Через чотири роки після Грибовицької трагедії немає жодних вироків і винуватців

У річницю Грибовицької трагедії представники влади та громадськості вшанували загиблих на сміттєзвалищі надзвичайників

У суботу, 30 травня, виповнюється четверта річниця Грибовицької трагедії. У цей день у 2016 році під час гасіння пожежі на полігоні ТПВ стався масштабний обвал сміття, унаслідок чого загинули троє пожежників. Тіло ще одного загиблого під завалами еколога ЛКП «Збиранка» Олександра Бутіна так і не знайшли. За цей час у справі Грибовицької трагедії та подальшої так званої сміттєвої кризи у Львові немає жодних вироків та винуватців.

На території пожежної частини у Жовкві стоїть пам'ятник загиблим рятувальникам Юрію Рудому, Андрію Вненкевичу та Богдану Юнку. Сьогодні там представники влади та громадськості вшанували пам'ять загиблих у цій трагедії.

Згадуючи Грибовицьку трагедію, міський голова Львова Андрій Садовий називає її «найважчою подією за весь управлінський досвід».

«Події, які почали розгортатись згодом, зірвали маски з багатьох, змусили показати свою справжню сутність. Лише минулого року відкрили кримінальне розслідування за фактом сміттєвої блокади Львова, яка тривала більше як рік після підпалу полігону. Якщо слідство буде ретельним та об‘єктивним - правда виявиться неприємною, але дуже потрібною всім», – коментує Андрій Садовий.

Причини та наслідки

Однією з версій виникнення пожежі на Грибовицькому сміттєзвалищі називали підпал. Зокрема, про це відразу після трагедії говорив тодішній керівник ДСНС Львівщини Сергій Дмитровський, а також речник надзвичайників, хоча пізніше вони не наполягали на цьому. А згодом про цю версію взагалі забули.

За даними офіційної експертизи, яку провів Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз, пожежу спричинило «самозаймання не ущільнених твердих побутових відходів». Проте, міський голова Львова Андрій Садовий досі не відкидає версію підпалу.

Одразу після трагедії Нацполіція області відкрила кримінальне провадження через порушення правил безпеки під час ліквідації пожежі на полігоні. Екс-директору ЛКП «Збиранка» Богдану Горбалю, його заступнику Борису Плашенку та начальнику полігону Олександру Купричу оголосили про підозру через неналежну експлуатацію полігону ТПВ. Їх звинуватили у службовій недбалості, що призвело до смерті чотирьох людей. Справа досі на розгляді у Жовківському районому суді.

Також було оголошено підозру Юрію Гольцю, який очолював управління ЖКГ Львівської міської ради на момент виникнення трагедії. Проти нього порушили кримінальне провадження за службову недбалість, що спричинила важкі наслідки. Справу дотепер розглядає Галицький районний суд Львова. Відтак, за чотири роки жодних вироків щодо Грибовицької трагедії немає.

Період після Грибовицької трагедії набув політичного забарвлення і відомий як сміттєва криза у Львові. Після трагедії на сміттєзвалищі у Львові виникли проблеми з вивозом сміття. Сміттєзвалища у Львівській та інших областях країни масово відмовлялись приймати відходи зі Львова, через що місто стало потопати у смітті. Андрій Садовий неодноразово заявляв, що місто опинилось у сміттєвій блокаді, яка є виключно політичною, пояснюючи, що таким чином «адміністрація президента Порошенка хотіла отримати в ручне управління парламентську фракцію «Об’єднання "Самопоміч"».

Влітку 2017 року тодішній голова ЛОДА Олег Синютка заявив, що готовий взяти повноваження з вивозу сміття зі Львова на два роки, але міській раді треба заплатити 600 млн грн (по 300 млн грн на рік). Мерія погодилась на цю пропозицію, оскільки через сміттєву блокаду неможливо було повноцінно очистити місто від відходів.

Відразу ж після цього проблеми вивозу сміття зникли, бо ті міста і села, які раніше відмовлялись навіть за гроші приймати сміття зі Львова, раптом погодились робити це. А «активісти» припинили перекривати дороги вантажівкам зі сміттям. Що у свою чергу може підтверджувати політичне походження проблеми вивезення львівського сміття. Повноваження на вивіз сміття львівській мерії повернули назад 1 липня 2019 року. Після виборів президента України проблем з вивезенням сміття зі Львова більше не виникало.

Розслідувати ці події СБУ розпочала лише у 2019 році. Під час офіційного представлення нового голови ЛОДА у липні 2019 року президент України Володимир Зеленський доручив розслідувати усі факти про підпал Грибовицького полігону та сміттєву блокаду, яка тривала понад рік. Після цього міський голова Львова повідомляв, що справа зрушила з місця, однак результатів розслідування наразі не оприлюднено.

«Сміттєва криза», яка виникла у Львові пришвидшила процеси із будівництва міського сміттєпереробного заводу. Незважаючи на численні перешкоди з боку вуличних активістів, які намагались заблокувати будівництво у судах та труднощі із пошуком земельної ділянки, проект будівництва все ж стартував.

Проект сміттєпереробного заводу уже пройшов комплексну державну експертизу та отримав позитивний висновок. Потужність майбутнього заводу, яка має забезпечити потреби міста — 240 тис. тонн відходів на рік при двозмінній роботі. Частка залишкових відходів у цьому комплексі становитиме не менше 30%.

23 квітня Львівський окружний адміністративний суд закрив провадження щодо визнання незаконним рішення про будівництво сміттєпереробного заводу на вул. Пластовій і таким чином поставив крапку у судових спорах навколо цього питання.Підготовчі роботи до будівництва заводу на вул. Пластовій уже стартували. Як стверджують автори проекту, сміттєпереробний завод у Львові не матиме аналогів в Україні.

Окрім заводу активізувались також роботи з пошуку нової ділянки під полігон ТПВ. Таку ділянку знайшли у Городоцькому районі, де під полігон планують віддати недіючий вапняковий кар’єр. На жаль, згодом Великолюбінська селищна рада скасувала своє рішення про співпрацю з інвестором щодо розміщення полігону у кар'єрі. Водночас, відомо, що ці території за межами населеного пункту і розпоряджатися ними можуть РДА та ЛОДА, які своїх дозвільних документів не скасовували.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук