Цю історію рятувальники називають дивом і кажуть, що таких випадків в українських Карпатах ще не було. Більше чотирьох діб виживання без їжі, спорядження та засобів зв’язку при нічних температурах до -20Co та постійних снігопадах. Киянин Ігор Грищенко та десятки його рятувальників запам’ятають Різдво 2019 року назавжди.
Розповідаємо історію пошуків Ігора Грищенка та пояснюємо, як можна вижити у подібній ситуації (хоча краще ніколи у такі обставини не потрапляти).
Глава І. Початок
34-річний Ігор Грищенко - досвідчений лижник та сноубордист, багато років займається фрірайдом – катанням поза лижними трасами. Він викладає у школі для лижників, де також вчить їх виживанню у суворих умовах.
Ігор Грищенко займається фрірайдом та є інфструктуром у лижній школі (фото з Facebook)
Напередодні Різдва увечері 6 січня разом із другом Віталієм Півтораком, з яким разом поїхали на відпочинок у Пилипець, вирішили піднятися на гору Гемба та покататися на лижах. Однак через погану видимість та сильний вітер під час спуску з гори фрірайдери заблукали, а згодом загубили один одного. Мобільні телефони обидвох лижників вимкнулись, відтак вони втратили контакт не лише один з одним, але і з рятувальниками.
«Один хлопець (Грищенко) пішов наверх, а другий (Півторак) загубив з ним зв'язок. Він не міг іти наверх, бо не мав сил і пішов вбік. І так вони розійшлись», – розповів ZAXID.NET начальник гірської рятувально-пошукової частини управління ДСНС у Закарпатській області Олександр Гуляк, який брав участь в операції порятунку.
У«101» про зникнення двох лижників повідомила дружина Ігоря Грищенка Валерія о 20:20. Тієї ночі рятувальники працювали без перепочинку. Віталія Півторака знайшли наступного дня о 15:40 з незначними обмороженнями. Він розповів, що протягом ночі у горах постійно пересувався на лижах, щоб не замерзнути (у ніч на 7 січня температура на території Боржавського хребта опустилась до -10Co, але через сильний вітер відчувалось як -15Co. Він їв сніг та спав по кілька хвилин у снігу.
Коли його знайшли рятувальники, Віталій Півторак назвав місце, де востаннє бачив Грищенка, однак там його не знайшли.
Того ж передріздвяного вечора близько 17:00 у районі Гемби заблукало ще троє лижників-фрірайдерів. Опівночі двох з них вдалось розшукати, третього знайшли наступного дня об 11:50, однак було запізно – чоловік на той момент уже помер, він не пережив навіть доби у горах.
Глава ІІ. Пошуки тривають
8 січня ДСНС повідомила, що рятувальники провели обшуки у шести хатинах лісників, які розташовані поблизу Гемби, і не знайшли там жодних слідів перебування Грищенка. Окрім того, рятувальні групи з картами та спеціальним спорядженням продовжували обстежувати район гори Гемба зі сторін Пилипця та Сваляви. При цьому до закарпатських рятувальників приєднались фахівці зі Львівщини, а також волонтери та місцеві лісники.
«Ми залучили 38 наших рятувальників, були волонтери, багато техніки – це джипи високої прохідності, ЗІЛи та ГАЗи-66. Лавинна небезпека була дуже висока, туман, снігопад і мороз», – розказує Олександр Гуляк.
Того дня, як і попереднього, жодних слідів Ігоря Грищенка не знайшли.
Глава ІІІ. Коло звужується
Близько 15:30 у середу, 9 січня, Ігор Грищенко вперше – майже через три доби з моменту свого зникнення – вийшов на зв'язок. Він подзвонив ще одному своєму товаришу і встиг сказати лише, що перебуває біля якогось потічка та дуже змерз. Після кількасекундної розмови телефонний зв'язок обірвався...
Рятувальники припустили, що Грищенко може бути неподалік річки Оса Свалявського району, тобто перейшов на другий бік гори Гемба. Рятувальники одразу відправились досліджувати цю територію, однак вечірні і нічні пошуки результатів не дали. На ранок 10 січня втішних новин не було.
«Там, де були точки GPS, ми не знайшли жодних його слідів. За останні три дні ми навіть вже ходили по своїх слідах. Наші хлопці йшли саме на ту точку, і біля неї обійшли в радіусі 5 кілометрів усі місця, де міг перечекати або міг перебувати чоловік» – розповів керівник рятувальної операції Олександр Гуляк.
Наступного дня негода у горах вщухла і рятувальники змогли використати для пошуку Грищенка гелікоптер МІ-8, який прилетів з Ужгорода. Окрім того, до рятувальної операції долучились кінологи з собаками. Їм спочатку вдалося натрапити на слід Ігоря Грищенка, однак вони втратили його після восьми кілометрів пошуків через погану погоду. Окрім того, прикордонники надали рятувальникам ДСНС квадрокоптер, щоб ті мали можливість краще обстежувати місцевість.
Після обльоту території вертольотам рятувальникам не вдалося знайти слідів Ігоря Грищенка, відтак вони відновили піші пошуки разом із волонтерами.
Глава IV. Коло замикається
10 січня о 16:45 Ігор Грищенко вдруге вийшов на зв'язок. Йому вдалося відігріти свій телефон та додзвонитися другу. Він розповів, що чув звук гелікоптера, але тут зв'язок одразу ж обірвався. За деякий час Ігор Грищенко зателефонував на «101» і сказав, що дійшов до хатинки лісника, і що поруч тече річка та є маркування туристичного маршруту.
Через чотири години після цього дзвінка, близько 21:00, Ігоря Грищенка знайшли. З’ясувалось, що він майже дійшов до села Березники і сховався у хатині лісників біля одного із потічків річки Боржава.
«Ми з’ясували його координати і виїхали на допомогу разом з лісниками та місцевими мисливцями. Місцеві мисливці були близько, і вони дістались до нього першими, потім під’їхали ми», – розповідає рятувальник Олександр Гуляк.
Від вершини гори Гемба до хатини лісників напряму йти близько 12 км, але вочевидь Ігор Грищенко пройшов набагато більшу відстань, бо намагався постійно пересуватись, щоб не замерзнути. Коли чоловіка знайшли, він перебував у важкому стані, дякував рятувальникам та запитував про свою сім’ю та друга Віталія.
Жовтим кольором на мапі позначений район, де загубився Ігор Грищенко 6 січня. Червоним кольором позначене місце, де його знайшли 10 січня
Також він розповів, що перші два дні пробув у лісі, на третій день спав у стозі сіна, на який йому пощастило натрапити. 9 січня увечері він дійшов до хатини лісника на Боржавському хребті, де знайшов залишки їжі та розпалив пічку. Таким чином він зміг зігрітись, щоб дочекатись допомоги.
«Коли я ночував у лісі, викопав зі снігу лунку, поклав лижі і спав на них. Кожні 15 хвилин я зігрівався: стрибав, танцював. Потім почав спускатися до річки. Настала друга холодна ніч і, на щастя, мені товариш подарував термос, я набирав у нього воду. Я багато пив, бо їжі не було. Згодом перебрався, знайшов хату лісничого. Там було чорничне варення, какао, яке я розмішав з водою і випив, потім розпалив піч на дровах…», – розповів пізніше журналістам Ігор Грищенко.
Ігоря Грищенка одразу забрали до реанімації Свалявської районної лікарні, а зранку 11 січня перевезли в опіковий центр обласної клінічної лікарні Ужгорода. У нього діагностували обмороження пальців рук та обмороження ніг середнього ступеню. Зараз його життю більше нічого не загрожує, але наслідки обмороження будуть відомі пізніше.
Епілог
Рятувальники та досвідчені лижники досі не можуть повірити, що Ігор Грищенко зумів вижити у 20-градусний мороз – чоловік не мав при собі ні запасів їжі, ні спорядження. Випадків, щоб хтось виживав у подібних умовах більше двох днів, рятувальники за останні 20 років не пригадують. Кажуть, чоловікові допомогла сила волі і гарна фізична підготовка.
У лікарні в Ігоря Грищенка діагностували обмороження ніг та пальців рук середнього ступеню (фото ДСНС)
«Буває, що люди свідомо йдуть в гори з провізією, спорядженням і палатками на кілька днів, і вони виживають. Але хлопець мав одну запальничку і все! Він навіть лижі загубив у горах і йшов пішки. Без їжі, сніг 2,5-3 метри! Ну щоб ви розуміли, це просто…фільм «Виживший» бачили? Ну це щось типу того, тільки без коня», – каже рятувальник Олександр Гуляк.
«На моїй пам’яті, щоб людина виживала настільки довгий час, ще не було. Були випадки, коли лижники губилися, і ми майже добу їх шукали. І люди вже були знесилені і просто лягали в лісі і вже ні на що не сподівалися», – каже заступник начальника Славської пошуково-рятувальної групи Микола Хрипта.
***
Як вижити у зимових Карпатах?
Загубитись під час снігової негоди у горах можна не лише займаючись фрірайдом, а навіть, катаючись на знайомих лижних трасах. ZAXID.NET розпитав заступника начальника Славської пошуково-рятувальної групи Миколу Хрипту про основні правила, яких треба дотримуватись, щоб не нашкодити собі і допомогти рятувальникам якомога швидше вас відшукати:
Головне – це підготовка до катання, і немає значення, чи це фрірайд чи звичайне катання на курортах. Було би добре, якби люди розуміли, що ситуації можуть бути різними. Із собою завжди варто мати якийсь перекус. Це можуть бути солодощі, які дають калорії, також добре мати з собою різні сухофрукти – вони дуже корисні.
Не потрібно робити необдуманих кроків і йти, куди очі бачать. Завжди найкраще повернутись до знайомого місця. Бо людина, коли катається, то трохи запам’ятовує місцевість. Тому завжди, якщо є можливість, краще повернутись по своїх слідах.
Треба велику увагу звернути на екіпірування – у чому людина катається. Це має бути спеціальний одяг з мембранами, щоб не промокав і не продувався. Ну і звісно мати заряджений телефон, можна навіть брати запасний про всяк випадок.
Якщо в людини є якісь засоби, щоб розвести вогонь – це дуже добре. Бо вночі це великий помітний маячок на великих відстанях. Тому завжди корисно мати із собою сірники, навіть якщо ви не палите.
Якщо ви загубили власні сліди і наближається ніч, треба знайти місцину, де не дує, нічого не падає та спробувати розвести багаття. Якщо розпалити вогонь не вдається, то в жодному разі не можна зупинятися. Продовжуйте рух, навіть повільно. І в будь-якому випадку не можна на морозі лягати спати. Бо коли людина починає замерзати, її дуже хилить на сон, і в таких випадках можна заснути і не прокинутись.
Треба шукати орієнтири та потічки і струмки, бо вони зводять до населених пунктів. Важливо не контактувати з водою, бо намочитесь і при низьких температурах можна отримали сильне обмороження.
Сніг не можна їсти, бо коли ви його їсте, то у вас витрачається багато тепла, щоб його розтопити. На перший час вам буде здаватися, що він втамував вашу спрагу, але насправді виходить, що ви витрачаєте більше енергії на розтоплення снігу, ніж на те, щоб напитись. Якщо є можливість, треба взяти пакет чи мішечок, набрати снігу і розтопити його від температури тіла. У такому варіанті його можна пити.
Щоб відпочити, можна викопати яму-нірку у снігу, яка захистить від вітру. Там можна відпочити, але не засинати. Звісно, досвідчені люди, які ходять у походи в гори, роблять спеціальні будиночки зі снігу – іглу, де заселяються на ніч. Але людина, яка нікого цього не зробила, а просто бачила таке десь в інтернеті, вона цього не зробить. Це буде просто марна трата сили та енергії.
І основне - коли ви йдете кататись чи плануєте походи, попередьте близьких та рідних, щоб хтось знав, куди ви пішли і коли плануєте повернутись. Це необхідно, щоб у разі чогось вони могли зателефонувати рятувальникам і дали знати, що вас потрібно шукати.
Ми використовуємо