«Довічного імунітету Covid-19 не дає»

В очікувані вакцини – масові щеплення проти коронавірусу в Україні обіцяють розпочати вже у лютому. Здивовані? Це – за найоптимістичнішими прогнозами. Перші заштрики мали б зробити медикам, працівникам соціальної сфери, літнім людям у спецзакладах та нашим військовим у зоні проведення Операції об’єднаних сил. Після цього обіцяють вакцинувати людей, старших 60 років – за підрахунками МОЗ, їх орієнтовно є 10 мільйонів населення. Такий план дій і свого роду соціальну чергу нам представив профільний міністр Максим Степанов. Та щоби вакцинувати 21 мільйон людей з так званої групи ризику, Україні може і не вистачити вакцини, яку ми маємо отримати в межах допомоги від COVAX – глобальної ініціативи, яка допомагає чесно розподілити вакцину у світі. Як дадуть раду наші урядники такому свого роду логістичному ребусу – всі ми будемо спостерігати за цим у найближчі місяці. Та закликаю вас заспокоїтися: зради поки що у питанні вакцинації немає.

Як правильно орієнтуватися у морі псевдонаукової інформації у морі вакцини? І найголовніше – кому можна вірити? Про вакцинацію без фейків будемо говорити предметно наступні півгодини зі справжніми лікарями – менше паніки і більше досвіду, який працює. Це програма «Стінка на стінку», я, Віталій Кубліков, вітаю вас. Моїми спікерами та експертами нині буде головна імунологиня Львівщини Наталя Іванченко та сімейна лікарка, членкиня правління Академії сімейної медицини України Анастасія Ходан. Вітаю вас у нашій студії.

Отож, як зараз простій людині розпізнати медичні фейки, які вкидаються звідусіль? Назву найпоширеніше: медсестра, яку вакцинували від коронавірусу, померла просто під камерами. Що там ще у нас було? В Норвегії після вакцинації померли три десятки літніх людей. Я вже мовчу про ці історії з 5G і з чіпуванням… Пані Наталю, вам слово, з вас почнемо.

Наталя Іванченко: Доброго дня. Я почну з того, що інтернет – класна штука. Але якщо ми говоримо про вузькоспеціалізоване питання, то перша порада пересічній людині – подзвоніть своєму сімейному лікарю і поставте ті питання, які вас цікавлять, або знайомому епідеміологу, більш вузьким спеціалістам.

Чому? Дійсно, прочитати зараз можна все, що завгодно – і навіть, напевно, придбати невідомої якості невідомо де вакцину з написом «від коронавірусу».

Загалом на сьогоднішній день вакцинація у всьому світі є єдиним дієвим перевіреним заходом профілактики інфекційних хвороб.

Це ви маєте на увазі – не лише від коронавірусу?

Наталя Іванченко: Звичайно. Оскільки коронавірус – це вірус, тобто інфекційний агент, то єдиний спосіб зупинити пандемію – це зробити прошарок людей, які до нього будуть нечутливими. Тобто вірус нікуди не зникне, як літав…

Просто перехворіти – не варіант?

Наталя Іванченко: Просто перехворіти – не варіант. Тому що станом на сьогодні ми говоримо про те, що на Львівщині є 51 особа, яка пройшла по другому колу захворювання на COVID-19. Скільки людей підуть по третьому колу? Поки що ми не знаємо, чи така історія буде. Але так виглядає, що все ж таки довічного імунітету COVID-19 не дає. Тобто треба вживати якісь заходи, щоби ті люди при зустрічі з вірусом не захворіли, не потрапили в лікарню і, однозначно, не померли. Тому всі повинні зрозуміти, що вакцинація – це добре в будь-якому випадку, в умовах пандемії іншого виходу немає.

А стосовно нюансів – хороша вакцина, погана, куди вводити, кому… На ці питання може тільки відповісти фаховий лікар, тобто для пересічної людини це є найближча людина – це є сімейний лікар, з яким укладена декларація.

Такою власне є сімейна лікарка Анастасія. Настю, чи часто до вас звертаються пацієнти порадитися? «От я там чув, що така ситуація з вакцинами – що ви на це скажете?»

Анастасія Ходан: Наші пацієнти звертаються тільки до нас, вони стараються не звертатися до різних публікацій, спочатку телефонують нам. Тому ми завжди мусим бути up today, тобто знати всю інформацію. І ми рекомендуємо нашим пацієнтам деякі такі лайфхаки, як не вестися на оці фейки, коли вони бачать їх в інтернеті або в телебаченні.

Так, от зараз треба уважно послухати нашим глядачам.

Анастасія Ходан: Перший лайфхак – це не вестись на яскраві заголовки. Нещодавно я побачила на одному каналі, який не дуже дотримується журналістської етики, яскравий заголовок, причому всі букви були Caps Lock-ом: «В ІЗРАЇЛІ ВАКЦИНУВАЛИ ВІД КОРОНАВІРУСУ, А ЗАХВОРЮВАНІСТЬ РОСТЕ». Добре, це є напівправда – тому що це дві не пов’язані між собою події, і причинно-наслідковий зв’язок в статті є порушений. Тому вестись на яскраві заголовки – це погано.

Друге – завжди потрібно перевіряти джерело цієї інформації. Наприклад, якщо джерело інформації статті йде від країни-агресора, то довіряти їй не можна.

Це, я думаю, наші глядачі вже давно зрозуміли.

Анастасія Ходан: Очевидно, так. Ну, і включати своє критичне мислення й дзвонити своєму сімейному лікарю. Дякую, пані Наталю, що ви про то сказали. Обов’язково.

Спасибі, супер. Я думаю, що наші глядачі дослухаються. Пані Наталю, ще одна байка, згадаю про неї – вакцини і їхнє походження. Люди, які зараз нас сидять і дивляться, десь на кухні обговорять і скажуть: «Так я знаю, яка вакцина добра – американська добра. А нам будуть погану колоти китайську». От є вже розуміння того, яка в нас вакцина буде?

Наталя Іванченко: Як тільки ми познайомилися з коронавірусом, то одночасно дуже багато країн, які мають виробництво вакцин, почали пробувати різноманітними способами виготовити вакцину, яка би подіяла на організм людини і створила цей захист. І тому методики підходу були різні в різних країнах. Власне якщо говорити про американську – чи, точніше сказати, американсько-ізраїльську – вакцину, про яку зараз багато йде мови, то там використана нова технологія, аналогів якої досі ми не бачили і не використовували. Це так звані РНК-вакцини, які не вводять в організм збудника, а вводять певну модель, яка змушує власне організм синтезувати білок, подібний до коронавірусу, і на цей білок організм відповість виробленням своїх рідних захисних білків. Ну, можливо, сказала важко – але збудник в організм не потрапляє.

Другий варіант – це те, що виробив Китай: там три різновиди вакцини, але, в принципі, спосіб виготовлення єдиний. Це є інактивована вакцина, тобто певними способами вірус інактивували, тобто він не може викликати захворювання, проникнувши в організм людини – але він здатен, щоби у відповідь на його проникнення організм виробив власні захисні білочки.

Тобто з цього я розумію, що китайська вакцина не така вже й погана? Так, як кажуть наші люди.

Наталя Іванченко: До технологій китайської вакцини ми звикли, ми такі вакцини використовуємо. Зокрема, до прикладу, від поліомієліту: те, що колють укольчик, – це є варіант інактивованої вакцини. Ми їх не боїмося, ми з ними знайомі, ми прекрасно знаємо. Те, що виготовила Америка, те, що виготовили в Великобританії, оці РНК-вакцини – ніхто не каже, що вони погані. Просто вони нові. Те, що нове, завжди викликає якесь занепокоєння: «Я не знаю, що буде зі мною коли в організм проникне». Власне з цим теж дуже багато пов’язано фейків. Але зрозуміло, що Європі або США довіряють завжди більше, ніж Китаю. Але ми знаємо, як на ринку товарів – є Китай поганий, є Китай хороший, є Китай дешевий, є Китай дорогий.

Але ніхто, маючи не те що клепку в голові, а маючи повагу до себе, не дозволить використовувати вакцину, тим більше у великій кількості, до тих пір, поки не буде доведена, в першу чергу, її безпечність. Якщо скажуть: «Україна дозволяє використовувати вакцину А», – це означає, що є певна доказова база, що ця вакцина не лише ефективна, тобто буде користь після її використання, але вона не нашкодить людям. От тільки тоді її допустять до використання в будь-якій країні світу.

Настю, щодо оцих вакцин… Виробники, мені пригадується, коли була ця вся ситуація з вакцинами, коли діток кололи, всі казали: «Що, індійська? В жодному разі я не дам колоти дитину індійською, бо вона така і сяка, нам хочуть підсунути. А от бельгійська – дуже хороша». Як ви тоді розвіювали ці міфи, і що зараз робити з людьми, коли вони впевнені, що американська Pfizer (вони навіть прекрасно знають цю назву) хороша, а от китайська, яку нам хочуть всучити, – погана, і «в жодному разі я не буду нею вакцинуватися», навіть на відріз відмовлюся?

Анастасія Ходан: Так, як уже казала пані Наталя: якщо ця вакцина є зареєстрована в Україні – значить, вона пройшла всі етапи випробувань, а їх є багато. І зараз ті вакцини від коронавірусу, більшість, є на третьому етапі. То питання комунікації з пацієнтами – це питання довіри до лікаря. Відповідно, якщо мої пацієнти довіряють мені, то я їм кажу: «Я вам гарантую, що ця вакцина є безпечна, вона є якісна й ефективна». Це означає, що вона буде працювати і вона буде безпечна.

Також намагаємося показувати власним прикладом. Наприклад, як сьогодні ми в студії в масці – показуємо своїм прикладом, що це потрібно робити, так само своїх племінників, похресників ми вакцинували цією вакциною – показали, що вона є безпечна і навіть для своєї родини ми використовуємо цю вакцину.

Також хочу сказати, що в Україні, скоріше за все, буде і Pfizer, і китайська вакцина. Просто, наскільки я розумію, ми закуповуємо китайську вакцину, а Pfizer, можливо, отримаємо за допомогою програми COVAX. І інші вакцини – я думаю, що буде багато різних вакцин.

От далі поговоримо про часом маніпулятивну, але все ж таки науку про суспільство – соціологію. Так-от, більше половини українців не готові вакцинуватися від COVID-19: 52% опитаних скажуть радше «ні» навіть безкоштовному заштрику, який запропонує держава. При цьому 43% все ж не проти зробити щеплення задарма. Про це свідчать опубліковані напередодні результати опитування Соціологічної групи «Рейтинг».

Разом з тим, якщо вакцина буде доступна в аптеках за гроші, її все ж придбають і вакцинуються 39% українців. Не готові з цим «мудохатися» 56% респондентів. Як відзначають соціологи, підтримка безкоштовної вакцинації у динаміці дещо впала, натомість кількість тих, хто готовий прищепитися платною вакциною, зросла. Противників вакцинації відносно більше серед жінок – людей віком від 30 до 49 років. Також українці перестали боятися підчепити коронавірус – якщо в листопаді таких було 57%, то зараз, на початку 2021 року, панікерів лишилося тільки 40%. У межах згадуваного дослідження опитаних 1600 респондентів віком від 18 років і старших, термін проведення – 14–16 січня 2021 року.

Отож, якщо коротко, то який ми можемо зробити висновок? Українці більше кажуть «ні» безкоштовному вакцинуванню; ще менше людей зроблять собі щеплення від ковіду, куплене в аптеці за гроші; ну, і жінки чомусь мають більше застереження до вакцинації, ніж чоловіки. Давайте прокоментуємо це, пані Наталю.

Наталя Іванченко: Є категорія людей, яка вважає, що безкоштовно нічого доброго не може бути. І вони однозначно будуть лише купувати в аптеці напевно те, що буде дорожче. Є категорія людей, які хочуть вакцинуватися хоч вже. Але ви починали з того, що будуть етапи вакцинації: і в першу чергу будуть вакцинувати медиків ковідних лікарень, тобто людей, які перебувають у закритих колективах, і воїнів, які перебувають у зоні АТО. Відповідно, іншому контингенту доведеться або почекати, поки черга дійде до них, або піти на комерційний ринок і цю вакцину собі придбати.

Стосовно жінок… Ну, чомусь так виглядає, що жінки більше нехтують своїм здоров’ям, ніж чоловіки. Але я хочу сказати один нюанс: люди, які близько зустрілися з коронавірусом, де були люди, яких забрав корона вірус, або хтось там значно втратив працездатність, здоров’я – вони зберуть останні гроші, але придбають цю вакцину і вони себе провакцинують. Тому що вони побачили, які наслідки можуть бути. Ті, кого це близько не торкнулося – хтось бачив по телевізору…

Або в легкій формі перехворіли.

Наталя Іванченко: Їм здається, що коронавірус є далеко, його це не стосується – відповідно, «нащо я буду щось собі вводити, якщо мені зараз добре?».

Якщо людина просиділа собі два тижні з 37 температурою – то, може, воно так і здається.

Наталя Іванченко: Так, але ця людина може повторно зустрітися з корона вірусом – і невідомо буде, яка річ. Тобто це порівняти можна з гарячою річчю, яка стоїть на вогні. Ми можемо її взяти гарячою, і варіантів два – або попечемося, або не попечемося. Тут аналогічна історія: якщо ми не провакцинуємося і зустрінемося зі збудником – буде хвороба. Думати, що я все життя просиджу у клітці, ніколи не зніму маску, ніколи не вийду з цього приміщення – напевно, ніхто не хотів би настільки якісного життя. Бо це реально тюрма, якщо ти повністю ізолюєшся. А іншого способу врятуватися нема.

Ми чули в цій соціології, що перестали люди боятися корона вірусу. Тут два варіанти, як на мене: або вони перехворіли в легкій формі, або думають, що цей вірус смертельний, але не настільки. Як ви прокоментуєте цю ситуацію і яку бачите тенденцію на своїх пацієнтах?

Анастасія Ходан: Я думаю, що ви сказали правильно. По-перше, ті, що перехворіли в легкій формі, дійсно думають, що вони у Бога за пазухою, що їм досить безпечно – на відміну від інших пацієнтів, у родині яких дійсно хтось або й вони перенесли у важкій формі. Крім того, я думаю, що також люди, якщо можна так сказати, вже втомилися.

Ну, рік уже.

Анастасія Ходан: Тобто питання психічного здоров’я людей, які перебувають постійно в локдауні, дуже актуальне. Хто працює з психічним здоров’ям цих людей? Напевно, працюють сімейні лікарі. Але не вистачає – ти маєш багато пацієнтів. Серед своїх пацієнтів я бачу, що вони дуже дотримують всіх правил. Я навіть коли бачу їх на вулиці…

Вони дотримують тому, що вони чемні – чи тому, що ви їм правильні рекомендації даєте? Дайте цю рекомендацію нашим глядачам ще.

Анастасія Ходан: Знайдіть сімейного лікаря, якому ви будете довіряти. Мої пацієнти – найкращі, вони самі знають, що робити, але коли не знають – питають у мене. Я своїм прикладом показую – і я навіть бачу: вони на вулиці комунікують з кимось іншим на відстані, не вітаються за руку, також бачу, що вітаються ліктем. Тобто вони навіть не знають, що я це бачу – але вони це роблять.

Елементарні ці речі.

Анастасія Ходан: Так. В кого є критичне мислення – той собі робить правильні висновки. І також бачу, що серед людей, які є прихильниками вакцинації, які вакцинувалися від грипу, вони якось стараються більше дотримуватися карантинних норм. Я не знаю, з чим це пов’язано – просто таке моє спостереження, воно не претендує на достовірність.

І от ми вирішили зробити і своє опитування львівян на вулицях міста. Тут уже без претензії на якусь репрезентативність, просто цікаво було почути думки різних вікових груп. Тож ми запитали містян, чи готові вони вакцинуватись від коронавірусу. Почуємо.

***

Уляна (львів’янка): «Залежить, якою вакциною. Це має значення, на мою точку зору.

Якою будете? Якою хотіли б?

– Хотіла б, звичайно, не російською і не китайською. Ті, які мають високий відсоток.

– Вакцина буде безкоштовна і платна. Яку зробите?

– Звичайно, якщо буде (і мала би бути) безкоштовна для громадян, в першу чергу для вразливих груп. Але якщо буде платна – то залежить, яка вона буде. В будь-якому разі китайську не будемо робити».

Аліса (львів’янка): «Чесно? Я не замислювалася над цим. Насправді поки що цей вірус не торкнувся моєї родини, слава Богу, і моїх знайомих. Таких фактів я не зустрічала, щоби хтось зі знайомих дійсно ним хворів. Але якщо реально буде така потреба, то буду вакцинуватися – куди без того? Тому що є інформація про те, що люди хворіють, про те, що люди від ускладнень помирають і себе треба захищати».

«Чи плануєте вакцинуватись від коронавірусу?

Ірина та Олексій (львів’яни): Так, плануємо, доброго дня.

– Цікавилися питанням, якою? Американська вакцина, українська, китайська, російська?

– Pfizer, лише Pfizer.

– А якщо безкоштовно в Україні буде?

– Ні, тільки Pfizer. Плануємо самі купувати вакцину і вакцинуватися».

Богдана (львів’янка): «Ні, не будемо.

– Чому?

– Я не знаю, яка це вакцина – і складники, кажуть, дуже погані. Поки не побачимо її ефективність на інших.

– Ага, тобто будете чекати?

– Так, будемо чекати.

– Ні дітей, ні себе не будете?

– Ні, ні».

Мирослава і Володимир (пенсіонери): «Та китайська – ефект 50%. Ясно, що на неї не можна розраховувати. Російська не випробувана – тоже не можна. Значить, інші вакцини: дивитися про їх характеристику, погодження Всесвітньою організацією охорони здоров’я – і тоді вирішувати. А так просто вирішувати немає сенсу.

– А готові платити за вакцинування?

– Залежить від вартості. Ми – пенсіонери, ми не можемо платити по тисячі, по дві тисячі за вакцину. Тим більше, вимагається вакцинуватися двічі.

– Невідомо, коли вона буде. То друге питання.

– Тобто при першій можливості будете робити це вакцинування?

– Так».

Львів’янин: «Ні, ще не думав. Напевно, ні.

– Чому?

– В принципі не бентежить ситуація з коронавірусом.

– Абсолютно? Не заторкнуло вашу сім’ю, родину?

– Заторкнуло, але все окей».

«Плануєте вакцинуватися від коронавірусу?

Львів’яни: Ми? Для чого? Ні.

– Не цікавить вас це?

– Ні.

– Чому?

– Я ж не заражений.

– Не були – чи зараз не заражені?

– І зараз, і не був».

Христина (львів’янка): «Як мама і як свідома громадянка я довіряю вакцині. Однак якщо стоїть питання про вакцинацію від корона вірусу, для мене буде важливою доказовість офіційна якості тієї вакцини, яку нам запропонують. Ну, напевно, я маю почути переконання від медиків, яким я довіряю, про те, що ця вакцина насправді є якісна».

***

Ось такий зріз думок львів’ян ми отримали. Що скажете? Остання спікерка сказала про цю довіру до сімейних лікарів. Не всі, на жаль, мають таку довіру, не всі мають гарного сімейного лікаря.

Анастасія Ходан: А знаєте, в нас є вільний вибір сімейного лікаря – підіть познайомтеся з іншими. Всі можуть це зробити, все вільно, доступно. Хочете – укладіть декларацію в поліклініці, хочете – в маленькій амбулаторії, хочете – знайдіть приватний заклад. Тобто знайдіть собі лікаря, якому довіряєте.

По-друге, мені дуже сподобалося, як деякі львів’яни сказали: «Ми будемо досліджувати ефективність і доказову базу». Молодці.

І чекати, поки європейці прищепляться…

Анастасія Ходан: Стосовно цього – ні. Але власне мені подобається такий підхід. Тобто ми дізнаємося всю інформацію – і тоді будемо робити висновки. Це є критичне мислення. Молодці. Я думаю, що це здорове мислення. Правильно.

Пані Наталю, не раз ми почули про китайську вакцину: люди обізнані, що 50% тільки результат. Прокоментуйте це.

Наталя Іванченко: Почати хотіла б з того, що в соцмережах зараз бігають такі гарні картинки, коли спілкуються два щурики і один другого питає: «А ти будеш від ковід вакцинуватися?». А той каже: «Та ти що – ще ж на людях не випробували!». Це більшість з того, що сказали люди: ми побачимо що буде з тими, хто провакцинується – а тоді подумаємо, що робити нам.

На рахунок ефективності. Ефективність визначається математично: кількість людей, яка провакцинувалася і потім захворіла – і кількість, яка провакцинувалася і не захворіла. І між ними там певні співвідношення.

Якщо ми говоримо про китайську вакцину, то ніби така непогана країна, як Туреччина, повідомила про 91% ефективності, яку вони побачили на своїх громадянах. В той же час Бразилія повідомляє, що там не доходить до 60%. Дослідження тривають. Але Україна, коли підписувала угоду, вказала один момент: ми купимо її лише тоді, коли ефективність буде не нижче 70%. Тобто якщо дослідження завершаться і підтвердиться, що ефективність уде 62–64% чи 55%, то ми з тією вакциною не познайомимося однозначно.

Тому дійсно – чекаємо, поки ці дослідження тривають. Для того вони і придумані, щоби переконатися, що вакцина ефективна і безпечна. От, власне, і будемо бачити, чи надійде вона на наш ринок.

Дивіться, в мене виникає логічне запитання: чи має бути оце щеплення від коронавірусу обов’язковим у нас?

Наталя Іванченко: Ні. Згідно з нормативними документами, які напрацьовані державою на сьогоднішній день, це щеплення буде рекомендованим, аналогічно до вакцинації від грипу. Ніхто примусово вакцинувати вільних людей у вільній країні не буде.

Але ми повинні розуміти, що питання вакцинації – це питання безпеки держави. Від того, наскільки свідомо суспільство поставиться до необхідності створення цього популяційного імунітету, залежить, чи будуть у нас далі локдауни, чи будемо ми повністю припиняти виробництва, підприємства і сидіти вдома – чи ми повернемося до нормального життя з подорожами, відпочинком за кордоном, обміном досвіду і до розвитку держави. Тому вибір є в кожного.

Настю, ще до вас запитання щодо кількості доз вакцини – що ви знаєте як сімейний лікар? Бо ми теж почули від львів’ян: вони вже в курсі, що має бути два рази, дві дози. Прокоментуйте це.

Анастасія Ходан: Мені дуже сподобалося, що львів’яни в тому обізнані. Молодці – значить, вони цікавляться. Дійсно, мають бути дві дози. Наскільки я пам’ятаю, інтервал має бути 21 день, може бути до 28 днів – далі не досліджували. Тому я вважаю, дві дози має бути достатньо. І ефективність будемо оцінювати після другої дози. Я не знаю, чи є вже багато країн, які ввели другу дозу – напевно, мало. Тому про таку ефективність, що це ефективність мала – я думаю, що це неправда. Не слід довіряти всім заголовкам, які дають 100% гарантію, що це буде мала ефективність. Зараз 100% гарантії на таке не знаю, чи може хтось дати.

Зараз щоби вилетіти до інших країн (оце, що ви згадували) треба робити ПЛР-тест. Окремі держави, як-от, наприклад, Емірати, вимагають подвійний тест – тобто робиш тут і робиш по прильоту. Окремі країни в Європі й авіакомпанії вже цього року будуть вимагати щеплення – тобто не будуть пускати на борт і не будуть пускати в країну. То чого нам чекати? Чи варто чекати так званих медичних паспортів?

Наталя Іванченко: Медичний паспорт – звучить страшно. Але, в принципі, багато наших дітей, дорослих людей на сьогоднішній день уже мають той паспорт імунізації – це окрема книжечка, куди записуються всі щеплення, які людина отримує.

Тобто про це йдеться, так?

Наталя Іванченко: Ми з вами такого не маємо, бо коли ми вакцинувалися в поліклініках, нам то просто записували в карточку в проміжках між іншими відвідуваннями. Якщо цей паспорт вакцинації отримують зараз люди з початком вакцинації від ковід – його не заберуть, він залишиться. І далі в нього раз на десять років дорослим впишуть вакцинацію від дифтерії і правця, решта. Це, знову ж, крок назустріч Європі, назустріч розвитку. Це добре, нехай вводять. І якщо ми це започаткуємо, впровадимо, то це тільки буде всім дуже зручно.

Настю, чи цікавилися оцим досвідом? Бо ми тільки чекаємо вакцинації, а деякі цивілізовані країни вже почали, вже активно триває цей. Тобто чи правильно вводити цей медичний паспорт у медичну карту?

Анастасія Ходан: Власне зараз найвищий рівень вакцинації серед європейських країн має Ізраїль, якщо я не помиляюся – вони вже, здається, 23% провакцинували – найшвидше, молодці. І вони власне думають над тим, чи вводити ці… Ну, це не медичні паспорти – це карта щеплень. І карта щеплень є в мене, дуже гарна. Там записані всі вакцини, туди ми вписуємо вакцини від грипу, які ми робимо, всі вакцини додаткові й обов’язкові. І хочу сказати, що це вже є: наприклад, коли українець отримує туристичну чи якусь візу в Штати, він повинен подати в посольстві цю карту щеплень.

Це обов’язково?

Анастасія Ходан: Так, обов’язково. Хто ж пустить тебе в Штати без цієї карти щеплень? Це вже є. Тобто нічого дивного, просто додасться ще одна вакцина. Я думаю, це ще один крок назустріч тому, щоб люди зрозуміли – якщо це є в європейських країнах, то і ми мусимо це зробити.

Фіналізуючи нашу розмову, хочу почути ваш прогноз календарного старту масової вакцинації в Україні і результат приборкання цієї смертельної пандемії.

Наталя Іванченко: Зараз на Львівщині вже створено 12 бригад із числа «доктор, середній працівник, водій, прикріплена машинка, дублери», які будуть їздити по встановлених тимчасових пунктах щеплень, які вже теж є, і вакцинувати людей, які будуть до кожного пункту щеплень прикріплені. Кількість і поіменні списки цих людей встановлюються – тобто робота йде такими семимильними кроками: холодильники описуються, куди що вимальовуються маршрути.

Але на питання, коли приїде вакцина і з якою частотою її будуть доставляти, на сьогоднішній день відповіді вам не дасть ніхто.

Тобто лютий місяць – знак такий великий запитання?

Наталя Іванченко: Лютий – може бути перше, а може двадцять восьме.

Ну, лютий – найкоротший місяць.

Наталя Іванченко: Так. Тому на сьогоднішній день ми не готові сказати, коли це буде і яка вакцина буде. Але підготовчий етап у лютому буде завершений – це 100%. Ми будем готові і прийняти, і ми будемо мати списки по прізвищах з телефонами людей, які на кожному етапі будуть готові провакцинуватися.

Супер. Настю, ваш прогноз?

Анастасія Ходан: Мені самій дуже цікаво дізнатися. Не можу вам нічого прогнозувати.

Зрозуміло. І на завершення цього ефіру ще я хочу апелювати до всіх, хто нас дивиться просто зараз чи у записі: будь ласка, не поширюйте неперевіреної інформації, відвертих фейків про вакцини і наслідки щеплення, від яких просто волосся дибки. Десять разів перевірте міф – і лише тоді його переповідайте друзям та колегам чи постіть у соцмережах страшилки. Вчіться відділяти важливу інформацію від відверто «жовтих» повідомлень.

Я дякую за цю важливу розмову і навіть певні лайфхаки сімейній лікарці Анастасії Ходан та головній імунологині Львівщини Наталії Іванченко.

А ми з вами прощаємося до наступного вівторка. 22:30 – час виходу програми «Стінка на стінку» в ефірі 24 каналу. А на наших діджитал-платформах – таких, як сайт ZAXID.NET, сторінці Facebook та YouTube-каналі – ми стартуємо трохи скорше, тож приєднуйтесь. Бережіть себе та рідних і будьте здорові.