Двох чоловіків виправдали у справі викрадення людини в Трускавці
Потерпілий відмовився від попередніх показів про його викрадення
Бориславський міський суд Львівської області розглянув справу про звинувачення 32-річного мешканця Трускавця та раніше судимого 40-річного львів’янина у викраденні людини. У липні 2021 року чоловіки силоміць заштовхали в автомобіль 20-річного мешканця Борислава, вивезли його в ліс, де били та вимагали гроші. Обох обвинувачених виправдали, оскільки потерпілий відмовився від попередніх звинувачень.
Як сказано в матеріалах справи, подія сталася уночі на 12 липня 2021 року. Мешканець Трускавця та львів’янин разом із третім наразі не встановленим слідством спільником зустріли потерпілого біля цілодобового магазину «Галіція» у Бориславі. Побили та примусово заштовхали його в салон автомобіля Audi A6 та вивезли у лісовий масив, що в урочищі «Помірки» в Трускавці. Там викрадачі продовжували утримувати бориславця, били та вимагали 6 тис. грн.
У судовому засіданні обвинувачений мешканець Трускавця свою вину у викраденні людини категорично заперечив, заявив, що з потерпілим не був знайомий. Того дня він зі своїми товаришами розпивав алкоголь у квартирі дружини. Потім вони на таксі поїхали в Борислав, де біля магазину був потерпілий в компанії інших людей. Там між обвинуваченим і потерпілим виник конфлікт через гроші, який переріс у бійку, однак згодом вони помирилися і разом поїхали в Трускавець в урочище «Помірки», думали, що там працює бар. Обвинувачений заявив, що потерпілого ніхто не викрадав, а він з власної волі поїхав з ними, щоб розпивати алкоголь.
Інший обвинувачений, мешканець Львова надав у суді аналогічні покази.
Потерпіли мешканець Борислава заявив у суді, що добровільно сів в автомобіль та поїхав з обвинуваченими, щоб випити за примирення. Він не зміг пояснити, чому у заяві в поліцію вказав про його викрадення, заявивши, що це сталося помилково.
Суддя Андрій Слиш виправдав обох обвинувачених за статтею про викрадення людини (ч.2.ст. 146 ККУ) у зв’язку з недоведеністю складу злочину. Водночас обвинувачених визнано винним у нанесенні легких тілесних ушкоджень (ч. 1 ст. 125 ККУ), за що призначено покарання у вигляді 100 годин громадських робіт. Але в результаті обох звільнено від покарання у зв’язку з закінченням строків давності. Вирок ще може бути оскаржений в апеляції.