Чому не варто поспішати робити комп'ютерну томографію. Поради лікаря
Головна рентгенологиня Львова Галина Щербата про вплив опромінення
0Різке зростання хворих на коронавірусну інфекцію призвело до того, що у нас суттєво зросла кількість людей, які роблять комп’ютерну томографію (КТ) легень, бо вважається, що КТ виявляє різного роду пневмонії швидше, ніж їх може зафіксувати рентген. Хворих на КТ скеровують і лікарі, і доволі часто пацієнти самі призначають собі таке обстеження. Деякі медики твердять, що після коронавірусу у нас може бути спалах онкологічних захворювань саме через невиправдане велике опромінення організму.
Чи справді є така небезпека? Яка доза опромінення є безпечною для пацієнта? Чи можна при коронавірусі КТ замінити рентгенографією? Що робити, аби зменшити шкідливий вплив на організм великої дози опромінення?
Ці та інші запитання ZAXID.NET адресував асистентці кафедри променевої діагностики Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, головній рентгенологині Львова Галині Щербатій.
Для початку поясніть, будь ласка, яку дозу опромінення людина отримує при КТ і рентгенографії? Одне КТ – це скільки рентгенів?
Немає чітко визначеної дози опромінення при КТ чи рентгені. Доза опромінення для кожного пацієнта і при КТ, і при рентгенографії буде різною. Вона залежить від товщини досліджуваної ділянки, ваги пацієнта, якості обладнання, параметрів налаштувань обстежень, компетенції персоналу. Але в середньому доза опромінення пацієнта при рентгенографії грудної клітки становить 0,1 мЗв (мілізіверта).
При КТ, яку зараз роблять пацієнти з коронавірусом, на обладнанні з використанням так званих низькодозових протоколів, доза опромінення становить 2,2 – 3,3 мЗв.
Коли пацієнт має надлишкову вагу чи гірша якість апарата, то відповідно, доза опромінення є більшою – 5-20 мЗв.
Тож виходить, що одна КТ – це приблизно 33-40 рентгенографій.
Кожен сучасний апарат облаштований дозиметром і доза опромінення пацієнта після обстеження вказується у висновку чи листку обліку доз.
При коронавірусі лікарі радять робити КТ не раніше, ніж на сьомий день. Чому посилають на КТ, а не на рентген: КТ швидше показує запальний процес, ніж рентген?
Зміни в легенях справді найкраще оцінювати на сьомий-десятий день хвороби. Чи може рентген не побачити пневмонії? Усе залежить від якості рентгенапарата, на якому проводять обстеження. Якщо рентгенографію робити на застарілому плівковому обладнанні, то справді можна не побачити пневмонію на ранніх стадіях, хоч при цьому є явно виражена клініка захворювання. Ось тоді це може бути показом для скерування на КТ.
У Клінічній лікарні швидкої медичної допомоги я працюю на рентгенапараті з принципом отримання зображення через режим скопії (онлайн), що дозволяє при прискіпливому обстеженні, зміні положень, при вдиху-видиху чітко побачити патологію навіть тоді, коли картина на самій рентгенограмі виглядає абсолютною нормою.
У протокол надання допомоги хворому на коронавірус не входить КТ, лише рентгенографія. Лікарі не мали б всіх підряд пацієнтів скеровувати на таке обстеження і пацієнти з власної ініціативи також не повинні його проходити.
Обираючи тактику лікування коронавірусної хвороби клініцисти керуються іншим: сатурацією, лабораторними показниками тощо. А інструментальні обстеження з застосуванням іонізуючого випромінювання повинні використовуватися лише тоді, коли неможливо остаточно визначити стан пацієнта усіма іншими методами. Починати обстеження пацієнта з КТ чи рентгену – це абсолютно неправильно.
Яка доза опромінення для людини є безпечною?
Для різних категорій пацієнтів є різні допустимі дози опромінення з визначеною граничною межею.
Хворі, дослідження яким проводять при соматичних (неонкологічних) захворюваннях, як у випадку коронавірусної пневмонії, мають рекомендовані граничні рівні опромінення - 20 мЗв на рік.
Для онкологічних хворих, які проходять променеву терапію, гранична доза – 100 мЗв на рік.
Хочу порадити пацієнтам, які перенесли коронавірусну інфекцію: якщо ви пройшли КТ, рентгенобстеження, то далі все ж слід контролювати стан легеневої тканини за допомогою рентгену.
Ще одне, що повинні знати пацієнти. Вплив рентгенпроменів на організм є невідчутний. Після рентгену нічого не пече, не свербить, не коле тощо. Якщо з’являються такі симптоми, то це не від опромінення.
Я правильно розумію: якщо пацієнт з коронавірусом зробив КТ, а згодом контрольний рентген під час лікування, а через місяць-півтора заключне рентгенобстеження, щоб переконатися, що остаточно одужав, то він не вийшов за допустимі рівні опромінення?
Маю надію, що так. Практично у кожній міській медичній установі Львова є цифрове обладнання з мінімальним променевим навантаженням, то сумарно з КТ доза опромінення не мала б перевищувати 20 мЗв.
А якщо пацієнту невдовзі після одужання від коронавірусу потрібно буде зробити, скажімо, рентген коліна чи мамографію, то такі обстеження слід відкласти на певний період, щоб ще більше не опромінювати організм?
Коли є покази до обстеження іншого органу, того ж колінного суглоба чи мамографії, то відкладати не варто. А профілактичні обстеження можна відтермінувати.
Деякі медики стверджують, що після проведених КТ, рентгенологічних обстежень при коронавірусі через велике опромінення згодом можуть зрости онкологічні захворювання. Ви також дотримуєтеся такої думки?
При рентгенобстеженні людина отримує дозу опромінення, яка не перевищує норму звичайного фонового опромінення, в якому людина постійно перебуває. Тобто, доволі малу. Онкологічні захворювання можуть виникати після перевищення допустимого порогу опромінення.
За даними, які описані в медичній літературі, коли ми робимо рентгенографію грудної клітки, то ризик виникнення онкозахворювання становить 1 на 1000000. При КТ – 1 на 2000.
Як зменшити шкідливий вплив опромінення на організм: можливо потрібно в раціон включати певні продукти харчування, більше гуляти на свіжому повітрі чи ще щось робити?
Пацієнти, які отримали певну дозу опромінення під час КТ чи рентгену, у меню повинні включати кисломолочні продукти, особливо сир, брюсельську і цвітну капусту, петрушку, кріп, шпинат. Іншими словами, побільше овочів, фруктів і ягід. Зараз свіжих ягід вже нема, то можна морожені. З особливих продуктів слід згадати мед і і печені в духовці, а не в мікрохвильовій печі, яблука і гарбуз. Із м’ясних продуктів перевагу віддавати білому м’ясу.
З напоїв варто включати чаї з шипшини, компот з сухофруктів. І натуральне сухе червоне вино, бо воно містить значну кількість флавоноїдів, що володіють радіопротекторною дією.
На титульному фото головна рентгенологиня Львова Галина Щербата твердить, що на хорошому рентгенапараті кваліфікований діагност не пропустить пневмонію