У вівторок, 19 квітня, президент США провів відеоконференцію із лідерами держав-союзників щодо подальшої збройної допомоги Україні і накладення санкцій на Росію. Журналіст Politico Europe Девід Херсценхорн у своєму матеріалі проаналізував результат цієї зустрічі.
ZAXID.NET переклав цю статтю на українську. Якщо коротко: додаткова допомога буде, але може виявитися запізнілою.
***
До відеоконференції у вівторок, крім президента США Джо Байдена, приєдналися прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо, президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц, прем'єр-міністр Італії Маріо Драгі, прем'єр-міністр Японії Кісіда Фуміо, президент Польщі Анджей Дуда, президент Румунії Клаус Йоганніс і прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, а також президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, президент Європейської ради Шарль Мішель і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
Західні союзники пообіцяли Україні більше практично всіх видів допомоги, але немає впевненості, що це допоможе зупинити жорстокий військовий напад Росії на схід України та відвернути нові звірства, які може скоїти російська армія. Обіцянки про додаткову допомогу на конференції були переважно декламацією того, що було обіцяно Україні раніше, лише з нечіткими пропозиціями щодо нової допомоги. Це підвищує ризик того, що українським силам не вистачатиме боєприпасів та зброї в потенційно вирішальний момент війни.
Росія в понеділок ввечері розпочала жорстоке бомбардування, завдаючи ударів по всій території України, одночасно розпочавши новий етап війни на Донбасі. Президент України Володимир Зеленський та інші офіційні особи благали Захід про надання більше зброї та боєприпасів, наголошуючи, що Збройні сили України не мають наміру віддавати свої території.
Один високопоставлений чиновник ЄС сказав Politico, що для лідерів було важливо сконтактуватись, але визнав, що ця відеоконференція «не має реального результату». Натомість, сказав чиновник, світові лідери проінформували про допомогу, яку надають окремі країни, та обговорили теоретичні плани щодо гарантій безпеки України та майбутнє відновлення країни.
Тим часом запеклі бої, які вже тривають на сході України, можуть визначити долю країни. «Те, що відбувається на сході, може мати катастрофічний вплив на всю ситуацію в Україні», – сказав високопосадовець.
Після цієї онлайн-конференції Байдену поставили питання, чи буде він відправляти більше артилерії в Україну, і він відповів просто:«Так». Пізніше речниця Білого дому Джен Псакі додала: «Так, президент Байден та лідери, які брали участь у розмові сьогодні вранці, говорили про надання Україні додаткових боєприпасів та допомоги в безпеці».
Раніше Білий дім оголосив про додаткову військову допомогу в розмірі 800 млн доларів, яка, як стверджують високопоставлені чиновники Пентагону, почала надходити в понеділок, а найближчими днями відбудуться ще сім таких поставок. Незрозуміло, чи відповідь «так» Байдена означає ще якусь додаткову допомогу, окрім тої, що була анонсована раніше.
Тим часом канцлер Німеччини Олаф Шольц у вівторок зробив нечітку заяву, що Берлін готовий допомогти східноєвропейським союзникам НАТО, які постачають радянську зброю Україні. Наприкінці минулого тижня Німеччина заявила, що надасть понад 1 млрд євро військової допомоги, при цьому частково запропонувавши, щоб Україна сама закупила озброєння; це допоможе уникнути обговорення щодо відправлення важкого озброєння, такого як танки.
Але після відеоконференції все ще було незрозуміло, скільки допомоги Німеччина готова надати, і які саме типи важкого озброєння вона дозволить придбати з її допомогою. Натомість Шольц зосередився на використанні військової техніки російського виробництва, яку зараз мають східноєвропейські країни. Західні союзники, сказав Шольц, «прийшли до того ж висновку, що найбільш доцільно, якщо східні країни-партнери НАТО, які все ще використовують ці системи озброєння, нададуть їх, а ми подбаємо про безпеку цих країн в майбутньому».
Під час розмови з журналістами в Берліні Шольц сказав, що західні країни нададуть Україні необхідні гроші для «купівлі військового обладнання промислового виробництва в наших країнах», посилаючись на рішення, прийняте минулого тижня. Хоч Шольц сказав, що це також може включати більш важке озброєння, яке «можна використовувати в артилерійському бою», він знову виключив поставку в Україну німецьких танків, таких як Leopard або Marder, про які Київ неодноразово просив.
Дипломатичний радник президента Франції Макрона сказав, що лідери під час відеоконференції обговорили «гарантії безпеки» для України, які були б «достатньо надійними, щоб уникнути чергової війни». Радник додав: «Нам знадобиться міжнародна структура, щоб забезпечити ці потреби». Але обговорення цієї теми виглядає передчасним, враховуючи активний штурм Росії на Донбасі та тривалі жорстокі бомбардування міст, у тому числі Маріуполя, де українські військові та мирне населення ховаються на території металургійного заводу.
У бункері металургійного заводу в Маріуполі ховаються мирні жителі, серед них багато дітей
Французький чиновник сказав, що Макрон не розмовляв з президентом Росії Владіміром Путіним після того, як стало відомо про звірства проти мирного населення в Бучі та інших містах поблизу Києва, які були тимчасово окуповані російськими військами.
У відгуку про відеоконференцію з офісу прем’єр-міністра Італії не згадано про запропоновані гарантії безпеки. Натомість у резюме Палаццо Кіджі наголошується на домовленості союзників щодо «необхідності якнайшвидшого досягнення припинення вогню» та «важливості тісної координації щодо підтримки України, зокрема щодо наповнення бюджету країни».
В заяві Італії також згадується «необхідність посилення тиску на Кремль, у тому числі шляхом прийняття подальших санкцій, і посилення міжнародної ізоляції Москви», а також «загальне зобов’язання диверсифікувати джерела енергії… зменшуючи залежність від російських поставок».
У Лондоні речник Даунінг-стріт сказав, що прем'єр-міністр Борис Джонсон «розповів лідерам про свій візит до Києва на початку цього місяця» і «підкреслив критичну потребу подальшої військової підтримки України в умовах великого наступу Росії на Донбасі та наступних атак в інших регіонах».
Прес-секретар Великобританії додав: «Лідери погодилися працювати разом, щоб знайти довгострокове рішення безпеки, щоб Україна ніколи більше ніколи не зазнала такого нападу. Вони обговорили необхідність посилення тиску на Росію за допомогою додаткових санкцій проти військової машини Путіна, а також подальшої дипломатичної ізоляції».
Прем'єр-міністр Японії Кісіда Фуміо заявив під час конференції, що Токіо тепер планує надати Україні 300 млн доларів позики.
Під час конференції західні лідери не переглянули своє рішення утриматися від безпосереднього втручання в конфлікт в Україні, а це означає, що незалежно від того, яка допомога буде надіслана найближчими днями, українські сили продовжуватимуть боротися з Росією самостійно.
«Лідери підтвердили свою солідарність з українським народом і засудили страждання людей, спричинені неспровокованим і невиправданим вторгненням Росії. Вони також обговорили свої дипломатичні зобов’язання та скоординовані зусилля, щоб продовжувати накладати серйозні економічні санкції, щоб притягнути Росію до відповідальності», – сказала речниця Білого дому Джен Псакі.
Тим часом керівництво майже зруйнованого південно-східного міста Маріуполь заявило, що російські війська використовували сейсмічні бомби для нападу на металургійний завод «Азовсталь», де перебувають мирні жителі та українські військові.
Радник президента Зеленського Михайло Подоляк закликав західні держави створити коридори для гуманітарної евакуації з заводу «Азовсталь». Інакше, написав він у Twitter «кров також буде і на їхніх руках».
Ми використовуємо