Чи врятує українську націю закриття кордонів

У середу, 9 серпня, ведучий ZAXID.NET Новин Андрій Дрозда розповість про закриття кордонів та демографічну ситуацію в Україні.

***

Для того, щоб українська нація збереглася, необхідно заборонити виїзд чоловікам за кордон ще на три роки після перемоги над росіянами. Таку ідею висловив у соціальній мережі екс-нардеп і екс-радник голови МВС, а також виконавчий директор Інституту майбутнього Вадим Денисенко. Його допис спричинив емоційний шквал. Українці масово не погодилися із майбутнім, яке запропонував керівник Інституту майбутнього. І навіть аргумент, що в разі дозволу на виїзд чоловікам «ми не збережемось як нація», українців не переконав.

Ідею Вадима Денисенка користувачі відомої соцмережі на літеру F розгромили вщент. Людей можна зрозуміти: в часи, коли неможливо нічого запланувати навіть на завтра, хтось забирає у нас можливість мріяти про нормальне життя ще на три роки після перемоги, яка невідомо коли настане. Спроби автора пояснити, що через відкриті кордони держава втратить ще мільйон українців, людей не переконали. А Міністерству внутрішніх справ довелося терміново пояснювати, що Денисенко вже пів року як не радник міністра, тож висловив всього лишень власну думку.

На цьому ситуацію не було вичерпано. Вадим Денисенко опублікував новий допис, де визнав, що трохи помилився. Мовляв, треба було написати «обмеження» на виїзд, а не «заборона». Обмежене визнання своєї помилки теж нікого не переконало. Водночас з'ясувалося, що син екс-нардепа Андрій Денисенко у 2022 та 2023 роках активно подорожував та записував відеоблог про свої подорожі на YouTube. Зокрема, хлопчина відвідав Іспанію, Фінляндію, Латвію, Естонію, Чехію, Словаччину тощо. Після скандальної батькової заяви він приховав усі відео зі свого каналу. Але прев'ю відеороликів все ще доступні у кеші пошуковика Google. Окрім того, деякі відеоролики можна знайти на сервісі Rutube, російському аналогу YouTube.

Відео Андрія Денисенка були опубліковані російською мовою і на російській відео-платформі. Однак через блогерську діяльність батька Денисенко-молодший тепер не стане новим Птушкіним. Україна втратила потенційно видатного тревел-влогера, але може здобути мільйон нових мандрівників зі смартфонами, якщо кордони після перемоги таки відкриють.

До речі, Андрій Денисенко уже повнолітній. У вересні йому виповниться 19 років, а за кордоном він перебуває легально як студент Віденського університету. Тим часом Вадим Денисенко і далі наполягає на обмеженому виїзді чоловіків за кордон після майбутньої перемоги. Аргументує свою позицію також і заміщенням населення України на азійців. Цитую: «Давайте чесно скажемо собі, якщо не буде таких обмежень, в кращому випадку, протягом наступного десятиліття сюди буде завезено 2-3 млн жителів Азії. Тобто, мінімум, 7-8% населення України будуть вихідцями з тих широт, а за 20 років всі 15-17%».

Як вам таке майбутнє? У 2050-х роках 17% населення України будуть вихідцями, скажімо, з Афганістану. Зовсім як Мустафа чи Масі Наєми. Ксенофобія це дуже потужний аргумент. Напевно, всі українці після таких слів пана Денисенка мали б вжахнутися і від страху почали б шалено плодитися. Це я кажу як батько трьох дітей.

Правда в тому, що у нас і справді все погано з демографією. Україна і до війни пасла задніх у рейтингу народжуваності. Тут арифметика дуже проста. Для відтворюваності населення потрібно, щоб одна жінка народжувала дві дитини. У нас цей показник становить 1,1 дитини на одну жінку. Однак жодна країна ЄС не виконує цього мінімуму. В італійців та іспанців справи приблизно такі ж погані, як у нас. У більшості країн народжують по півтори дитини на одну жінку. У румунів і шведів справи трохи кращі, а у лідерах Європи опинилися французи. У них коефіцієнт становить 1,86 дитини на жінку. А знаєте чому? Саме так! Бо значну частину населення там становлять вихідці з країн Африки й з мусульманських спільнот, які ще не навчилися народжувати по-європейськи.

Для когось сумна демографічна ситуація в Україні свідчить не лише про драму бідності, соціальної незахищеності, війни, але й про цілком європейський прагматичний підхід до планування свого життя. Нас уже далеко не 52 мільйони й ніколи більше стільки не буде. Це реальність, яку потрібно усвідомити й прийняти. І закриті на три чи навіть на тридцять років кордони не змінять цієї реальності. Хоча є приклади протилежного. Північній Кореї за півстоліття закритих кордонів вдалося більш ніж подвоїти свою популяцію з 12 мільйонів до 25 мільйонів. Отож можемо взяти курс на Північну Корею. Ця модель виявилась достатньо живучою.