ГПУ: Найбільше хабарників у системі освіти та охороні здоров’я

Минулого року до кримінальної відповідальності за хабарництво найбільше притягувалися державні службовці, працівники органів МВС, посадові та службові особи місцевого самоврядування та митники.

Про це Тиждень.ua у відповідь на інформаційний запит повідомила Генеральна прокуратура України.

У ГПУ відзначають, що з 1 січня по 19 листопада 2012 року, за заявами та повідомленнями, що надійшли до органів прокуратури та внутрішніх справ, порушили 1 тис. 243 кримінальні справи за статтями Кримінального кодексу України, серед яких 368 (одержання хабара), 369 (пропозиція або давання хабара), 370 (провокація хабара або комерційного підкупу).

"Із них 1 тис.131 кримінальну справу скеровано до суду", - повідомляє Генпрокуратура.

Після набрання чинності Кримінального процесуального кодексу у листопаді 2012 року, у Генпрокуратурі було зареєстровано ще 149 кримінальні правопорушення за фактом хабарництва, до суду направили 61 кримінальне правопорушення.

До кримінальної відповідальності за хабарництво було притягнуто 1 тис. 86 осіб. Серед них, 198 державних службовців, 133 працівника органів МВС, 112 посадових осіб місцевого самоврядування,  56 митників, 49 працівників ДПА, 42 посадові та службові особи райдержадміністрації, 29 службовців Збройних Сил України, 23 професійних суддів, 21 працівника державної виконавчої служби та 20 службовців ДСНС.

На хабарництві також "погоріло" 16 посадових та службових осіб ОДА, десять прикордонників, вісім працівників органів прокуратури й вісім працівників СБУ, пише видання.

"Найбільше осіб притягнуто за одержання хабарів у системі освіти і земельних відносин (по 87), охорони здоров’я (73) та охорони довкілля (42)", - наголошують у Генпрокуратурі.

Додамо, що за даними МВС, в Україні за 2012 рік найбільше випадків хабарництва було зареєстровано в Донецькій області – 208. Найменше випадків хабарництва у Тернопільській області – 83.

Нагадаємо, що відтепер у законодавстві хабар кваліфікується як «неправомірна вигода» - відповідне рішення 18 квітня прийняла Верховна Рада. Прийняття цього законопроекту було умовою виконання Україною першої фази плану дій з лібералізації візового режиму з Європейським Союзом.