Уряд прибрав Містобудівний кодекс з Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки

Кабінет Міністрів подав до Верховної Ради проєкт Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки, у якому відсутня згадка про Містобудівний кодекс. Про це повідомила громадська ініціатива ініціативи «Голка», у середу, 20 травня.

За словами експерта «Голки» Георгія Могильного, відсутність кодексу в урядовому документі може створити передумови для повторного просування законопроєкту №5655, який стосується містобудівної сфери та раніше викликав критику з боку громадськості, архітекторів, представників місцевого самоврядування та міжнародних партнерів України.

Могильний заявив, що під час підготовки Антикорупційної стратегії представники «Голки» подавали свої зауваження та пропозиції до документа. Частину з них, за його словами, врахували. Водночас уже на рівні уряду згадку про Містобудівний кодекс із проєкту прибрали.

Також він стверджує, що до роботи над Антикорупційною стратегією були залучені помічники народної депутатки Олена Шуляк, яка є авторкою законопроєкту №5655.

Сам законопроєкт Верховна Рада ухвалила наприкінці 2022 року. Документ підтримали 228 народних депутатів, зокрема представники колишньої ОПЗЖ. Законопроєкт викликав широкий суспільний резонанс через норми, які, на думку критиків, могли обмежити вплив місцевих громад на контроль за забудовою та посилити роль приватних структур у сфері містобудівного контролю.

Після ухвалення документа петиція із закликом ветувати законопроєкт набрала необхідну кількість голосів. Автори звернення заявляли, що окремі положення реформи можуть звузити повноваження органів місцевого самоврядування у питаннях контролю за новим будівництвом та створити ризики для прозорості містобудівних процесів.

У звіті Європейської комісії щодо готовності України до переговорів про вступ до ЄС зазначили, що законопроєкт №5655 не рекомендують ухвалювати. У Єврокомісії заявили, що документ створює ризики через передачу надмірних повноважень із контролю за містобудуванням від держави до приватних структур та може призвести до безправ’я місцевих органів влади у цій сфері. Також у звіті наголосили, що повоєнне відновлення України потребуватиме системнішого залучення місцевої влади та законодавчо визначеного механізму координації.

Згодом президент Володимир Зеленський заявив, що рішення не підписувати законопроєкт було його особистим рішенням.

Народна депутатка від партії «Слуга народу» Анна Бондар, яка працює над розробкою Містобудівного кодексу, вважає, що уряд може недооцінювати масштаби викликів, пов’язаних із повоєнною відбудовою.

За її словами, у містобудівній сфері залишаються проблеми з процедурами, нормативними прогалинами та урядовими рішеннями, які ухвалювали у форматі експериментальних проєктів. Водночас вона наголосила на необхідності більшої участі громадян у процесах просторового планування та забудови після війни.

Також депутатка заявила, що без прозорих і зрозумілих правил у містобудівній сфері може опинитися під загрозою інвестиційний процес під час повоєнної відбудови країни.

У грудні 2023 року «Дзеркало тижня» повідомляло, що Міністерство відновлення намагалося провести через уряд постанову, яку називали аналогом містобудівної «реформи». Після публічного розголосу процес призупинили, а міністерство оголосило про збір пропозицій та зауважень. Водночас, як повідомлялося, на офіційному сайті для цього вказали неправильний e-mail.

Наприкінці березня телеканал «Еспресо» повідомив про спробу за гроші зняти матеріал громадської ініціативи «Голка» про містобудівну реформу. У сюжеті згадувалися колишній віцепрем’єр-міністр Олександр Кубраков та Олена Шуляк.

Крім того, Інститут громадянського суспільства заявляв, що один із проєктів організації втратив донорське фінансування через, за словами представників інституту, неформальний тиск з боку Мінінфраструктури.