Чи потрібні Палацу мистецтв у Львові зміни?

Львівський Палац мистецтв існує 14 років. За своїм призначенням, він має бути осередком культури. Та для більшості львів’ян Палац асоціюється лише з місцем, де проводиться Форум видавців.

Прикро, але це так!

Я не знаю, чи хтось би звернув увагу на ситуацію з цим закладом культури та мистецтва, якби не звільнення одного директора та призначення іншого і намірів перетворити його на комунальне підприємство. Саме після того, як замість Романа Наконечного в.о. директора Палацу мистецтв став Юрій Гнатковський, сам заклад опинився в епіцентрі уваги влади, політиків, громадськості. Під час сесії Львівської обласної ради 23 січня було зачитано звернення від частини депутатського корпусу з вимогою до Львівської облдержадміністрації провести розслідування підготовки урочистої академії до 100-річчя Степана Бандери: «Ми вимагаємо від організатора урочистої академії - Львівської ОДА - провести докладне розслідування причин такого провалу, а конкретним особам, винним в профанації ідеї святкування 100-річчя з Дня народження Степана Бандери, повинна бути дана належна оцінка». На тій самій сесії було зачитане ще одне звернення, від інтелігенції Львова, яке стосувалося події навколо звільнення директора Палацу мистецтв Романа Наконечного та призначення в.о. керівника закладу Юрія Гнатковського. Останньому, зокрема, закидали незнання традицій Львова, такого висновку частина депутатів дійшла після відвідин вечора пам'яті Степана Бандери, режисером якого був Ю.Гнатковський.

Не беруся судити про мистецьку вартість проведеного вечора, бо не вважаю себе фахівцем, але дивує інше: чому багато років нікого не обурює стан самого Палацу мистецтв, де немає належних умов для проведення виставок, як і відповідного рівня охорони; що політика орендної плати в останні роки була, м'яко кажучи, не цілком зрозумілою, а кошти на його утримання заробляють, влаштовуючи міні-базари. Шкода, що дискусії в нас виникають, коли йдеться про посади, а не про те, який вплив має мати такий заклад на формування культурного середовища міста, його репрезентацію в Україні і світі.

Зрештою, питання «директорства» Палацу не вирішено. За словами заступника голови Львівської ОДА Володимира Крайовського, найлогічнішим виходом із цієї ситуації є проведення конкурсу на цю посаду. «Ми плануємо обговорити питання подальшої роботи і керівництва Палацом мистецтв на засіданні комісії з питань культури Львівської облради. Оголосити такий конкурс маємо наміри в лютому», - зазначив у коментарі ZAXID.NET заступник губернатора. Водночас він наголосив, що є противником того, аби Палац мистецтв став комунальним підприємством: «Це крок до комерціалізації і подальшої приватизації».

В.о. директора закладу Юрій Гнатковський не проти проведення конкурсу на посаду керівника Палацу мистецтв, також він погоджується з тим, що ідея створення комунального підприємства не принесе позитивного результату для розвитку Палацу як  закладу культури. В його баченні Палац має бути не лише осередком образотворчого мистецтва, а  Львівським культурно-мистецьким центром, який об'єднуватиме під своїм дахом художників, мистецтвознавців, архітекторів, музикантів, письменників, поетів, акторів, режисерів. Крім того, згідно з представленою концепцією розвитку Палацу, він має стати Центром сучасного мистецтва та проведення різноманітних дискусій, курувати налагодження міжнародної співпраці, проведення міжнародних виставок. На його базі, за словами в.о. директора, планують створити бібліотеку сучасного мистецтва, галерею-магазин і навіть видавництво, в якому працюватимуть над створенням щоквартального багатомовного часопису, мистецьких монографій. Також у Палаці хочуть організувати експериментальну театральну студію, проводити акапельні вечори.

Для того, аби в.о. директора не звинуватили у просуванні своїх інтересів на базі Палацу мистецтв, як він сам зазначив 28 січня під час прес-конференції, майбутній Львівський культурно-мистецький центр матиме дорадчо-наглядову раду. Наразі до її складу входять директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький, мистецтвознавець Орест Голубець, художник Петро Гулин, художник Петро Сипняк, художник-скульптор Петро Старух, один із засновників Інституту актуального мистецтва Богдан Шумилович, керівник творчої майстерні «Театр у кошику» Ірина Волицька, директор ГО «Центр культурного менеджменту» Ігор Савчак.

Колишній керівник Палацу мистецтв, а нині завідувач кімнати-музею Тараса Шевченка Роман Наконечний має свою думку щодо складу дорадчо-наглядової ради: «При всій повазі, до тих, хто входить до ради і визнанні значимості кожної з цих особистостей, мушу сказати, що вони не мають, за виключенням хіба Ореста Голубця та Бориса Возницького, необхідного досвіду. Там немає жодного працівника Палацу. Хто допомагатиме новому керівникові в реалізації його планів? Та й плани грандіозні, проте щоб їх реалізувати, необхідно силу-силенну коштів. Де їх взяти?» Водночас екс-директор зазначив журналісту ZAXID.NET, що не має наміру брати участі в конкурсі на посаду, яку він обіймав, однак порадою готовий поділитися завжди. Крім того, Р.Наконечний вважає, що за жодних умов не можна допустити приватизації приміщень Палацу, загальна площа яких складає майже 9 тис. кв м (виставкова площа - майже 4 тис. кв м).

Ю.Гнатковський також вважає приватизацію Палацу мистецтв неприпустимою, а кошти на реалізацію своїх планів він планує знаходити за допомогою грантів. Додамо, що першочерговими у планах нового директора є приведення залів Палацу мистецтв у відповідність до світових стандартів: «Ми плануємо реконструкцію приміщень, із їх ізоляцією одне від одно, це необхідна умова для проведення виставок світового рівня, і це дозволить навіть збільшити виставкові площі. Крім того, необхідно вдосконалити системи освітлення, охорони, акустики. Це повинен бути центр творчого життя, але ми повинні розуміти, що є буденні речі, вирішення яких потребує коштів, яких держава не має, ми повинні знаходити їх самі. Наприклад, нам вкрай необхідно замінити систему опалення, рахунки за теплопостачання приходять по 35 тис. грн у місяць. Необхідно застосовувати добрий менеджерський підхід, щоб вирішувати і практичні, і мистецькі завдання». Також в.о. директора планує врегулювати питання орендної плати. Вона, за розрахунками відповідних організацій, становитиме 6-8 грн за кв м на день. «Раніше питання орендної плати вирішувалося на договірній основі», - додав він.

Коли зміни у житті львівського Палацу мистецтв будуть втілені - невідомо, але те, що вони необхідні, вважають більшість митців. Як зазначив ZAXID.NET мистецтвознавець Орест Голубець, «я не виступаю ні за, ні проти старого чи нового керівництва. Палацу мистецтв потрібні зміни. Я підтримую ініціативу перемін, те, що заявлено, - добре. Пропозиції не нові, реалізація таких планів була запланована ще в 90-х. Львів має величезні можливості, їх необхідно реалізовувати. Практика світова показує, що такі центри існують. Щоб реалізувати такі речі, необхідне фінансування, оскільки майно комунальне, то Львівська ОДА має підтримати цей осередок культури і зробити на цьому імідж, чи це може бути приватна особа. Але, щоб центр працював, необхідно змінити свідомість, перш за все, львів'ян».