Директор харківського Держпрому розповів про наслідки обстрілу

Під час чергового російського обстрілу Харкова ввечері 28 жовтня керована авіаційна бомба влучила у будівлю Держпрому – один з перших хмарочосів Європи, видатний зразок конструктивізму, який став символом Харкова. Це вже не перший випадок пошкодження будівель Держпрому під час війни, однак цього разу наслідки серйозніші. Про стан пам’ятки архітектури національного значення розповів директор установи.

«Стіна знищена повністю, знищене перекриття над третім поверхом, другий поверх, під ним вікно розбиті, знищені», – розповів Суспільному директор Держпрому Микола Чехунов.

Команда Ukrainian Heritage Monitoring Lab документує наслідки прямого влучання ракети. «Пошкоджено фрагменти перекриття 2 і 3-го поверхів та фрагмент зовнішньої стіни одного з приміщень північної частини будівлі. Більші пошкодження спричинив прорив інженерних мереж, внаслідок чого підтоплені всі приміщення під’їзду», – повідомили пам’яткоохоронці.

Вперше вікна будівлі пошкодили під час обстрілу площі Свободи 1 березня 2022 року. Також внаслідок ракетного удару неподалік 2 січня 2024 року на північно-західній частині будівлі вибило майже всі вікна.

За попередніми висновками прокуратури, в пам’ятку архітектури влучила авіабомба ФАБ-500, яку запустили з міста Строїтель Бєлгородської області. Бомба вцілила у третій поверх корпусу Держпрому зі сторони проспекту Незалежності. Ці приміщення займає Господарський суд Харківської області.

Чим цінна будівля Держпрому

Держпром – це один з перших хмарочосів Європи, пише міністерство культури. Він є видатним зразком конструктивізму, який став символом Харкова. Цей об’єкт є пам’яткою архітектури національного значення і перебуває під захистом ЮНЕСКО.

Як інформує Український інститут національної пам’яті, будинок Державної промисловості або ж Держпром збудували у 1925-1928 роках за проєктом архітекторів Сергія Серафімова, Самуїла Кравця та Марка Фельгера Керував будівництвом харківський інженер Павло Роттерт.

«Будівля Держпрому – це унікальний зразок конструктивізму не лише в українській, а й у світовій архітектурі. Великий ансамбль з дев’яти корпусів займає три примайданні квартали, розділені радіальними вулицями. Корпуси, висота яких збільшується від периферії до центру, симетрично згруповані по троє в кожному з трьох блоків, які з’єднані між собою критими мостами-переходами. Тут найяскравіше представлено основні прийоми стилю конструктивізму, що ламали архітектурні традиції: вільний план, пласкі дахи, стрічкове засклення вікон, відсутність декору. Завдяки цьому виразна й неповторна архітектурна композиція Держпрому стала одним з символів Харкова», – пише УІНП.

фото Олександра Ставицького/Суспільне Харків

Спершу у Держпромі працювали установи радянської влади. В час Другої світової війни німецькі військові замінували будівлю, але будівля змогла вціліти після вибуху – пошкодились лише внутрішні конструкції. Згодом у Держпромі відкрили офіси промислових трестів – «Електромонтаж», «Південьспецбуд», «Теплоенергомонтаж», науково-технічна бібліотеку та аматорський телецентр. У 1954 році на даху Держпрому встановили телевежу.

Реконструкцію будівлі розпочали у 2001 році. У 2017 році Держпром внесли до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як пам’ятку архітектури в стилі конструктивізму, а через рік Кабінет міністрів зарахував його до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як об’єкт культурної спадщини національного значення. 7 вересня 2023 року ЮНЕСКО внесла Держпром у список обʼєктів для посиленого захисту. У будівлі розміщені офіси різних органів державної влади.