Кімната, яка лікує

153 тисяч гривень потрібно, щоб замовити спеціальне обладнання, яке допоможе дітям з ментальними розладами пізнавати світ. У Червонограді на Львівщині з такими дітьми уже працюють психолог і соціальні педагоги. Станом на зараз є необхідні спеціалісти, діти, які потребують допомоги і бракує лише спеціалізованого обладнання.

Офіс Карітасу у Червонограді

Матеріал створений за підтримки «Місто змін» – акселератора з краудфандингу для громадських організацій та активістів від команди платформи «Моє Місто». Акселератор «Місто змін» реалізовується за сприяння Європейського фонду за демократію (EED) та за підтримки групи IT-компаній Netpeak Group.

Caritas Краматорськ у 2015 році заснував священник греко-католицької церкви отець Василь Іванюк. Понад сім років представники організації працювали за кілька кілометрів від зони розмежування.

«Треба було подолати виклики через військові події, які росія розпочала на сході України. Після звільнення Краматорська допомагали усім, хто постраждав від війни – і переселенцям, і місцевим», – розповідає Кирил Єрмаков, фахівець зв’язків з громадськістю благодійного фонду Caritas Краматорськ.

Кирил Єрмаков

«Нам казали: все знищать»

Організація започаткувала багато програм: підтримували сільське господарство у малому і мікроформаті, розвиток підприємств, соціальні потреби. Наприклад, у селищі Дружба, Бахмутського району спорудили дитячий майданчик.

Через кілька років ті, кому допомогли працівники Caritas Краматорськ, уже допомагали організації. Разом шукали тих, кому – найважче.

«У 2015 році до нас прийшов чоловік, він у 2014 році з сім’єю був переселенцем. Ми тоді йому помогли, з його родиною, зокрема, рацювали психологи. Через два роки вони стали на ноги. Чоловік згодом сказав: «Тепер я хочу комусь допомогти. Наприклад, зробити подарунок на святого Миколая в рамках акції «Даруємо віру в чудеса». Комусь, кому теж важко». Вже у 2016 році підтримував інших. Також було, що ми допомагали у розвитку сільського господарства. У Донецькій області люди розводили курей, качок. Потім вони влаштовували інших на роботу. Ми сіяли добро і воно повернулося. Ті, кого ми підтримали, згодом поверталися до нас як меценати, волонтери і партнери».

Школу розстріляли з танка – там ніхто не вчив російську

Найбільше болю для працівників Caritas Краматорськ принесли новини про те, як окупанти знищують усе, що організація збудувала за 6-7 років.

«Дуже боляче бачити зруйновані села, у яких знаєш кожну родину. Ми працювали в селах, що входять до Авдіївської громади. У цій місцевості працювали роками, у самій Авдіївці лише до 2015-го. Зараз більшість зруйновано. Наприклад, селища Озорянівка уже не існує. Також селище Курдюмівка – я не можу сказати, що там щось залишилося. Там після 2014 року було 20-30 хат. Тепер їх нема. Деякі населені пункти, де ми працювали, тимчасово окуповані. Недалеко від Авдіївки є селище Нью-Йорк. Також місто Торецьк, селище Північне, всі ці населені пункти зараз зазнають жахливих руйнувань», – каже Кирил Єрмаков.

Він також з жалем розповідає про знищені навчальні заклади.

«Була чудова школа у населеному пункті Дружба, за 5 кілометрів від фронту. Там комп’ютер у кожному класі. Діти мали доступ до відкритої бібліотеки. У дворі школи стояли лавочки, від яких учні заряджали телефони. У них був прогресивний, молодий директор. По цій школі кілька разів прицільно вдарили з танка. Це була школа, в якій ніхто не вчив російську мову. Як тільки вона стала в зоні досяжності для окупантів, вони вирішили знищити її», – розповідає співробітник Caritas Краматорськ

Чому Caritas Краматорськ не в Краматорську

Ще за кілька місяців до повномасштабного вторгнення працівники Caritas Краматорськ їздили в гості до представників тих проектів, які профінансували. Тоді це було майже безпечно. А після 24 лютого 2022 року створили команди екстреного реагування. Доставляли гуманітарну допомогу навіть туди, де вже наближався фронт.

«Звідусіль евакуювали людей. Краматорськ, Слов’янськ, Лиман були транзитним пунктом для багатьох, кого вивозили з Попасної, Сєвєродонецька, Лисичанська. З Маріуполя людей вивозили через Покровськ, через Запорізьку область, а ми працювали у Краматорську. Наші співробітники доставляти гуманітарну допомогу», – каже Кирил Єрмаков.

Співробітники Caritas вивантажували гуманітарну допомогу з потяга, швиденько везли до населеного пункту і видавали на місці людям. Допомогу нам тоді надсилали партнери з Caritas Коломиї, всеукраїнського Caritas і підприємці із західних областей України.

Це міг бути Краматорськ, а інколи Лиман, місто вже тоді потерпало від обстрілів.

«Не почували себе у безпеці взагалі. Наші співробітники працювали і вночі, хоча тривали повітряні тривоги. Тоді ще не було чіткого розуміння ризиків. А коли вперше ракетами вдарили по цивільних об’єктах у Краматорську, з’явилося розуміння, наскільки це небезпечно», – згадує чоловік.

Російські ракети знищували гуманітарну допомогу

Офісні склади гуманітарних організації часто стають ціллю для росії. У склади Caritas також влучали російські ракети, гуманітарна допомога, яка там зберігалася, також була знищена.

Тож керівництво організації евакуювало осередки із Сєвєродонецька, Маріуполя, Волновахи. Офіс Caritas Краматорськ з квітня 2022 року базується у Червонограді на Львівщині, а мобільні команди продовжують роботу у східних областях.

Тут люди теж потребують гуманітарної допомоги. Особливо багато роботи було, коли відбулися перші хвилі евакуації з південних і східних областей України.

Однак частина співробітників Caritas продовжує працювати у гарячих точках, адже люди потребують найбільшої допомоги.

«Ми не маємо броньованих машин. У нас нема надто потужного захисту. Ми не маємо військового досвіду. Проте багато мобільних команд надалі працюють в Донецькій області. Усе роблять оперативно: привезли, вивантажили і поїхали. Щоб не створювати небезпечну ситуацію ні для себе, ні для людей», – розповідає Кирил Єрмаков про нинішню ситуацію.

У Краматорську співробітники організації піклуються про людей похилого віку. Привозять адресну гуманітарну допомогу. Але відкрити сенсорну кімнату для дітей тут – ризиковано. Це місто, де спочатку стається вибух, а потім звучить сирена.

Кімната, яка лікує

Caritas Краматорськ у Червонограді опікується дітьми і літніми людьми. За півроку 45 дітей з інвалідністю отримали послуги від фахівців фонду. Понад рік соціальні педагоги і сімейний психолог працюють з місцевими дітьми. В офісі для цього спеціальнообладнали дитячу кімнату. Коли закуплять обладнання, сенсорна кімната стане повноцінною. Ідея виникла уже давно. У січні 2022 року на реалізацію отримали грант. Чекали на фінансування. Але почалося повномасштабне вторгнення й ця організація перенаправила кошти на критичні питання. Автори відклали ідею після 24 лютого 2022 року.

«Сенсорна кімната – це спеціально організований простір, який оснащений необхідним обладнанням для стимуляції систем сприйняття для дітей з особливими потребами. Заняття в такій кімнаті допомагають дітям подолати страхи, спалахи роздратування, невротичні стани та агресивну поведінку. Разом з педагогами діти тренують пам'ять, увагу, уяву та інтелект», – розповідає сімейний психолог Тетяна Єршова.

Тетяна Єршова

«Кожна дитина особлива і спеціалісти підбирають для неї те, що допомагає розкритись, – додає Кирил Єрмаков. – Це може бути щось максимально заспокійливе, тому що дитина дуже збуджена в звичайному житті. Або неуважна і їй важко концентруватися. А іншу дитину, навпаки, вчать вивільняти емоції, які вона затамовує в собі».

Сенсорна кімната – це завжди відокремлене приміщення. У ній створюють абсолютно іншу атмосферу, відмінну від навколишнього середовища. Наприклад, може бути сонячний день, а в кімнаті будуть спеціально закриті вікна, щоби створити приглушене світло.

«Це острівець чогось іншого. У всіх сенсах це вже незвичайна кімната. Дитина заходить і поринає в особливий світ. Це допомагає відволіктися. Створюється атмосфера чогось магічного, такого, що дитині хочеться досліджувати», – пояснює Кирил Єрмаков.

У таких кімнатах спеціалісти працюють з дітьми з розладами аутистичного спектру, синдромами різного типу. Допомогу можуть отримати діти з будь-яким діагнозом. Для обладнання сенсорної кімнати у Червонограді потрібно 153 тисяч гривень. Представники Caritas Краматорськ подали цей проект на спільне фінансування платформи «Моє місто». Планують купити необхідні меблі і обладнання.

«Це обладнання неможливо десь купити. Його роблять суто під замовлення. Тому що воно дуже специфічне. З цим обладнанням працюють психологи, реабілітологи, дефектологи тощо. Як тільки ми замовимо і його виготовлять, наші спеціалісти почнуть працювати з дітьми, з якими і тепер працюють. Просто будуть набагато ефективніші результати. Розуміємо, якщо усе втілимо, до нас прийде більше дітей», – каже співробітник Caritas.

Він додає, що такі кімнати мали б бути у всіх населених пунктах. А кімнату власне у Червонограді зможуть використовувати не лише фахівці Caritas Краматорськ.

Представники Caritas Краматорськ подали цей проект на спільне фінансування платформи «Моє місто». Це платформа, де соціальні проєкти можуть подати ідею, а доброчинці підтримати її реалізацію фінансово.

«Усе чесно і зрозуміло, платформа публікує цей проект у себе, – додає Кирил Єрмаков. – І люди можуть це профінансувати. Надсилають кошти для чогось, що має загальну соціальну користь. У нашому випадку – це сенсорна кімната».

Якщо ви хочете підтримати ідею – зробити це можна тут.

* На головному фото дитяча кімната у Краматорську, біля якої мали створити ще одну сенсорну.