросили сюди Національну спілку архітекторів України. Я не хотів приймати участь у делегації від Нацспілки архітекторів, але голова сказав, що без мене ніяк», – сказав під час візиту на об’єкт Ігор Гец.

Попри це, Ігор Гец також вимагав скасувати рішення виконкому, яким було затверджено документацію на три черги проєкту сміттєпереробного заводу. Також звинувачував Андрія Садового у бездіяльності.

Тим часом Львівський окружний адміністративний суд не виявив жодних порушень у рішеннях виконавчого комітету мерії щодо затвердження проєктно-кошторисної документації для будівництва сміттєпереробного комплексу. Хоч Ігор Гец і звинувачував мера Андрія Садового у бездіяльності, суд встановив, що виконавчий комітет діяв у межах закону, а вся проєктна документація була затверджена належним чином.

Тож так званий активіст пішов далі, і всередині лютого повідомив депутатів міськради, що звернувся до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Знову ж таки, використавши в заяві конфіденційні дані, стверджують у мерії.

Ось так Ігор Гец пояснює своє володіння конфіденційними даними.

«Я вкрав цю документацію. Також до мене дійшла інформація з наради з ЄБРР, що ви будете подавати в правоохоронні органи на мене заяву, що я вкрав документацію. Я чекаю на виклик в правоохоронні органи», – сказав Ігор Гец, перебуваючи на об’єкті, під час спілкування із директором ЛКП «Зелене місто».

Свої претензії, що створює судовою тяганиною, пояснювати публічно пан Гец відмовляється. Натомість вимагає особистої аудієнції з правоохоронцями, міськрадою та депутатами, хоч така зустріч – спонтанно, але відбулася.

«На всі питання громади, депутатів, міського голови, заступника міського голови, я готовий відповісти, окремо прийти з документами, запрошуйте мене. Де я вкрав проєктні документи? Як замовлялася експертиза? Які мої права порушені? І так далі. Я готовий окремо прийти і відповісти з демонстрацією всіх підтверджуючих документів», – сказав Ігор Гец.

Ці численні листи, ініціювання кримінальних проваджень і залучення третіх осіб виглядають як затягування великого та важливого для міста проєкту.

«Цей громадянин точно діє в інтересах підрядника. Він володіє, на превеликий жаль, всією конфіденційною інформацією по контракту, що є теж забороненою практикою. Він володіє і фіксував факт того, що він володіє всією проектно-кошторисною документацією, яку на сьогоднішній момент підрядник нам до сих пір не передав. І він, по суті, в інтересах Control Process намагається оскаржити всі рішення Львівської міської ради, виконавчого комітету, обласної військової адміністрації, які стосуються погодження проєктно-кошторисної документації», – зазначив директор ЛКП «Зелене місто» Олександр Єгоров.

Ситуація зараз

Зрештою, судова тяганина з підрядником – не новина для Львівської міської ради.

«Ми маємо декілька кейсів, ми маємо участь в арбітражному суді. Це комерційний арбітражний суд при торгово-промисловій палаті України. Ми будемо мати в найближчі місяці заслуховування справи по суті. Наша команда працює над всіма позивними вимогами підрядника, який, на нашу думку, незаконно провів доарбітражні спори у вигляді так званого ДАБу і відповідно ми будемо ці всі опції оскаржувати в суді. Також ми ведемо певні стратегії, про які ми сьогодні не можемо говорити, вони стосуються примушення до виконання самого контракту і так само до стягнення всіх штрафних санкцій підрядника», – розповів Олександр Єгоров.

Станом на сьогодні підрядник отримав 29 млн євро. Ще орієнтовно 11 млн залишається. Тим часом у ЄБРР не надто активно реагують на такі порушення.

«Ми би хотіли від цієї установи більших активностей. Адже ми є їхніми клієнтами, на відміну від того, що підрядник є виконавцем робіт, і тим, хто отримав можливість заробити гроші. Ми відстоюємо позицію міста, адже нам ніхто ті гроші не подарував, нам ці гроші позичили, ми їх маємо віддавати. Відповідно, ми намагаємося завжди конструктивно ввести бесіду з Банком реконструкції та розвитку стосовно того, щоб наші інтереси були враховані в повному обсязі», – наголосив Олександ Єгоров.

Ще раз: завод мав бути зведений у жовтні 2025. Це ключова дата, зафіксована в контракті. Лютий 2026 рокузавершився. Але завод усе ще не став екологічним рішенням для міста, що так сильно його потребує.

«Я дуже часто сюди приїжджаю і жодного разу не бачила тут активної будови. І кожного разу, коли я пану Кшиштофу ставлю питання: “а де люди?”, він каже:”а це сьогодні їх не було”! Якось так виходить, що кожного разу, коли ми сюди приїжджаємо, їх чомусь нема. Тобто їх п’ять-десять людей ходять. Обʼєктивно – я тут якихось серйозних робіт не спостерігала вже, напевне, з рік», – сказала голова комісії фінансів та планування бюджету Львівської міської ради Наталія Шелестак.

Зараз, повідомляють у мерії, вже надіслали повідомлення до банку-гарантера про вимогу стягнути 3,6 млн євро гарантії.

«Ми точно його добудуємо. Ми сподіваємося, що це буде дуже скоро. І ми сподіваємося, що максимально швидко компанія «Контропроцес» оплатить ці штрафні санкції, і ми зробимо його набагато якісніше, ніж має бути навіть в проєкті», – розповів Олександр Єгоров.

«Ми зобовʼязані показати приклад для всіх українських громад. І ми це зробимо, як би нам це складно не було. Штрафні санкції рахуються кожного дня. Тобто ми не дамо втратити жодної гривні з місцевого бюджету», – додав Андрій Садовий.

Коли все ж таки відбудеться урочисте перерізання стрічки? І що важливіше: коли львівʼяни нарешті отримають реалізований сміттєпереробний, який сприятиме екології міста – поки незрозуміло.

Одне відомо точно: підрядник майже на півроку прострочив проєкт, який мав стати прикладом для інших громад, стимулом для наступних міжнародних інвестицій і частиною репутації для польської компанії. Відтак і для подальшої співпраці двох країн.