Деякі рухівці зводили зі мною порахунки, – Микола Горинь

– Так, сьогодні в облраді є люди, які лобіюють приватні інтереси. Я б навіть сказав, що окремі політичні сили вирішили жити за рахунок прибутку, який може давати власне «діяльність» фракції у Львівській обласній раді.

1 липня депутати Львівської обласної ради влаштували справжню виставу під назвою «Заступника голови облради Миколи Гориня - у відставку». «Креативні» мізки обласних обранців і причину «гідну» знайшли: мовляв, Горинь - «сірий кардинал», який не може керувати таким високодостойним депутатським корпусом. Озвучив це звинувачення головний атракціоніст ради - Ростислав Новоженець, а решта посвячених швиденько проголосували за внесення питання у порядок денний... Далі - халепа: в результаті голосування для відставки Миколи Гориня не вистачило 4 голосів. Недопрацювали.

Все це можна було б списати на якесь чергове загострення політичної ситуації, якби не одне «але»: у Львівській облраді немає політичних опонентів, усі депутати належать до одного політичного середовища.

Що ж насправді стоїть за показовим залякуванням керівництва Львівської обласної ради «політичними побратимами» - в ексклюзивному інтерв'ю Миколи Гориня для ZAXID.NET.

- Те, що сталося у вівторок в облраді, ви назвали кулуарною домовленістю трьох фракцій. Хто був режисером цієї постановки? Кому і чому це вигідно?

- Перш за все ті, хто був на сесії, міг побачити, що Ростислав Новоженець, який виступив із якимось абсурдним звинуваченням у «сірості кардинала» чи в «кардинальській сірості» - я навіть не знаю як це сформулювати - тихенько сів собі в кутику залу і після цього жодної участі у підготовці безпосередньо цього питання на сесії не приймав. Були інші дійові особи, які бігали по залу, які інтенсивно «опрацьовували» депутатів, готуючи відповідне рішення.

А саме питання для мене було чистою несподіванкою, я дізнався про нього за п'ять хвилин до початку сесії. Якраз перед дверима сесійної зали я довідався, що готується таке питання. Ну, на жаль, дізнався я це не офіційно (і навіть не від керівників фракцій БЮТ, УНП чи «Свободи»!), а від людей із цих фракцій, які розуміли абсурдність ситуації. Тому вже сидячи у сесійній залі і ще до початку обговорення порядку денного сесії, я знав, що зараз у будь-який момент це питання виникне.

Що здивування викликало? Перш за все (і вам це відомо), що деякі наші депутати дуже серйозно відслідковують регламент і дотримання законності проведення сесій. І питання, яке мало би бути включеним у порядок денний, повинно бути підготовленим, мав би існувати проект рішення, з яким мусять бути ознайомлені депутати. І особливо питання регламенту важливе у контексті вирішення кадрових питань. Йдеться про те, що слід було поставити проблему звіту чи висловлення відповідних претензій до мене, як до посадової особи, і, звісно, заслухати мою аргументацію на висловлені претензії. Мені видається, що коли Михайло Ваврин, як представник БЮТу, зрозумів абсурдність ситуації, - він запропонував щось на кшталт обговорення. Але, розуміючи подальшу абсурдність самого цього обговорення (бо звинувачення у тому, що хтось є «сірим кардиналом» при Мирославу Сенику - цілковитий абсурд), я запропонував довести питання до кінця, бо мусолити його особливого сенсу не було.

- Усі розуміють, що пан Новоженець - це лише людина, яка озвучила чиюсь ідею. А хто її автор?

- Я б зараз не хотів про це казати. Зрозуміло, що Ростислав Новоженець став певним чином інструментом (я не хотів би казати «хлопчиком на побігеньках», але це майже так), який виконав свою роль і сів спокійно, дочікуючись відповідного результату.

Каталізатором цієї ситуації стало те, що керівництво Львівської обласної ради вже тривалий час відчуває, що в сесійній залі створюються певні умови, за яких окремі люди і окремі групи хотіли би керувати діяльністю обласної ради поза регламентом і поза законом про місцеве самоврядування. Тобто, є бажання витворити свою схему вирішення певних питань (особливо це стосується дуже важливих речей приватизації, так званих гірничих відводів та земельних питань - усіх, які мають за собою дуже серйозне фінансове підґрунтя). Ще три тижні тому на передостанній президії облради я озвучив питання про те, що у нас в згаданій вище сфері починаються дуже неприємні процеси. Як наслідок - дехто дуже бурхливо зреагував на ці речі. Думаю, відразу в результаті того і «пішла» серйозна атака.

Щоправда, це, мені здається, не було основною причиною. Бо основною причиною, все-таки, є намагання переформатувати більшість у Львівській обласній раді. (До слова, деякі незалежні оглядачі вже зазначили, що удар на сесії був не стільки проти Гориня, як проти Сеника!) Є величезне бажання отримати контроль над ситуацією у сесійній залі. Для чого це потрібно, цілком зрозуміло: у будь-який момент можливі дострокові вибори (бо так складається ситуація у нашій державі) і врешті-решт досить швидко, всього за півтора року, відбудуться президентські вибори - і трибуна Львівської обласної ради є дуже впливовим чинником на світоглядні позиції широкого загалу населення нашої області.

- Якщо дещо абстрагуватись від політичних питань і зважити на приватні інтереси чи лобіювання чиїхось інтересів - чи готові ви назвати конкретні прізвища?

- Я не хочу... Я можу сказати, що стоїть за тим і які механізми проявляються. Наприклад, комісія (не має значення, чи з питань приватизації, екології або ж землі тощо) подає на сесію Львівської обласної ради погоджений проект певного рішення. Таких рішень є десяток. Але раптом на сесії за одне із рішень голосує, припустимо, понад 80-90 депутатів, за інше - 10-12 депутатів. Голова обласної ради просить (оскільки на його ім'я подають заявки про прийняття того чи іншого рішення) пояснити позицію, чому та чи інша фракція одноголосно голосує «за» чи «проти», чим ця фракція може аргументувати свою позицію. А аргументів нема. То як пояснити сьогодні заявнику (а причину він би мусів знати і поправити, наприклад, допущену помилку у поданні), чому обласна рада вирішує саме так? Тому є підстави сьогодні говорити, що поза регламентом і створюючи видимість «проходження» на комісії деякі окремі рішення не отримують навіть тої кількості голосів, скільки є членів комісії, яка те ж рішення погодила! Ви собі можете уявити наскільки абсурдною є ситуація?

Інша дуже складна проблема - приватизація і особливо викуп майна. На цю тему відбувається надзвичайно багато дебатів у Львівській обласній раді. І навіть останнє засідання засвідчило, що й тут не все в порядку. Наприклад, подається орієнтована ціна на те чи інше майно (згідно з якою, можна проводити приватизацію у випадку, якщо запропонована ціна принаймні на 10% більша орієнтованої), є кілька однакових пропозицій, але одна із них отримує 100 голосів, інша - 10 голосів.

- Чи означає це, що найбільші фракції (чи фракція) Львівської облради відверто лобіюють приватні інтереси?

- Так. Є сьогодні такі люди. Я б навіть сказав, що окремі політичні сили вирішили жити за рахунок прибутку, який може давати власне «діяльність» фракції у Львівській обласній раді.

- Від самого початку було зрозуміло, що ніякої відставки Миколи Гориня не буде. Чому тоді з'явились кардинальні пропозиції голови облради? Це також певний посил окремим силам?

- Цього ніхто не міг знати напевно - буде чи ні відставка. Адже «недотягнули» всього чотири голоси. При цьому на сесії були відсутні шестеро бютівців, не було одного депутата зі «Свободи» та двох - з УНП. Плюс - не послухали керівництва моєї рідної фракції РУХу деякі члени цієї фракції, які теж не пішли голосувати (хоч, окремі депутати все-таки пішли).

- Виглядає на те, що РУХ теж мав проголосувати «за» відставку Миколи Гориня...

- В принципі, була така вказівка. Але, виходячи з суто морально-етичних позицій, значна частина рухівської фракції тої вказівки просто не виконала.

- Від кого вказівка?

- Я думаю, що від регіонального керівництва нашої Львівської крайової ради РУХу.

- Є інформація, що ініціаторами питання вашої відставки були й депутати від фракції «Наша Україна», які є членами ПППУ?

- Ні, не думаю. Вони займали певним чином нейтральну позицію і оцінювали ситуацію по ходу того, як проходив процес. А щодо окремих людей, які мають свої сімейні чи інші зв'язки, - вони пішли і проголосували так, як їм сказали.

- То виходить, що все-таки ноги ініціативи ймовірної відставки Миколи Гориня ростуть з РУХу, а не з БЮТу?

- Просто окремі представники з керівництва РУХу вирішили звести особисті порахунки і висловити власні претензії саме у такій формі - не заявивши про них мені, як члену партії (якого, до речі, за останній рік вивели і з Центрального проводу, і з Крайового проводу і з Ради РУХу - я є рядовим рухівцем, так, ніби в партії дуже багато заступників голови обласної ради з певним попереднім політичним досвідом), а просто взявши участь у певних політичних розкладах з метою «доконати» задумане рішення на сесії обласної ради.

- Повернемось до політичної складової. Ви кажете, що облрада - добра трибуна для майбутніх президентських виборів. Одним із найймовірніших кандидатів буде і Юлія Тимошенко. Чи може означати це, що й БЮТ (керуючись не лише приватними питаннями, а й політичними) пішов на цей крок проти вас?

- Можливо й так. Рейтинг Юлії Тимошенко у Львівській області сьогодні понад 40%, це найбільший рейтинг - і близько ніхто з інших ймовірних кандидатів з нею наразі не зрівняється. Окрім того, голоси Галичини і Львівщини зокрема є дуже важливим чинником у майбутній боротьбі за президентське крісло.

- Миколо Миколайовичу, а безпосередньо перед початком сесії ви мали розмови бодай з кимсь, хто згодом був за вашу відставку? Чи не пропонували вам певної компромісної домовленості?

- Ні. З жодною людиною такої розмови не було. Єдина людина, якій я сказав кілька слів - про не зовсім етичну позицію - це була керівник фракції БЮТ у Львівській облраді і заступник голови облради Людмила Козак. Я просто сказав, що суто з етичних принципів, коли ми сіли за президію сесійної зали, вона могла б мене особисто повідомити про рішення, яке прийняла очолювана нею фракція.

- А що відповіла пані Козак?

- З тої відповіді я не міг нічого зрозуміти і не можу навіть зараз прокоментувати.

- А після оголошення результатів голосування, коли стало зрозуміло, що ніякої відставки не буде, чи підходив до вас хтось? Чи, можливо, були навіть вибачення?

- Підходило дуже багато депутатів... Знаєте, останньому я сказав: «Якщо вас всіх послухати, як ви голосували, - у протоколі за результатами голосування мало би бути не більше 10 голосів «за» мою відставку». Справа в тому, що всі говорили щось на кшталт «Знаєте, я голосував правильно» і тиснули мені руку.

- Як щодо керівництва фракції БЮТ?

- Ніхто не підходив. Не підходили з керівництва жодної фракції. Більше того - низка людей тепер просто намагається не дивитися мені в очі.

- Чи маєте на когось образу за вівторкову виставу?

- Ні. Розумієте, я був у набагато складніших ситуаціях. Був головою Львівської обласної ради першого і другого скликання, головою обласної державної адміністрації і одночасно головою облради. І у 1997 році я подав сам у відставку з другої посади. У мене були дуже серйозні протистояння як з окремим особами, так і з групами депутатів та політичними структурами на Львівщині.

Образа, наприклад персональна, Новоженця до мене є - бо я можу протиставитися і не боюся звинувачень у непатріотизмі чи в ігноруванні якихось національних інтересів. Я не люблю голослівних фраз і проти провокативних заяв стаю «чолом до чола», аби не допустити наслідків, які ми уже переживали (йдеться про дві заяви Новоженця, які зробили неймовірну ведмежу послугу не тільки Львову, а й Україні загалом і українській національній справі в цілому)...

Однак, порівняно з 90-ми роками, коли мої політичні опоненти піднімали забрало і казали «Іду на ви», - вони йшли досить відкрито і могли про всі речі досить відкрито говорити. А це, що сталося у вівторок, окрім огиди, у мене нічого не викликає.

Плюс нинішні опоненти не розуміють головної речі: вони думають, що всі люди тільки сидять і мріють, як би втриматися у тому чи іншому кріслі - голови облради чи облдержадміністрації, і не розуміють, що є щось набагато важливіше, і що рішення у відповідальні моменти людина може приймати сама і її не потрібно спонукати.

- Чи може повторитися подібний сценарій щодо голови ради Мирослава Сеника?

- Може. Бо ціна питання - переформатування більшості. Є бажання витворити більшість, яка зможе або керувати головою обласної ради, або, якщо він не буде слухатися, зможе замінити його.

- Те, що відбулось у вівторок і відбувається останнім часом, свідчить, що ситуація у Львівській обласній раді доволі неоднорідна. Кажуть, найближчим часом можна очікувати створення міжфракційного об'єднання «Єдиного Центру». Як багато депутатів, на вашу думку, могли б туди увійти? Чи, може, вам уже відомо хто написав заяви на вступ в однойменну партію?

- Наскільки мені відомо, наразі вступили в «Єдиний Центр» двоє депутатів із «Нашої України» - це Емілія Подляшецька і Роман Дудич.

Хоча, переконаний, що міжфракційного об'єднання «Єдиний Центр» чи під «Єдиний Центр» у Львівській обласній раді створено бути не може. Партія «Єдиний Центр» не брала участі у виборах і не може творити своєї фракції. Щодо міжфракційного об'єднання - тут слід відійти від політичної складової і зайнятись якимось економічними проблемами (бо в іншому разі певні партії, представники яких увійдуть у це об'єднання, можуть вжити організаційних заходів з наведення порядку в самій партії). Якщо ж представники тої чи іншої політичної сили увійдуть в «Єдиний Центр», згідно з Конституцією, мова піде про позбавлення депутатського мандату.

Власне, переформатування у Львівській обласній раді може відбутись у двох напрямках: бізнесово-фінансовому (для прийняття потрібних рішень потрібна постійна більшість, де, незалежно від позиції керівництва політичної сили, депутати голосуватимуть так, як їм буде вигідно) і політичному (але пов'язаному суто з майбутніми президентськими виборами).

- Та все ж, якщо міжфракційне об'єднання під «Єдиний Центр» буде утворено (утворилася ж «Нова Галичина»), як багато депутатів могли б туди перейти? Чи взагалі це перспективно в сьогоднішній обласній раді?

- Давайте оцінимо так ситуацію: згідно з останніми соціологічними дослідженнями, «Єдиний Центр» сьогодні може набрати максимум 1-2% у Львівській області. Що він собою тут представляє? Хто може пов'язувати надії з «Єдиним Центром»? Фігури, які його очолюють в регіоні, підтримки тут не знайдуть. Тому, мені видається, було би утопічно, що ті люди, які хочуть сьогодні грати у високу політику, особливо перед президентськими виборами, ставитимуть на цю політичну силу.

Чи багато таких «утопістів»? Перш за все, за цими людьми я не бачу політичної позиції, а лише фінансовий інтерес. Але для багатьох цей фінансовий інтерес може бути дуже потужним чинником. І він є. Думаю, що у нинішній ситуації більше 7-8 чоловік у цю політичну силу в облраді набрати буде важко.

- Якщо говорити загалом про Львівську облраду, чи відчутний вплив нового керівника області на ситуацію в раді (якщо такий вплив взагалі є)? Чи можна стверджувати, що обласні обранці стали більш «розпущеними» без контролю губернатора-Олійника?

- Так, за часи Олійника ситуація була дещо іншою. Та я не сказав би, що депутати стали більш «розпущеними». Але, як не дивно, (для мене, як людини із колосальним досвідом - понад 10 років в обласній раді) зацікавленість обласною радою голови Львівської ОДА є мінімальною, незважаючи на той термін, який він перебуває на посаді.

Я от не можу зрозуміти причин такої ситуації. Чи то є вичікування і очікування більш рішучих дій від самого голови обласної держадміністрації? Чи суть у тому, що основні гравці на шаховій дошці облради вважають у відношенні до губернатора щось на кшталт «сьогодні ми нормально обходимося без тебе, нам добре, і поки ти нам не заважаєш - то ми й тебе не рухаємо».

- Це добре чи погано?

- Думаю, що це погано. Переконаний, що одна із найвищих посадових осіб області повинна мати певне політичне запліччя. Особливо це має значення при ухваленні бюджету, плану соціально-економічного розвиту - має бути група людей, які можуть зрозуміти програму дій керівника області і завжди будуть готові підставити плече при реалізації таких програм.

- То наразі Львівська обласна рада не готова «підставити плече» Миколі Кмітю?

- Ну, я не знаю... Зараз я цього не бачу. Хоча, зі свого боку голова облдержадміністрації веде досить конструктивну роботу і якихось зауважень нема. Я б навіть сказав, що зі зміною керівництва області (і це не закид у бік Петра Олійника), у Львівській обласній державній адміністрації з'явився новий вітер - нові підходи. Просто прийшов новий чоловік з нового середовища - абсолютно аполітичного. І не знаю, наскільки йому вдасться залишитись аполітичним. Це дуже сумнівно, адже у нас занадто заполітизоване суспільство.